Психолого-педагогічні можливості навчання історії

На нашу думку, процес формування світосприйняття підлітків можна визначити в цілому як необхідну передумову для духовного зростання й творчої діяльності. Чималий вплив на розвиток дітей і підлітків робить середа, в якій вони живуть і навчаються (побуті, в шкільній обстановці).

На підлітковий вік припадає активний пізнавальний розвиток особистості. Розгортається він у малопомітних для дитини і тих,хто її оточує, формах. У продовж цього періоду триває розвиток мислення,пам’яті,формується цілісне усвідомлення того, що відбувається навколо,розширюються межі уяви,діапазон суджень. Розвиток мислення підлітка. Цей віковий період особливо плідний для розвитку абстрактного мислення. Матеріал,який засвоюють діти у школі, вимагає вищого,ніж у молодших школярів,рівня навчально-пізнавальної діяльності,водночас він спрямований на розвиток цієї діяльності. Учні повинні оволодіти системою наукових понять. У цьому віці виникає прагнення будувати життєві плани, що потребує гіпотетико-дедуктивного мислення,для якого властиві формальні операції.

Розвиток пам’яті у підлітковому віці відбувається у напрямі її інтелектуалізації. Процес запам’ятовування зводиться до мислення,встановлення логічних зв’язків між елементами інформації,яку необхідно запям’ятати, а пригадування полягає у відтворенні матеріалу за цими зв’язками. Для підлітків пригадувати – значить мислити. У 12-14 років в учнів зростає обсяг уваги,тобто збільшується кількість об’єктів,на яких вони можуть зосереджуватися одночасно. Підлітки вже здатні змусити себе бути уважними навіть при виконанні нецікавих завдань,їх увагу привертають об’єкти, задані як наочно, так і уявно,мислено. Розподіл уваги полягає в одночасному виконанні кількох видів діяльності,переключення її - у переході з одного об’єкта на інший. У зв’язку з ускладненням навчальної діяльності у підлітків виникає прагнення розвивати уважність, основні властивості своєї уваги, яка стає контрольованішою [ 24,с.222].

Актуальність проблем виховання підростаючого покоління ні у кого не викликає сумнівів. Головними завданнями навчання історії в школі мають стати: патріотичне виховання учнів; розвиток почуття прекрасного, формування високих гуманістичних цінностей, умінь розуміти і цінувати пам'ятки історії,культури свого народу,виховання громадянина-патріота. Краще використовувати в цих цілях можливості кожного навчального предмета, особливо історії та естетики, що мають велику пізнавальну і виховну силу.

Формування в учнів історичних уявлень складна педагогічна задача. Дуже важливо в старших класах збагатити учнів уявленнями про минуле українського народу про визначних діячів. В останні роки в шкільній практиці з метою розвитку історичних суджень і поглиблення гуманістичних поглядів широко використовують такий методичний прийом, як ставлення до певної історичної постаті,складання пам’яток.

Велике значення має ілюстрування на уроці історії засобами мистецтва (картини, кінофільми, магнітофонні записки). На кожному уроці, є величезні можливості виховання громадянської позиції: задопомогою логіки доказів і міркувань, чіткою структурою уроку, виразністю мови вчителя, в оформленні наочних посібників. Успішному розвитку учнів сприяє уміння мислити образами, емоційно реагувати на людські цінності предметів і явищ навколишнього світу і т. д. Важливе значення має виховання у підлітків історичної - свідомості, уміння відстоювати свою позицію поваги до минулого свого народу. Ці якості тісно пов'язані з моральністю особистості учня.

У 7-му класі починається дослідницькі уміння школярів. Семикласники вчаться аналізувати історичні процеси,виділяти причинно-наслідкові зв’язки,порівнювати різні процеси в різних країнах, узагальнювати та практично застосовувати знання набуті на попередніх уроках та в інших шкільних курсах.

Орієнтація навчання, забезпечення можливостей його саморозкриття; орієнтація на активне освоєння людиною способів пізнавальної діяльності. Збільшує потребу в психологічних дослідженнях перехід на концентричну структуру утворення [16,c.145]. Пізнавальні особливості школярів 7 класу від них у найбільшому ступені залежить також вибір оптимальних форм, прийомів і засобів навчальної роботи, характер організації на занятті пізнавальної діяльності школярів, загальні й індивідуальні результати навчання. «Правильно застосовані прийоми й засоби навчання в змозі допомогти слабким учням краще розібратися в складному теоретичному матеріалі й повноцінно в міру своїх сил засвоїти його. Добре встигаючих учнів вони можуть організувати на перебудову й поглиблене осмислення теоретичного матеріалу, засвоєння його в незмінному або перетвореному вигляді або поставити їх перед необхідністю провести самостійний творчий пошук істотного, знайти й глибоко засвоїти його без значної допомоги вчителя» [8,c.258].

Для учнів 7 класу можна задати таке завдання: Роздати учням стародавні знаряддя праці і попросити визначити їх вчитель не допомагає [13,c.17],скласти словесний опис історичного діяча. Це сприяє розвитку творчої уяви: реконструювати історичний факт по фрагменту археологічного пам'ятника, частини драматичної розмови, яскравій метафорі й т. п. [21,c.18].

Отже, аналізуючи біографію історичного діяча, дитина вибирає позицію, доводить вірність своєї оцінки, вміння висловлювати свої думки правильним. Формувати свою громадянську позицію.

Поиск по сайту: