ІІІ. Заключний етап

1. Організація виставки.
2. Оформлення книги «Дикі тварини взимку».
3. Проведення підсумкового заняття «Зимівля звірів».

ЗАНЯТТЯ ІV.

Тема: ВУШКА

Загадка.

Дві дірочки головиусе чують навкруги

А нам треба відгадати як їх будемо називати

Вихователь: - А я ще вірш знаю, от послухайте.

На сопілці Юра грає, Галя весело співає.

Пес на котика гарчить, Таня вголос віршик вчить.

Оля із подружками все це чує вушками.

Бесіда про вушка

- Де ж у вас знаходяться вушка?

- Скільки у вас вушок?

- Які у вас вушка?

- Вони гарні?

- Великі чи малі?

- Холодні чи теплі?

- Гладенькі чи шорсткі?

- Їх можна загорнути, пом’яти?

Розглядання вушок один одного та вихователя. Порівняння вушок дітей і дорослого (слайди)

Вихователь: -Діти, подивіться, скільки звірят на галявині. Мабуть вони нас чекали, давайте з ними привітаємось. Діти беруть іграшок-звірят і сідають на лави

Знайомство із звірятами та розглядання їхніх вушок

Бесіда

- Які вушка у звірят (великі, малі, м’якенькі, тверді, гладенькі, шорсткі, вкриті хутром, якого кольору)?

Схожі вушка звірят та наші?

Гра “Вухо в зайчика болить ”

Чути, що хтось плаче.

Вихователь: -ви чуєте, діти, здається хтось плаче. (вихователь іде за ширму й приносить зайчика)

Давайте спитаємо, чого зайчик плаче? Він говорить, що в нього вушко болить. А що ж сталося? Ой що ж зайчику ти наробив? У вушко втиснув намистинку? Що ж нам, діти, робити? Як нам зайчику допомогти? Давайте замотаємо його вушко хустинкою та викличемо по телефону лікаря Айболіта.

Дзвонять по мобільному телефону і викликають лікаря. Лікар виліковує зайчика та навчає дітей самомасажу вушок.

Масаж вушок

1. Козелки – вказівними пальчиками натисніть на козелочки вушок і промасажуйте коловими рухами.
2. Мочки вух – вказівним і великим пальчиками візьміться за мочки вух і відтягніть їх вниз, потім відпустіть (5-6 разів)
3. Вушні раковини – всіма пальчиками обхватіть вушко і потягніть вниз, відпустіть. 5-6 р., потім потягніть вгору. 5-6 р. В кожен рух вкладаємо радість!
4. Візьміться за середину вушка. Тягнемо в сторони і трішки назад, відпускаємо 5-6 р.
5. Тепер кругові рухи. Знову схопіть все вушко повністю, держіть у руці, як чебурек, і крутим по колу в одну і в іншу сторону. Вушка горять? Дуже добре, вони нагріваються.
6. А тепер долоньки притискаємо до вушок і крутимо по колу в одну і в іншу сторону. Ми сильні, ми все можемо!
7. До кінця притискаємо долоні до вух і різко відриваємо їх, щоб у вусі почулося хлопання. Молодці! Наші вуха краще чують

Діти дякують лікарю за допомогу.

Вихователь: -Лікарю, ми забули ще спитати твоєї поради. Будь ласка, поясни.

Разом з вихователем діти питають:

Вірш-запитання

Лікарю, лікарю, як нам бути?

Вушка мити чи не мити? Якщо мити, то як нам бути?

Часто мить чи інколи? Що? Що? Що?

Лікар відповідає: Що? Щодня! Мити вуха треба щодня!

Діти прощаються з лікарем

Вихователь: -Діти вам сподобалось на лісовій галявині? Кого ми тут побачили? А що ми почули? А чим ми слухали? А що треба робити, щоб вушка були здорові? Ви молодці, все вже знаєте і вмієте. А ось лісові звірята вам приготували гостинці. Дітям дарують яблучка. Діти дякують і прощаються із звірятами та гостями.

ЗАНЯТТЯ V.

Тема: ЦІ ПОТІШНІ, ЦІКАВІ, ДРУЗІ НАШІ МЕНШІ

ХІД

У залі звучить фонограма співу пташок.

В ихователь: Стала вранці я на ганок і сказала:»Добрий ранок!»

Сонцю, полю і тваринкам, добрим людям, тихим нивкам,

«Добрий ранок, світе мій!», мирний чистий, голубий!»

- До кого я привіталася, діти? (відповіді дітей). Так, дорогі мої я привітала все живе, що нас оточує. Коли я йду вранці на роботу, то завжди милуюся красою нашої природи і мені стає на душі тепліше і, навіть, про турботи__забуваю. Ви теж, напевне, вітали сьогоднішній чудовий день, адже так? (попередня робота).

А тепер – привітаємо наших гостей і подаруємо їм наші посмішки – хай і їм буде хороше, радісно на душі, адже привітання – то бажання добра! Діти, ми вже з вами говорили, що в цьому барвистому і багатому світі є безліч чудових. Цікавих і милих створінь, яких ми раді бачити кожного дня. Дарувати їм свою увагу, ласку і любов, тепло і захист, дбати при них. Про кого я веду мову, як ви думаєте?

- Молодці! Ви праві! Я говорю про тваринок, птахів і рибок, які живуть з нами в наших оселях і стають для нас дуже близькими і дорогими. Як члени нашої родини. на нашу зустріч я запросила людину рідкої професії – ветеринара.

Ветеринар вивчає життя і лікує таких тваринок і знає про них все-все. Після розповіді всі

присутні можуть запитати ветеринара про все, що вас цікавить.

Теми виступу ветеринара:

- принципи вибору тварини;

- правила догляду за друзями меншими;

- правила безпеки у процесі спілкування;

- джерела інформації про домашніх декоративних істот.

Вихователь ще раз наголошує на основних моментах виступу ветеринара і пропонує помилуватися найближчим другом людини – собаками. (презентація «Домашні тварини»)

Розповіді про собак за бажанням.

Наприклад, дитина розповідає віршика, який вона склала разом з мамою:

Приніс мені татко

Маленьке цуценятко.

І ми його скупали,

А потім – в одіяло,

Щоб висохнув, скоріш.

Тоді – нагодували,

Для росту, навіть,

Вітаміни купували.

Тому він таки

Веселий, жвавий.

Тези розповідей про вихованців:

- як потрапили істоти в дім, ім’я, фото разом;

- годування, догляд, куточок вихованця в домі;

- особливості поведінки, цікаві звички;

- характер істоти;

- які емоції викликає спілкування з улюбленцем;

- користь, шкода від перебування вихованців у вашому житлі.

Вихователь: Діти, лікарі – психологи радять: «Якщо хочеш мати друга – заведи собаку, а якщо хочеш мати джерело душевного спокою – придбай собі кішку!» До вашої уваги пропонується вернісаж кішок.

Під мелодію «Не дразните собак» проходить демонстрація котиків та розповіді про них. (презентація «Домашні тварини»)

Вірш, який написала дитина з мамою і сестричкою:

Я у котик мій Васько

Дуже любим молоко.

Як ми трішки підростем,

То я стану школярем,

А котко мій, пустунець.

Втече знову під стілець.

Я уперто вчусь читати,

Хочу й котика навчати,

А йому – лиш пустуни!

- Любі мої! Ми багато раз говорили проте, що тварини, як і люди можуть любити, страждати, радіти, у них, як і в людей, буває хороший і пригнічений настрій. Тому пропоную вам по картинках, на яких зображені котики, визначити настрій пухнастиків.

(пропонуються картинки з різними емоційними станами тваринок: сумний, веселий,

здивований, задоволений, наляканий, дратівливий та презентація «Настрій»)

Відпочинок: вправа з психогімнастики6 під приємну, спокійну мелодію Д.Маруані діти виконують вправи на килимку, імітуючи рухи. Властиві кішкам – пластично. Граційно, уповільнено: потягаються, повертаються, піднімають руки вгору, прогинаються і т.д.

Вихователь: Ми прокинулися рано,

Разом дружно потягнулись,

З боку на бік повернулись.

Потім гарно так прогнулись.

Й один одному всміхнулись.

Вихователь: А тепер пригадаємо, як котики вмиваються і виконаємо такі ж рухи:

Носик, носик, де ти носик?

Ротик, ротик, де ти, ротик?

Щічка, щічка, де ти, щічка?

Буде чистеньке личко!

Вихователь: А тепер послухаємо діток, які люблять чарівний світ акваріуму. Вони нам розкажуть, які рибки в них живуть і як вони за ними доглядають (розповіді дітей з демонстрацією презентації «Мешканці акваріуму» та справжніх акваріумних рибок).

Вихователь: Я теж дуже люблю спостерігати за життям акваріума. Милуючись цією неповторною красою, спостерігаючи за граційними і прегарними золотими рибками та галантними мечоносцями, мені захотілося свої емоції передати в танці. Що з цього получилось – подивіться самі.

Вихователь: З пташиного царства у наших домівках найбільше приживилися папуги. У нас у групі є діти, у кого дома живуть ці представники жарких країн. (показ, розповіді, вірші)

Наприклад:

Є у мене два папуги,

Дуже схожа я на них.

Я – така ж непосидюча,

Бо стрибаю цілий день,

Ще й наспівую під носа

Своїх улюблених пісень.

Як отой папуга Кеша

Своє пір΄я прибира –

Так розчісую волосся,

Мені рівних тут нема!

В залежності від тривалості попередньої роботи, можна ще запропонувати гру «Добре-погано» (принцип ТРВЗ), тобто, що доброго і що негативне є в утримуванні домашніх тварин.

Вихователь: В оселях людей живе дуже багато найрізномінтніших живих істот. Живуть удави і мавпи, живуть єхидні і леви, живуть крокодили і ті. Кого ми з вами сьогодні бачили. Люди спеціально, за великі гроші придбавють собі і втіху, і друга, і члена сім’ї. І тут я настійно прошу всіх запам’ятати слова французького письменника Антуана де Сент-Екзюпері «Ми відповідальні за тих, кого приручили». І, якщо ми вирішили принести в дім якусь живу істоту, то запитаймо себе ще раз: чи вистачить тобі терпіння, душевних і матеріальних сил для того, щоб твоєму маленькому другу було тепло і затишно поруч з тобою. Адже вони теж уміють хвилюватися, сумувати, радіти і любити, бути вірними і лагідними. Бажаю вам радості і задоволення від спілкування з друзями нашими меншими.

ЗАНЯТТЯ VI.

Тема: А ХТО, ХТО В ЛІСІ ЖИВЕ?

Мета: закріпити знання дітей про тварин, що живуть у лісі, їхній зовнішнійвигляд, особливості поводження;

навчити визначати й називати частини їхнього тіла, відмінні ознаки: як живляться, пересуваються, «розмовляють»;

розвивати допитливість; дати визначення поняття «дикі тварини», розказати про характерні

відмінності від свійських;

виховувати доброзичливе ставлення до тварин.

Матеріали: малюнки із зображенням диких тварин (ведмедя, зайця, вовка, їжака, білки, лисиці), дерева й будинку; фланелеграф; роздавальний: картки із зображенням диких тварин та їхніх малят; свійських тварин (собаки, корови, кози, свині), презентації «Дикі тварини», «Свійські тварини».

Хід заняття

Під час розповіді вихователь показує малюнки із зображенням диких тварин. Кількість тварин на одному занятті вихователь визначає самостійно.

- Діти, а в нас гість. Він з'явиться тоді, коли ви відгадаєте загадку.

У теплій шубі він лежить,

Цілу зиму міцно спить,

А пробудиться від сну -

Зустрічатиме весну. (Ведмідь.)

- Здогадалися, хто це?

- Подивіться, який він великий.

- У нього товста й тепла шуба. Якого вона кольору? (Коричневого.)

- Як ричить ведмідь? (Діти імітують ричання ведмедя.)

- А що він любить їсти? (Відповіді дітей.)

- Ведмідь збирає мед, гриби, ягоди; любить корінці рослин і кору з дерев. А ще він може ловити рибу. Улітку ведмідь блукає лісом. Покажіть, як він це робить. (Діти імітують ходу ведмедя.) А взимку, коли сніг і холодно, спить у барлозі.

- Послухайте загадку ще про одного лісового мешканця, який взимку спить:

У мене шубка з колючок,

У мене сіра спинка.

Ніс, як чорний п'ятачок,

Очі — намистинки, (їжачок.)

- Хто це? У кого шубка з колючок? (їжак.) Покажіть, як їжак фиркає, коли шукає собі їжу. (Діти імітують фиркання їжака.)

- Що їжак збирає на свої колючки? (Відповіді дітей.)

- А хто ж це такий? Влітку сіренький, а взимку біленький. Довгі вуха має, швидко в лісі стрибає. (Заєць.)

- Це зайчик. Я розповідатиму про нього, а ви — показуватимете.

- У зайчика довгі вушка. Вони йому потрібні, щоб добре чути. Ще в зайчика є маленький хвостик. Коли зайчик чогось боїться - й вушка, й хвостик у нього тремтять. Передні лапки у зайчика короткі, а задні — довгі. За допомогою таких ніг зайчик добре стрибає і швидко бігає. У зайчика сіре хутро, а коли він його змінює на біле - значить прийшла зима. Зайчик дуже обережний, у лісі він боїться...

Руденьку, хитреньку

З довгим хвостом. (Лисиця.)

- Подивіться, яке в неї руде хутро, пухнастий хвіст. Покажіть, як лисиця ходить, крадеться до зайчика. (Діти імітують рухи лисиці.)

- Що їсть лисиця? (Відповіді дітей.)

- Лисиця ловить мишей, любить гриби, корінці. А може й зайчика піймати. Тому й тікає від неї зайчик дуже швидко.

- Хто ще може налякати зайчика? Відгадайте: Ходить хмуро між дубами, Хижо клацає зубами. Причаївся він, примовк. Грізний звір цей, звісно... (вовк).

- На. яку тварину схожий вовк. (На собаку.)

- Чим схожий? (Такий самий тулуб, лапи, хвіст.)

- А чим відрізняється? (Собака живе в будинку, а вовк - у лісі, він полює на зайчиків.)

Вихователь продовжує бесіду з дітьми або самостійно розкриває тему заняття, розказуючи про інших тварин.

- Дивіться, а це хто по деревах стрибає: руда, як лисичка, й хвіст пухнастий.

- Це білочка. Вона маленька, але дуже прудка. Спритно стрибає з гілки на гілку. Живе білочка в дуплі. Вона збирає гриби, горіхи. Ще білочка, як і зайчик, міняє своє хутро: улітку воно руде, а взимку - сіре. Вони це роблять для того, щоб їх не було помітно: білого зайчика в снігу, а сіру білочку — на дереві.

Усі ці тварини живуть у лісі і називаються дикими. Вони самі будують собі житла, шукають їжу, піклуються про себе й своїх дитинчат.(показ презентації «Дикі»)

Фізкультхвилинка.

На землі сніжок лежить,

Зайчик по снігу біжить.

Мерзнуть вушка, мерзнуть лапки

Без колошок і без шапки.

Гра «Де чиє дитинча».

Вихователь пропонує дітям розглянути малюнки і кожному назвати зображену на його малюнку дику тварину. На столі у вихователя лежать малюнки з дитинчатами тварин. Вихователь пропонує дітям знайти картку з малям й покласти його поруч із зображенням мами. Водночас вихователь ставить запитання:

- Чому ви вирішили, що це дитинча лисиці?

- Як ви довідалися, що це зайченя?

Діти повинні звернути увагу на зовнішню відповідність тварин.

Гра «Хто де живе».

Вихователь розміщує на фланелеграфі зображення дерева й будинку. У кожної дитини є дві картки із зображенням свійської й дикої тварин. Вихователь пропонує дітям розташувати тварин: диких - біля дерева, свійських - біля будинку.

Підсумок заняття.

- Які тварини живуть а.лісі?

- Чому називаються дикими?

- Яка дика тварина вам сподобалася найбільше? Чому?

ЗАНЯТТЯ VI.

Тема: ЇЖАЧОК БАГАТО ЗНАЄ

Хід заняття

Їжачок: - Доброго дня діти!

Я - їжачок добрячок

восени пішов в садок

яблучок там назбирав

на город ще завітав

та я трохи притомився

та ще мабуть й заблудився

Куди ж я потрапив? Скажіть, будь-ласка!

Їжачок: -Подивіться, що в мене є в моїй корзині (висипає на підлогу)

Що я назбирав?

Відповіді дітей

Їжачок: -Відберіть, морквини та складіть їх в кошик.

Що у нас залишилось?

Давайте сядемо в кружок та розглянемо яблучка.

Чи однакові вони за кольором?

А якого вони кольору?

А за розміром вони однакові чи різні?

Відповіді дітей

Їжачок: - Давайте зараз пограймось нашими яблучками.

Гра називається "Чиє яблучко далі покотиться?"

Ми візьмемо яблучка двома руками, присядемо та

покотимо їх ось так (показує дітям своїми рухами)

Сподобалось вам грати з яблучками?

Відповіді дітей

Їжачок: - А що це в вас за дерево росте? Теж яблунька?

А де її яблучка? Де вони висять?

Давай те її прикрасимо яблучками. (діти прикріпляють

яблука до крони дерева)

А де росте морква, теж на дереві? Ви, знаєте як її садять?

Відповіді дітей

Їжачок: - Я пропоную вам переглянути уривок мультику "Маша та

ведмідь" та дізнатись як це правильно зробити. (діти беруть

стільчики та переглядають уривок мультфільму)

Так де ж росте морква? Що треба зробити, щоб вона

виросла велика - така як у ведмедя? Давайте знову

підійдемо до нашої яблуньки та подивимось в чому вона

росте.

Відповіді дітей

Їжачок: - Дерево росте в ґрунті і морква також росте в ґрунті. Нам

спочатку треба взяти насіння моркви та посіяти їх

в грунт. (діти беруть вирізані з паперу насінини та

поміщають їх в приклеєні конвертики чорного кольору,

що імітують грунт)

Давайте відпочинемо та пограймось в гру.

Гра "Велика і мала"

Діти разом з вихователем встають в коло

Вихователь: - Наша морква спочатку була маленька ось така (показує рухами розмір морквинки), а потім її поллє дощик і вона виросте велика - превелика як у ведмедя. (діти встають на носочки, піднімаючи руки догори) Ось така! (в цей час вихователь в кожен конвертик вкладає велику морквину) Гра повторюється двічі.

Їжачок: - Подивіться діти, яка виросла у нас морква!

А ви любите моркву та яблучка їсти? А хто ще любить

ними смакувати? (діти показують тих тварин, які на їх

думку їдять яблука та моркву)

Ми з вами гарно попрацювали а тепер давайте спробуємо

вгадати на смак моркву та яблучко. Підіть спочатку

помийте руки, а потім сядемо за столи та спробуємо їх на

смак. (діти пробують терту моркву та яблуко та називають

їх)

Їжачок: - Діти вам сподобалось смакувати яблучком та морквою?

А навіщо їх їдять? Відповіді дітей

Їжачок: - Я бажаю вам рости великими та здоровими їжте більше

вітамінів. До побачення, до нових зустрічей!

ЗАНЯТТЯ VII.

Тема: ЗИМІВЛЯ ЗВІРІВ

Програмовий зміст: узагальнити уявлення дітей про різні пристосування звірів до несприятливих зимових умов життя. Закріпити поняття «хижаки». Вправляти дітей у класифікації диких тварин за способом живлення, у діалогічному спілкуванні між молодшими та старшими партнерами. Виробляти вміння взаємодіяти в межах певної групи. Розвивати комунікативні здібності, пізнавальну активність, вміння аналізувати, встановлювати зв’язки, закономірності, розмірковувати з приводу нового, презентувати свої знання, отримані в результаті пошуково-дослідницької роботи, оформити виставку малюнків «Дикі тварини» та виготовити книгу «Дикі тварини взимку». Виховувати ціннісне відношення до природного довкілля, поглиблювати інтерес до його вивчення.

Матеріал: електронні презентації за теиою заняття.

Хід заняття

Діти заходять до зали і вітаються.

- Діти, а як по-іншому можна привітатися з людьми?

Відповіді дітей (Привіт, доброго здоров’я, доброго дня, здрастуйте, здоровенькі були, дозвольте привітати).

- Як ви думаєте, чому ми туту зібрались разом?

Відповіді дітей (Розповісти про життя диких тварин взимку, дізнатись ще щось про тварин, розповісти гостям про те, як ми готували наше заняття).

- Звідки ви дізнались про життя диких тварин взимку?

- Кожен з вас добре попрацював. Тому ми прийшли сюди, щоб поділитися знаннями з іншими та отримати нові знання. Отже будемо працювати під гаслом: «Дізнався сам – розкажи нам».

- Діти, а що це у вас у руках? (саморобні довідкові листівки про тварин, що знаходили інформацію, про них.)

- Бачу, що всі ви постаралися, дуже гарні роботи,. Вони стануть сторінками нашої книги «Дикі тварини взимку».

- Діти подумайте, що спільного між всіма цими тваринами, зображення яких ви тримаєте?

- Також ці тварини мають багато відмінного. Чим вони відрізняються? (розміром, кольором, назвою, способом живлення і т. д.)

- Зараз ми розділимо даних тварин на чотири групи – за способом живлення (гризуни, травоїдні, всеїдні, хижаки)

- Займіть місце за тим столом, де є умовне позначення способу живлення вашої тварини. Перш, ніж розпочати роботу в групах, кожній групі потрібно:

1. Обрати лідера групи.

2. Домовитись між членами групи, хто за ким буде розповідати.

3. Розповідь будувати за схемою.

4. Після розповіді всіх членів групи, лідер коротко розповість про зимівлю даного виду тварин.

- А щоб успішно працювати в групах повторимо правила спільної роботи:

• Працюй так, щоб не заважати іншим.
• Вислуховуй думки товаришів.
• Дотримуйся відведеного часу.
• Дотримуйся правил «піднятої руки».
• Презентувати свою роботу може кожен по черзі.
• Лідер представляє спільну роботу групи.
• Будь ввічливим, стриманим.

- А тепер можете приступати до роботи в групах і ділитися інформацією з товаришами. (Керівництво з боку вихователя).

- Лідери можуть порадитися між собою і вирішити. Хто першим буде виступати від імені своєї групи і представляти пристосування до зими тварин відповідного способу живлення. (Лідери розповідають про зимівлю тварин за схемою).

- Молодці, добре попрацювали. Думаю, що кожен зх. Вас дізнався щось нове. А тепер давайте пограємось.

Гра з м’ячем

«Скажи одним словом»

У зайця довгі вуха - …

У лисиці рудий хвіст - …

У ведмедя косі лапи - …

У білки довгий хвіст - …

У вовка гострі зуби - …

У хом’яка товсті щоки - …

У миші тонкий хвіст - …

У зайця куций хвіст - …

У кажана широкі крила - …

У лисиці гостра морда - …

У козулі довгі ноги - …

Діти сідають на стільчики.

- А зараз ми пограємо в гру «Запитайте, що вас цікавить». Уявіть себе тваринкою і розкажіть всім нам, що ви відчуваєте. Наприклад: «Я – лисичка. Запитайте, що вас цікавить».

Діти:

- Де ти живеш? З ким би ти хотіла дружити? Кого ти боїшся? Що полюбляєш їсти? Що ти не любиш? Як до тебе ставляться люди

- А тепер настав час створити книгу «Дикі тварини взимку» (діти складають свої роботи у файли і створюють книгу-папку).

- До нас на заняття прийшов репортер передачі «Світ тварин очима дітей» і хоче запитати вас, щоб ви порекомендували зробити, щоб допомогти тваринам взимку. (Пропозиції дітей).

Репортер:

- Я чула, що ви провели велику роботу у своєму закладі, поділіться цікавою інформацією про життя диких тварин взимку.

- Що ви можете сказати?

- Що вас зацікавило?

- Що нового дізнались ви?

Вихователь:

- Діти, чи сподобалось вам наше заняття? Що вам сподобалось? Що нового дізнались ви? Чи хочете і надалі займатись подібною роботою?

- Тепер ви можете всім дітям дошкільного закладу розповідати про життя тварин взимку. Дякую. До побачення.

Додаток 2

Поиск по сайту: