|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Контроль стану навколишнього середовищаПри освоєнні надр дані ДЗЗ можуть використовуватися для оцінки впливу гірничодобувних, промислових, енергетичних підприємств і інженерних споруджень, а саме для: - виявлення відкритих кар'єрних розробок, шламонакопичувачів, відстійників промислових вод, свердловин і т.д.; - визначення внутрішньої структури об'єктів надрокористування; - виділення територій з різним ступенем порушенности геологічного середовища; - виявлення ділянок антропогенно-стимульованих сучасних і омолоджених екзогенних процесів і визначення ступеню їх активізації й ін. Оцінка параметрів, що характеризують стан лісів як одного з компонентів біосфери, належить до пріоритетних завдань використання даних ДЗЗ. КЗ можуть застосовуватися при розв'язуванні наступних завдань оцінки стану лісів: - визначення освоєння лісових масивів вирубкою й типу вирубки (посвітління й проріджування, прохідні, суцільні, вибіркові); - визначення площі лісосіки; - виявлення порушень границь відводу лісосік, норм по ширині й напрямку лісосік і інших правил рубань; - виявлення зведення відомостей лісового покриву в межах водоохоронних зон великих водотоків, лісозаготівель у межах особливо охоронних територій і ін. При проведенні оцінки порушнності земель із використанням даних ДЗЗ можуть вирішуватися завдання: - виявлення ділянок пасовищної дигресії в степовій зоні (перевипасу худоби); - виділення ділянок з різним ступенем преосвіченості (порушеності) рослинного покриву; - виявлення солончакових масивів і їх структури; - визначення причин засолення ґрунтів; - визначення ступеня й виявлення факторів запустинювання; - виявлення ділянок і локалізація джерел забруднення земель нафтою, нафтопродуктами й ін. Дані ДЗЗ дозволяють виявляти комунікаційні об'єкти (трубопроводи, дороги й т.п.) і наслідку будівництва й експлуатації доріг і комунікації. При оцінці стійкості природних і антропогенних систем проводиться ранжування ділянок природно-антропогенних систем по ступеню стійкості до антропогенних впливів, виділення площ із ознаками структурних і функціональних змін і їх оцінка, а також виявлення господарської діяльності в границях особливо охоронюваних природних територій. При виявленні екологічних проблем міст дані ДЗЗ використовуються для: а) виявлення несанкціонованих місць розміщення відходів виробництва й споживання; б) виявлення несанкціонованих забудов, зміни планування міст і сіл; в) оцінки густоти забудови й озеленення міст; г) визначення забруднення сніжного покриву навколо міст. Використання методів ДЗЗ в інтересах контролю забруднення атмосфери дозволяє вирішувати наступні завдання: - визначення джерел аерозольно-димових забруднень; - визначення площ поширення й ступені аерозольно-димових забруднень. При вивченні екологічного стану поверхневих вод дані ДЗЗ дозволяють: - виявляти ділянки на поверхні водойм, забруднені поверхнево-активними речовинами, мінеральними суспензіями й іншим забруднюючими речовинами при аварійних скиданнях і розливах забруднюючих речовин і визначати джерела забруднення; - прогнозувати поширення забруднюючих речовин по акваторії в межах водного басейну й ін. Одним з найнебезпечніших є забруднення поверхневих вод у результаті розливів нафти при аваріях на об'єктах нафтогазового комплексу, розташованих у прибережній зоні й у відкритому морі. Навіть невелика нафтова пляма може нанести навколишньому середовищу значний збиток. Забруднення Каспійського моря вже призвело до загибелі близько 10 млн. птахів в 1998 р. і більш 30 тис. каспійських тюленів в 2000 р. Найбільш прийнятними для виявлення й прогнозу розвитку нафтових плям є радіолокаційні супутникові дані, оскільки їх одержання можливе в будь-який час доби й не залежить від погодних умов. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |