АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Тема 6. Управління поточним функціонуванням операційної системи

Читайте также:
  1. IV. Настільні видавничі системи.
  2. Автоматичні апарати. Будова, монтаж і обслуговування. Управління електроприводом з їх допомогою
  3. Аналіз як функція управління
  4. Афінська та спартанська системи виховання: порівняльний аналіз.
  5. АФО імунної системи
  6. АФО органів сечової системи
  7. Б) місцеві органи управління.
  8. В. Органи державної виконавчої влади, що здійснюють управління у сфері економіки, складають четвертий вид суб’єктів господарювання.
  9. Взаємодія користувача та файлової системи ПК
  10. Виборчі системи: їх ознаки та різновиди
  11. Виборчі системи: сутність І типологія
  12. Види структур управління.

118. Що з переліченого є сутністю сукупного планування?

а) перетворення річних та квартальних бізнес-планів у детальні виробничі плани, які визначають обсяг продукції і використання трудових ресурсів для короткотермінового періоду;

б) перетворення річних та квартальних бізнес-планів у детальні виробничі плани, які визначають обсяг продукції і використання трудових ресурсів для довготермінового періоду;

в) перетворення річних та квартальних бізнес-планів у детальні виробничі плани, які визначають обсяг продукції і використання трудових ресурсів для середньострокового періоду;

г) перетворення річних та квартальних бізнес-планів у детальні виробничі плани, які визначають обсяг продукції і використання трудових ресурсів на поточний період.

 

119. Виробнича стратегія, що передбачає узгодження темпу виробництва з обсягом замовлень чи наймання (звільнення) робочої сили в залежності від зміни обсягу замовлень носить назву стратегії:

а) гнучкого використання робочого часу;

б) відстеження;

в) постійного рівня виробництва;

г) оптимальних витрат.

 

120. Виробнича стратегія, при якій змінною величиною, що компенсує коливання попиту є робочий час при змінній чисельності працюючих носить назву:

а) відстеження;

б) постійного рівня виробництва;

в) гнучкого використання робочого часу;

г) оптимальних витрат.

 

121. Система, яка складається з оперативно-календарного планування та регулювання виробництва включає комплекс методів, організаційних форм та техніко-економічних розрахунків по доведенню до кожного виконавця виробничого завдання підприємства – це:

а) стратегічне управління;

б) оперативне управління;

в) управління виробництвом;

г) диспетчеризація.

 

122. Система оперативного управління виробництвом охоплює такі підсистеми:

а) переробки, забезпечення, планування та контролю;

б) функціональну, елементну та організаційну;

в) жорсткі та гнучкі;

г) локальні та глобальні.

 

123. На чому ґрунтується позамовна система оперативного управління?

а) на встановленні та дотриманні наскрізних циклових графіків підготовки кожного замовлення до виробництва і його поетапного виконання;

б) на узгодженні роботи всіх виробничих підрозділів через розподіл календарного фонду часу планового періоду;

в) на формуванні квартальної та місячної подетальних програм та графіків запуску-випуску для кожної деталі або заданого ритму випуску деталей чи картотеки забезпечення;

г) на узгодженості роботи всіх ланок виробництва.

 

124. Система безперервного контролю і оперативного регулювання ходу виробництва з метою забезпечення виконання виробничого завдання (плану) відповідно до календарного графіка і формування ритмічного поточного виробничого процесу на робочих місцях, дільницях, у цехах та підприємстві в цілому називається:

а) оперативне управління;

б) оперативно-календарне планування (ОКП);

в) диспетчеризація;

г) оперативний аналіз.

 

125. Виробнича система «точно в термін» є:

а) «витягаючою», адже дільниці розташовані на наступних етапах виробничого циклу, як би витягують необхідну їм продукцію з попередньої дільниці;

б) «виштовхуючою», адже дільниці розташовані на попередніх етапах виробничого циклу, як би виштовхують свою продукцію на наступні дільниці;

в) випереджаючою, адже вона створює умови для задоволення всіх потреб, які можуть виникнути під впливом зовнішнього середовища;

г) простою, гнучкою, економічною, надійною.

 

126. Традиційна система організації виробництва за своєю сутністю є:

а) витягаючою;

б) виштовхуючою;

в) такою, що не передбачає проведення оперативно-календарного планування (ОКП);

г) такою, що потребує обов’язкового створення запасів сировини та готової продукції.

 

127. Виробнича інфраструктура – це комплекс:

а) основних та обслуговуючих виробництв;

б) обслуговуючих та допоміжних виробництв;

в) основних та допоміжних виробництв;

г) основних, обслуговуючих та допоміжних виробництв.

 

128. За своєю сутністю «ремонт» – це:

а) заміна зношених частин устаткування;

б) процес відновлення початкової дієспроможності устаткування, яку було втрачено в результаті виробничого використання;

в) процес усування дрібних несправностей засобів праці;

г) процес підвищення технічного рівня устаткування.

 

129. Капітальний ремонт – це:

а) мінімальний за обсягом ремонт, при якому заміною деталей або регулюванням механізмів досягається нормальна робота обладнання;

б) часткова заміна основних вузлів обладнання;

в) повний ремонт базових деталей, заміна зношених деталей та вузлів;

г) гарантоване забезпечення нормального функціонування устаткування.

 

130. Основними елементами структури ремонтного господарства з переліченого є:

а) допоміжні цехи (інструментальний, ремонтно-механічний ін.), обслуговуючі господарства (складські, транспортні та ін.);

б) служби та дільниці в основних виробничих цехах (інструментальні комори, заточувальні та інструментальні дільниці);

в) обслуговуючі господарства (складські, транспортні тощо) та допоміжні цехи (інструментальний, ремонтно-механічний та ін.);

Г) допоміжні цехи (інструментальний, ремонтно-механічний та ін.), обслуговуючі господарства (складські, транспортні тощо), служби та дільниці в основних виробничих цехах (інструментальні комори, заточувальні та інструментальні дільниці).

 

131. Організація стабільного забезпечення цехів, дільниць і робочих місць високоякісним технологічним оснащенням у потрібній кількості та асортименті при мінімальних затратах на його проектування, придбання (або виготовлення), зберігання, експлуатацію, ремонт, відновлення і утилізацію є метою функціонування:

а) інструментального господарства;

б) ремонтного господарства;

в) складського господарства;

г) транспортного господарства.

 

132. Згідно з загальновизнаною класифікацією ремонтів їх поділяють на:

а) малі (поточні), середні та капітальні;

б) середні та малі;

в) капітальні та середні;

г) поточні, малі та капітальні.

 

133. Що зі вказаного є основними елементами структури енергетичного господарства?

а) інженерні мережі, споживачі енергії, тепло -, силове господарство, електросилове господарство;

б) дільниця контрольно-вимірювальних приладів і автоматики, електромонтажний цех, дільниця в цехах складського господарства, водопостачання та каналізація;

в) теплосилове господарство, водопостачання та каналізація, газове господарство, електросилове господарство, слабкострумне господарство, інженерні мережі, споживачі енергії, дільниця контрольно-вимірювальних приладів і автоматики, електроремонтний цех та дільниці в цехах, складське господарство;

г) теплосилове господарство, електросилове господарство, слабкострумне господарство, інженерні мережі, споживачі енергії.

 

134. Норми енерговикористання бувають:

а) цехові та загальнозаводські;

б) загальнозаводські, інструментальні та базові;

в) диференційні та укрупнені (середні);

г) на вид продукції, на виробництво 1000 грн. продукції.

 

135. До транспорту безперервної дії відносять:

а) підйомні механізми;

б) залізничний транспорт;

в) конвеєри;

г) безрейковий транспорт.

 

136. Системи перевезення вантажів поділяються на:

а) лінійну та функціональну;

б) перервну та безперервну;

в) внутрішню та зовнішню;


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.007 сек.)