Склад та характеристика міжнародного фінансового ринку

Світовий фінансовий ринок об’єднує національні фінансові ринки країн та міжнародний фінансовий ринок, що різняться умовами емісії та механізму обігу фінансових активів..

Світовий фінансовий ринок виник на основі інтеграційних процесів між національними фінансовими ринками (приблизно середина 60-х років ХХ ст Об’єктивною основою становлення світового фінансового ринку стали: розвиток міжнародного поділу праці; інтернаціоналізація суспільного виробництва; концентрація і централізація фінансового капіталу. Інтернаціоналізація виробництва — основна передумова інтернаціоналізації капіталу Формування світового фінансового ринку на сучасному етапі відбувається під впливом процесу глобалізації національних фінансових ринків, чинниками якого є:1. інтенсивне впровадження електронних технологій, комунікаційних засобів та інформатизації,2.розширення видів та кількості пропонованих цінних паперів; 3.посилення ролі фінансових ринків як основного механізму перерозподілу фінансових ресурсів як у національному, так і в глобальному масштабі; 4.вплив приватизаційних процесів на потенційну пропозицію цінних паперів; 5.концентрація діяльності учасників ринку у світових фінансових центрах; 5. інституціоналізація фінансових ринків, тобто постійне збільшення частки інституційних учасників ринку (інвестиційних, страхових компаній, пенсійних фондів тощо);6.лібералізація фінансових ринків, тобто створення законодавства.

Світовий фінансовий ринок з інституційного погляду — це сукупність банків, спеціалізованих фінансово-кредитних установ, фондових бірж, через які здійснюється рух світових фінансових потоків та які є посередниками перерозподілу фінансових активів між кредиторами і позичальниками, продавцями та покупцями фінансових ресурсів. Світовий фінансовий ринок складається з національних ринків країн і з міжнародного фінансового ринку. Головне призначення міжнародного фінансового ринку полягає в забезпеченні перерозподілу між країнами акумульованих вільних фінансових ресурсів для сталого економічного розвитку світового господарства й одержання від цих операцій певного доходу. Головною функцією міжнародного фінансового ринку є забезпечення міжнародної ліквідності, тобто можливості швидко залучати достатню кількість фінансових засобів у різних формах на вигідних умовах на наднаціональному рівні. Залежно від періоду закінчення операцій міжнародний фінансовий ринок поділяють на: 1.ринок касових (поточних, «спот») операцій — передбачає торгівлю базовим активом, розрахунки за який здійснюються не пізніше другого робочого дня після укладення угоди;

2. ринок строкових угод — розрахунок здійснюється пізніше, ніж на другий робочий день після дати укладення угоди, тобто угода здійснюється більше трьох робочих днів.

Міжнародний фінансовий ринок залежно від місця проведення операцій поділяють на:

централізований — представлений біржами (біржовий ринок); децентралізований (позабіржовий) світовий ринок Виділяють наступні основні сегменти міжнародного фінансового ринку: міжнародний валютний ринок, де відбуваються операції виключно з валютою; міжнародний ринок банківських кредитів; міжнародний ринок цінних паперів (фондовий ринок), який, у свою чергу, поділяється на: міжнародний ринок боргових цінних паперів; міжнародний ринок титулів власності (ринок акцій та депозитарних розписок); міжнародний ринок похідних фінансових інструментів (деривативів) — ринок інструментів торгівлі фінансовим ризиком, ціни яких прив’язані до іншого фінансового чи реального активу (ціни товарів, ціни акцій, курсу валюти, процентної ставки); євроринок, який включає інструменти названих вище сегментів міжнародного фінансового ринку, виражені в євровалюті. Останнім часом стали виділяти ще один окремий сегмент міжнародного фінансового ринку — ринок страхових послуг. І за певними ознаками сегментом міжнародного фінансового ринку можна назвати міжнародний ринок дорогоцінних металів і золота.

Поиск по сайту: