Практичне заняття № 4

Тема: Технологічні розрахунки складів заповнювачів для бетонів.

Для виробництва бетонних і залізобетонних виробів, залежно вiд їх призначення, використовують рiзнi види в'яжучих, заповнювачiв i хімічних добавок для бетонiв.

Складування, зберiгання та транспортування матерiалiв провадять вiдповiдно до вимог стандартiв i ТУ на цi матерiали (у штабелях, контейнерах, ємкостях) окремо за видами, марками iз забезпеченням умов механiзацiї вантажно-розвантажувальних робiт та норм протипожежної безпеки. При виконанні технологічних розрахунків як нормативні застосовують показники, що регламентуються ДБН А.3.1-8-96 «Проектування підприємств з виробництва залізобетонних виробів».

У процесi зберiгання матерiалiв (у закритих, вiдкритих складах або пiд навiсом) повиннi бути виключенiїхзволоження, забруднення, змiнавластивостей.

Матерiали, якi вмiщують шкiдливi або вибухонебезпечнi речовини, повиннiзберiгатися у герметично закритiй тарi, а пилоподiбнiматерiали - у закритих ємкостях.

Складувати та зберiгати крупнi та дрiбнi заповнювачiнеобхiдно окремо за фракцiями в умовах, що виключають змiшування заповнювачiв рiзних видiв iфракцiй та їх забруднення i змерзання.

Заповнювачами для важкого бетону є сипкі суміші мінеральних зерен природного чи штучного походження певного гранулометричного складу. Залежно від розміру зерен заповнювачі поділяються на дрібні (піски крупністю 0,16 – 5 мм та крупні (щебінь або гравій) крупністю 5 – 70 мм.

Склади заповнювачів класифікують:

1) по способу вивантаження матеріалів із транспортних засобів (само вивантаження і примусового вивантаження);

2) по конструкції систем завантаження і ємкостей зберігання (з приємним пристроєм і комплексом машин для штабелювання матеріалу, без приємних засобів з безпосередньої подачі матеріалу із транспортних засобів в ємкості для зберігання матеріалу);

3) по способу зберігання заповнювачів (відкриті, закриті, полу закриті);

4) по типу ємкостей (штабельно-траншейні, представлені на рис. 3, бункерні, полу бункерні, штабельно-полубункерні, силосні, представлені на рис. 4, а також різні їх комбінації.

Студенту необхідно ознайомитись із наданими схемами складів заповнювачів, визначити елементи (від 1 до 6), визначити місткість складу заповнювачів.

Вивантаження заповнювачів із транспортних засобів здійснюється під дією гравітаційних засобів чи за допомогою вивантажувальних машин. Для вивантаження із на піввагонів використовують рухомі вивантажувальні машини ТР-2. Заповнювачі, які надходять тільки на платформах, розвантажують стаціонарною установкою Т-182А (табл. 5). З барж вивантажують краном з грейферними ковшами чи за допомогою скреперних установок.

Рис. 3. Штабельно-траншейний склад з портальною вивантажувально-штабельованою машиною ТР-2

Рис. 4. Силосний склад заповнювачів

Таблиця 5

Технічні характеристики розвантажувальних машин

Заповнювачі, які перевозяться при від’ємних температурах, змерзаються, що затрудняє їх вивантаження. Сипкість заповнювачів відновлюють різними бурофрезерними і вібраційними машинами.

Місткість складу заповнювачів визначається за формулою

,

де - річна продуктивність підприємства, м³; - усереднена витрата заповнювача на 1 м³ продукції, визначена на основі підбору складу бетону або по нормах технологічного проектування, м³ (табл. 6); - запас заповнювачів на складі, розрахункові робочі дні; 1,02 – коефіцієнт можливих витрат заповнювача в процесі розвантажувальних і транспортних операцій і в бетонній суміші; - кількість робочих днів у році.

Таблиця 6

Витрати заповнювачів на 1 м³ бетону

Загальна корисна площа складу, м², що необхідна для одночасного зберігання заповнювачів визначається

,

де - середня питома місткість складу, м³/м².

Загальну корисну площу складу можна також знаходити за формулою

,

де , - кількість штабелів щебеню та піску; , - площа основи штабелю та піску, м².

Для механізованого відкритого складу на 1 м² площі при висоті штабелю 5 – 6 м можна розмістити від 3 до 4 м³ заповнювачів.

Загальна площа складу заповнювачів дорівнює

,

де - коефіцієнт, який враховує проїзди та проходи на складі ().

На відкритих складах заповнювачі відсипають за допомогою стрічкового конвеєру у штабелі, що мають форму кругових конусів (рис. 5).

Рис. 5. Схеми до розрахунку об’єму штабелів заповнювачів:

а – конусного; б – призматичного прямолінейного

Об'єм такого штабелю становить

,

де – висота штабелю, м; – кут природного укосу.

Висота штабелю визначається

,

де - кількість штабелів; - кут природного укосу заповнювача.

Існують також штабелі інших форм.

Довжина штабельного складу

,

тоді площа складу визначається

.

Довжина розвантажувального фронту для заповнювачів

,

де – кількість вагонів, які одночасно розвантажуються; – довжина вагона, м; – відстань між вагонами, м.

Число вагонів:

,

де – загальне число вагонів в потязі; – час на розвантаження одного вагону, год.; – норма часу розвантаження потягу, год.

При складуванні та зберіганні заповнювачів треба дотримуватися вимог (ДБН А.3.1-8-96):

1. Кількість та місткість відсіків (ємкостей) визначають залежно від кількості видів та фракцій заповнювачів, що використовуються на підприємстві, а також від продуктивності підприємства і способу постачання заповнювачів. Для кожної фракції та кожного виду заповнювача необхідно мати не менше однієї ємкості.

При постачаннізаповнювачівзалізницеюємкість для однієїфракціїзаповнювача кожного виду приймають не менше120 м³.

2. Максимальна висоташтабелів при вільномупадіннікрупнихзаповнювачів не повинна перевищу­вати12 м, а при складуваннідрібнихзаповнювачів-15 м.

3.Обсягизапасівзаповнювачіврегламентуютьсязавданням на проектування.

3.1.Рекомендований запас заповнювачів на заводських складах при їхнадходженні:

–залізницею і водним транспортом, розрахунковаробочадобадо 10;

–автомобільним транспортом, те саме до 7.

3.2.Рекомендований запас декоративногозаповнювача при постачанні:

а) залізницею:

–розсипом у вагонах - не меншедвохвагонівабо120 м³;

– у контейнерах, розрахунковаробочадоба до 10;

б) автотранспортом, те саме до 7.

Для кожного виду декоративного заповнювачапередбачають не меншеоднієїємкості.

4. Кут природного укосу заповнювачівпривідсипанні у штабель складає 0,698 рад. (40°).

5. Максимальний кут нахилу стрічкових конвеєрів з гладкою стрічкою прймають для подавання:

- щебеню і піску 0,314 рад. (18°);

- гравію і керамзитовогогравію 0,227–0,262 рад. (13-15°).

6.Розрахункова початкова температура заповнювачів при розрахунковійтемпературізовнішньогоповітря у холоднийперіод року складає:

– 258 К (мінус 15°С) при 243 К (мінус 30°С);

– 263 К (мінус 10°С) при 253 К (мінус 20°С).

7.Найменша допустима температура заповнювачів на виходізі складу повинна бути не менше 278 К (5°С).

8.Обладнання, яке транспортуєматеріали, щопилять, повинно бути зблоковане з аспіраційними системами.

9.Відкритізавантажувальніпрорізибункерівповинні бути огороджені по периметру.

10. 3 боку завантаження бункера автотранспортом належитьпередбачативідбійний брус заввишки не менше0,4 м.

11. Ширина проходів для обслуговуванняконвеєрів повинна бути не менше, м:

– для конвеєра, щообслуговується з одного боку – 0,7;

–міжпаралельноустановленимиконвеєрами– 1,0.

12. Ширина проходів для монтажу і ремонту конвеєрів повинна бути не менше0,7 м.

13.Висотапроходівуздовжконвеєрів повинна бути не менше1,8 м.

14. Для відкривання і закриваннялюківпіввагонівпід час вивантажуваннязаповнювачівслідпередбачатиспеціальніпристрої, щодозволяютьпрацюючимзнаходитися на безпечнійвідстані.

15. Для запобігання змерзанню заповнювачів, склади обладнують паровими регістрами, а для відновлення сипкості заповнювачів, що змерзлися - розпушувальними машинами різних видів.

Поиск по сайту: