Схарактеризуйте технологію формування культури мислення молодшого школяра при формуванні в учнів обчислювальної компетенції

Технологія формування культури мислення молодшого школяра – це динамічна система, яка охоплює всі ланки навчально-виховного процесу: мету, зміст, форми, засоби, має спрямованість на набуття учнями міцних знань у вигляді гнучких систем, придатних для застосування в різних навчальних та життєвих ситуаціях, розвиток пізнавальних інтересів, інтелектуально-творчих та комунікативних умінь, виховання емоційних та вольових якостей. (Культура мислення молодшого школяра – це дисципліна розуму, яка ґрунтується на сформованій у навчальній діяльності цілісній і гнучкій системі знань, умінь і навичок, придатній для пізнання об’єктивного світу, самого себе та для організації конструктивної взаємодії з іншими людьми.)

Застосовуючи цю технологію при формуванні в учнів обчислювальної компетенції вчитель пропонує учням для ознайомлення логічні задачі на планування дій. У першому класі вони сприяють вдосконаленню вмінь виконувати приклади на додавання і віднімання одноцифрових чисел, двоцифрових чисел без переходу і з переходом через десяток, у другому– удосконаленню навичок табличного і позатабличного множення.

До задач на планування дій відносять задачі на планування найгіршого варіанта та задачі, які розв’язуються з кінця

Задачі на планування найгіршого варіанта розвивають логічне мислення, формують уявлення про експеримент, наслідки експерименту, випадкову подію, вдосконалюють вміння розв’язувати приклади на додавання, табличного та поза табличного множення.

Ці задачі можна умовно розділити на два блоки.

Перший тип: задачі про предмети, які не мають пари. Це можуть бути різнокольорові кульки, олівці, пиріжки з різною начинкою тощо.

Наприклад:

· В шухляді лежать однакові за розміром кульки. Відрізняються вони одна від одної тільки кольором: 12 білих, 5 жовтих, 9 синіх, 7 червоних. Скільки кульок треба вийняти із шухляди не зазираючи в неї, щоб серед вийнятих кульок обов’язково були:

а) 3 сині кульки?

б) по 3 кульки кожного кольору?

Другий тип складають задачі про предмети, які мають пару, – рукавички, чоботи, панчохи, шкарпетки тощо. Наприклад, детально розбираємо з учнями таку задачу: «В темній кімнаті, у шафі лежать поштучно 8 пар чорних, 10 пар зелених та 5 пар коричневих рукавичок одного розміру. Скільки рукавичок треба вибрати із шафи навмання, щоб серед вийнятих обов’язково була: а) пара рукавичок одного (будь-якого) кольору;б) по одній парі рукавичок кожного кольору.

Розглянемо роботу над першим типом задач на планування найгіршого варіанта.

Спланувати в даній ситуації свої дії з метою досягнення бажаного результату, не можливо. Наприклад, в завданні а) нам може пощастити зразу – дістанемо одну за одною 3 сині кульки. Але може бути так: дістали спочатку синю кульку, потім – жовту, а далі – одна за одною 2 сині кульки. І таких розв’язків може бути багато. Ми ніколи не зможемо передбачити, скільки треба вийняти кульок, щоб отримати такий набір, в якому будуть обов’язково три сині. Єдиним способом розв’язання таких задач є планування найгіршого варіанту.

У завданні а) найгіршим варіантом буде така ситуація: дістаємо всі кульки окрім синіх, і, врешті-решт, коли в шухляді залишаться тільки сині, дістаємо 3 сині. Тому розв’язання буде таким: 12 + 5 + 7 + 3 = 27 (к.)

Після розв’язання аналогічних завдань учні можуть зробити самостійно висновок, тобто сформулювати найгірший варіант для ситуацій, в яких треба вийняти певну кількість кульок (інших предметів) одного й того самого кольору навмання (не зазираючи в шухляду, в темній кімнаті тощо). Найгірший варіант для зазначених ситуацій такий: виймаємо всі кульки, окрім кульок того кольору, який задано вийняти, і наприкінці, коли в шухляді залишаються тільки ті кульки, які задано вийняти, виймаємо, нарешті, їх потрібну кількість.

У завданні б) найгіршим варіантом буде така ситуація: дістаємо спочатку 12 білих кульок, бо їх найбільше, потім – 9 синіх кульок (саме вони в цьому наборі по кількості слідують після білих). Далі –7 червоних і, нарешті, – 3 жовті. Отже, розв’язання буде таким: 12 + 9 + 7 + 3 = 31 (к.)

Після розв’язання аналогічних завдань учні можуть зробити самостійно висновок, тобто сформулювати найгірший варіант для ситуацій, в яких треба вийняти певну кількість кульок (інших предметів) кожного із запропонованих кольорів навмання (не зазираючи в шухляду, в темній кімнаті тощо). Найгірший варіант для зазначених ситуацій такий: виймаємо спочатку всі кульки того кольору, яких найбільше, потім ті, яких трохи менше, далі ті, яких ще менше і наприкінці, серед тих кульок, яких найменше, виймаємо ту кількість, яку задано вийняти.

Іншим типом задач на планування дій є задачі, які розв’язуються з кінця. Розвязування цих задач дає змогу учням застосовувати як алгоритмічні, так і евристичні прийоми інтелектуальної діяльності. Крім розвиваючих цілей задачі можуть використовуватися з метою формування вміння множити двоцифрове число на одноцифрове та повторення табличних випадків множення і ділення.

При розв’язуванні задач учні можуть графічно побудувати «ланцюжок» послідовних дій за умовою задачі, а потім здійснювати розв’язання з кінця: виконувати певні дії, обернені тим, що подані у «ланцюжку». Саме з таких задач бажано розпочинати знайомство із задачами, які розв’язуються з кінця.

Заздалегідь вчитель домовляється з дітьми про те, що операцію збільшення (зменшення) в декілька разів будемо показувати дужкою: Ç, а збільшення (зменшення) на декілька одиниць – горизонтальною лінією: __. Над графічним зображенням будемо писати у скільки разів чи на скільки відбулося збільшення або зменшення. Етапи будемо відокремлювати один від одного за допомогою вертикальної рисочки. В процесі роботи над графічним зображенням «ланцюжка» учнями проговорюється кожна дія. Потім вчитель говорить, що такі задачі, розв’язуються з кінця, тобто виконувати дії, обернені до тих, що подані у «ланцюжку».

Для колективного розбору можна запропонувати таку задачу:

Магазин першого дня продав половину сувою тканини, другого дня – половину решти, а третього дня було продано половину нового залишку і останні 5 м. Скільки метрів тканини було в сувої спочатку?

Методичні рекомендації щодо розв’язання. В цій задачі розв’язання містить три кроки – треба дізнати кількість метрів тканини, яка залишалась у магазині, відповідно, на початку третього, другого та першого дня. В першому кроці – дві арифметичні дії, в другому і третьому – одна.

Схема- ланцюжок буде така:

:2:2:2

ÇÇÇ -5

? 0

Розв’язання буде мати такий вигляд:

1) (0 + 5) х 2 = 10 (м) – залишилось в магазині на початку третього дня;

2) 10 х 2 = 20 (м) – залишилось в магазині на початку другого дня;

3) 20 х 2 = 40 (м) – залишилось в магазині на початку першого дня.

Відповідь: 40 м тканини було в сувої спочатку.

Числа 10, 20, 40 бажано після розв’язання поставити під відповідною рисочкою у схемі. Потім можна поставити учням ще такі питання.

· Скільки метрів тканини було продано відповідно першого дня? (20 м), другого? (10 м), третього? (10 м)

Доцільно завершувати процес роботи над цими задачами перевіркою правильності розв’язання. Це зручно зробити за схемою, в якій під кожною рисочкою стоятиме число – результат певного кроку розв’язування задачі. В решті-решт учні роблять висновок про загальний алгоритм щодо розв’язання подібних задач (четвертий етап): спочатку графічно зображуємо «ланцюжок» подій, потім – розв’язуємо з кінця: виконуємо дії, обернені до тих, що вказані у «ланцюжку».

Поиск по сайту: