Джерела вихідних даних для моделювання

Для одержання результату моделювання необхідно задати вихідні дані.

Основні вихідні дані для моделювання:

Параметри джерела викидів (склад, концентрації, температура, режими) — дані екологічного моніторингу

Метеорологічні дані (швидкість, напрямок вітру, температура повітря, вологість, тиск) – дані метеостанцій.

Помилки у вихідних даних приводять до ще більших помилок у результатах, отже, основна задача моделювання — за мінімумом вихідних даних одержати максимально точний результат.

Моделювання може використовуватись для визначення наслідків ситуації, що задається певним сценарієм. Наприклад, корисно задати найнесприятливіші умови та визначити, чи відбуваються в цьому випадку порушення норм забруднень. Це можуть бути великі обсяги викидів, найгірші метеоумови — сильний і тривалий вітер у небажаних напрямках, наприклад, в бік найближчого житлового масиву [4].

При такій постановці задачі не потрібні оперативні виміри реальних умов, вихідні умови задаються довільно.

Також моделювання може використовуватися для прогнозування реальної ситуації. Такий прогноз може складатися безперервно, випереджаючи за часом реальний процес. При цьому необхідні дані щодо реальних процесів. Оскільки умови можуть змінюватись, крім поточних даних необхідні і прогнозні (прогноз обсягів викидів, метеорологічний прогноз) на період моделювання, що може досягати кількох днів.

Основні метеорологічні дані:

швидкість вітру

напрямок вітру

температура повітря

вологість

тиск

Погодні умови можуть сильно впливати на розсіювання забруднень - властивості граничного шару атмосфери розшаровуються по висоті, забруднення осаджуються в повітрі:

вологе осадження - осадження на частинках дощу, снігу (утворення кислотних дощів).

сухе осадження - осадження на твердих частках (пил, сажа).

Метеорологічні умови швидко змінюються у часі, тому бажано використовувати оперативні дані. Джерелами метеорологічних даних є метеослужби на погодні моделі.

В основному дисперсійні моделі використовують дані прогнозних метеорологічних моделей. Існує кілька чисельних метеорологічних моделей, як глобальних, так і регіональних.

Єдина глобальна загальнодоступна модель — GFS (Global Forecast System, США), при цьому дані моделі доступні в інтернеті. В цій моделі моделювання проводиться в точках з кроком від 70 до 30 км в 64 шарах атмосфери.

Єдина регіональна модель, що працює на території України — модель служби «МЕТЕОПРОГ», що підтримується УЦЕВП (Український центр екологічних i водних проектів), моделювання в ній проводиться з кроком до 9 км.

Дані про джерело викидів можна одержати за допомогою газоаналізаторів, розміщених в околиці джерела, якнайближче до нього. Корисні також дані про концентрації забруднень на віддаленні від джерела, для їх одержання необхідно проводити дистанційні виміри.

Поиск по сайту: