Організація дослідження

Специфіка дипломної (магістерської) роботи студента ВНЗ полягає в тому, що в процесі їх підготовки та захисту здійснюється досягнення як науково-дослідних, так і навчальних цілей. Студенти глибоко вивчають певні питання, вчаться аналізувати літературу, критично оцінювати її, полемізувати з авторами статей, висловлювати власні думки, відстоювати їх, робити правильні наукові, теоретичні та практичні висновки, набувають певних навичок сучасних наукових методів дослідження.

У процесі такої роботи студент повинен пройти шлях, який включає в себе низку взаємопов’язаних етапів. Як правило, дослідження складається з кількох етапів:

І. Перший етап включає вибір актуальності теми, її обґрунтування та визначення мети дослідження. Тема наукового дослідження є складовою частиною певної проблеми. Мета дослідження – усвідомлений образ очікуваного результату, на досягнення якого спрямована діяльність дослідника. Результат має бути конструктивним, тобто спрямованим на вироблення суспільно корисного продукту з вищими, ніж було раніше, показниками якості або процесу її досягнення. Поставленої мети досягти треба обов’язково. І неодмінно перевірити, чи визначене чітко досягнення мети у висновках. Мета спрямовує дослідницьку діяльність та визначає можливі засоби її досягнення через формування завдань дослідження. Визначення теми і мети дослідження становить за своєю суттю єдиний нерозривний процес.

II. Другий етап надає можливість визначити завдання дипломної (магістерської) роботи на основі проведеного літературного огляду стану досліджуваної проблеми, яка вивчається під кутом зору його мети. Основною методологічною вимогою до виконання огляду є наявність чітко поставленої мети і конкретного об’єкта дослідження.

Завдання дослідження можуть включати в себе наступні елементи:

1. Вирішення певних теоретичних питань, які входять у загальну проблему дослідження (наприклад, розкриття категоріального апарату, виявлення сутності поняття, явища, процесу, подальше удосконалення його визначення, розробка ознак, рівнів функціонування, критеріїв ефективності, принципів та умов застосування тощо);

2. Всебічне вивчення практики вирішення даної проблеми, виявлення її типового стану, типових недоліків і труднощів, їх причин, типових рис передового досвіду з вирішення досліджуваної проблеми. Таке вивчення дає змогу уточнити, перевірити ті дані, які опубліковані в спеціальній літературі, періодичних виданнях, підняти їх з рівня думок окремих авторів на рівень наукових фактів, обґрунтованих у процесі спеціального дослідження процесу в даному напрямку.

Звичайно, коло завдань дослідження залежить від можливостей самого дослідника, рівня його фахової підготовки і попереднього досвіду наукової роботи, наявності часу та матеріально-технічного забезпечення.

Всі ці, а також багато інших чинників повинні враховувати студент і його науковий керівник при формулюванні завдань дослідження в рамках виконання дипломної (магістерської) роботи.

III. Третій етап включає розробку та виконання програми теоретичного дослідження. Програма являє собою план, в якому вказані послідовність і зміст етапів дослідження.

IV. Четвертий етап включає обробку та аналіз результатів теоретичного дослідження, яке проводилося згідно з розробленою програмою, а також формулювання висновків і рекомендацій за результатами дослідження.

V. П’ятий етап – наукове та літературне редагування роботи і підготовка до захисту.

Проведена студентом аналітична робота (згідно з викладеними вище рекомендаціями) надає йому змогу приступити до складання розгорнутого плану-конспекту наукової роботи, який у стислому узагальненому вигляді відтворює основний зміст її складових частин – вступу, назви і змісту розділів, висновків. Після погодження плану-конспекту з керівником автор приступає до практичної роботи над реалізацією плану.

Дипломна (магістерська) робота підкреслює ґрунтовне вивчення ситуації, проблеми або процесу, тому її дослідження складається з шести етапів.

Етапи проведення дослідження з дипломної (магістерської) роботи:

I. Перший етап включає обґрунтування теми, вибір об’єкта, предмета та визначення мети дослідження. Тема наукового дослідження є складовою частиною певної проблеми.

Актуальність дослідження – обов’язкова вимога до дипломної (магістерської) роботи. Тому зрозуміло, що вступ до неї починають з обґрунтування актуальності обраної теми. Вміння обрати тему, правильно її зрозуміти й оцінити з точки зору своєчасності й соціальної значущості характеризує ступінь професійної зрілості студента.

Проблемна ситуація – це суперечність між типовим станом об’єкта дослідження в реальній практиці і вимогами до його більш ефективного функціонування. Специфічною рисою проблемної ситуації є те, що для її розв’язання необхідно вийти за рамки старого, вже досягнутого знання.

Об’єктом дослідження є частина об’єктивної реальності, на яку спрямована пізнавальна активність практичної і теоретичної діяльності дослідника; вся сукупність зв’язків, відношень різних аспектів теорії і практики, що є джерелом необхідної для дослідника інформації. Наприклад, певні економічні чи політичні інституції, процеси, різновид діяльності тощо.

Предмет дослідження – це сторона об’єкта дослідження та його досліджувані якість і галузь використання, сутнісні зв’язки та відношення, якості об’єкта, які досліджуються з певною метою в даних умовах та обставинах. Вони є головними, визначальними для даного конкретного дослідження. Таким чином, предмет дослідження є більш вузьким, ніж його об’єкт.

Науково обґрунтоване визначення предмета дослідження – це змістовний науковий процес, який покликаний зорієнтувати самого дослідника на виявлення місця і значення предмета дослідження в більш цілісному і широкому понятті, яким є об’єкт дослідження. Для цього буде недостатнім тільки визначити і назвати об’єкт дослідження. Потрібно дати йому змістовну характеристику, бо, спираючись на неї, можна забезпечити більш цілісний підхід до характеристики і вивчення основного предмета дослідження.

Мета дослідження – усвідомлений образ очікуваного результату, на досягнення якого спрямована діяльність дослідника. Результат має бути конструктивним, тобто спрямованим на вироблення суспільно корисного продукту з вищими, ніж було раніше, показниками якості або процесу її досягнення. Поставленої мети досягти треба обов’язково. І неодмінно перевірити, чи визначене чітко досягнення мети у висновках. Мета спрямовує дослідницьку діяльність та визначає можливі засоби її досягнення через формування завдань дослідження. Визначення теми і мети дослідження становить за своєю суттю єдиний нерозривний процес. Кінцевий результат відображає очікуваний від виконання позитивний ефект, який формується двоступенево: перша частина – у вигляді суспільної корисності; друга – у вигляді конкретної користі, віднесеної до основного предмета дослідження.

II. Другий етап дає змогу визначити завдання дипломної (магістерської) роботи на основі проведеного літературного огляду стану досліджуваної проблеми, яка вивчається під кутом зору його мети. Основною методологічною вимогою до виконання огляду є наявність чітко поставленої мети і конкретного об’єкта дослідження.

Завдання дослідження можуть включати наступні елементи:

1. Вирішення певних теоретичних питань, які входять у загальну проблему дослідження (наприклад, розкриття категоріального апарату, виявлення сутності поняття, явища, процесу, подальше удосконалення його визначення, розробка ознак, рівнів функціонування, критеріїв ефективності, принципів та умов застосування тощо).

2. Аналіз існуючих методів, які можуть бути застосовані для дослідження проблеми, та обґрунтування вибору методів, які будуть використані саме в дипломній (магістерській) роботі, включаючи як методи загальнонаукові, так і методи емпіричного дослідження проблеми, аж до аналізу інструментарію (соціологічні анкети, психологічні тести, контент-аналіз тощо).

3. Всебічне вивчення практики вирішення даної проблеми, виявлення її типового стану, типових недоліків і труднощів, їх причин, типових рис передового досвіду з вирішення досліджуваної проблеми. Таке вивчення дає змогу уточнити, перевірити ті дані, які опубліковані в спеціальній літературі, періодичних виданнях, підняти їх з рівня думок окремих авторів на рівень наукових фактів, обґрунтованих у процесі спеціального дослідження процесу в даному напрямку.

4. Обґрунтування необхідної системи заходів для вирішення даної проблеми, яке, з одного боку, спирається на теоретичні дані, отримані автором у процесі вирішення першого завдання свого дослідження, а з другого – на матеріали результатів емпіричних досліджень, тобто на дані вирішення другого завдання дослідження. Обґрунтування системи заходів практично збігається з конкретизацією гіпотези дослідження.

5. Емпірична перевірка запропонованої системи заходів з точки зору відповідності її критеріям оптимальності, тобто досягнення максимально можливих у відповідних умовах результатів вирішення цієї проблеми при певних затратах часу і зусиль. Таке завдання може ставитись автором лише за умови його фактичної необхідності, а також наявності усіх необхідних умов його реалізації.

6. Розробка рекомендацій та пропозицій щодо використання отриманих автором результатів дослідження на практиці.

Звичайно, коло завдань дослідження залежить від можливостей самого дослідника, рівня його фахової підготовки і попереднього досвіду наукової роботи, наявності часу та матеріально-технічного забезпечення.

Всі ці, а також багато інших чинників повинні враховувати студент та його науковий керівник при формулюванні завдань дослідження в рамках дипломної (магістерської) роботи.

ІІІ. Третій етап включає наукову одержаний результатів та їх практичне значення. Потрібно подати відомості про наукове використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання. Подати відомості про практичне застосування одержаних результатів або рекомендації, як їх використати.

ІV. Четвертий етап включає розробку програми теоретичного дослідження (у випадку теоретичної роботи), програми та методики емпіричного (якщо робота має теоретико-дослідницький характер) дослідження та його проведення.

Програма являє собою план, в якому вказані послідовність і зміст етапів дослідження.

Методика емпіричного дослідження містить опис методів, систему прийомів, які будуть використані для дослідження. Вона відповідає на запитання: як, в який спосіб проводити дослідження?

Правильно обрана методика є запорукою успішного виконання дослідження, непродумана – призводить до помилок, внаслідок яких нагромаджується багато безсистемно зібраного матеріалу, що не дає змоги зробити якісь висновки.

Важливо відзначити, що методи дослідження підбираються з урахуванням специфіки завдань, які поставив перед собою дослідник, а не просто перелічуються всі відомі методи тієї чи іншої галузі науки. Метод значною мірою визначає і результативність дослідження, форми організації роботи, загальну методологічну орієнтацію автора. Метод можна розглядати як певний систематизований комплекс прийомів, які застосовує дослідник для досягнення мети і завдань дослідження.

V. П’ятий етап включає обробку та аналіз результатів емпіричного дослідження, яке проводилося згідно з розробленою програмою і методикою, а також формулювання висновків і рекомендацій за результатами дослідження.

VI. Шостий етап – літературне оформлення роботи і підготовка до захисту.

Проведена студентом широка аналітична робота (згідно з викладеними вище рекомендаціями) дає йому змогу приступити до складання розгорнутого плану-конспекту наукової роботи, який у стислому узагальненому вигляді відтворює основний зміст її складових частин – вступу, назви і змісту розділів та підрозділів, висновків. Після погодження плану-конспекту з керівником автор приступає до практичної роботи над реалізацією плану.

Бібліографічний пошук