Заходи забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення

Важливе значення для правильного й об´єктивного вирішення справи мають встановлені законами заходи забезпечення провадження в справах про адміністративні провадження.

Заходи забезпечення провадження — це сукупність адміністративно-примусових дій уповноважених законам осіб, психічного або фізичного впливу з метою припинення правопорушень, встановлення особи, забезпечення своєчасного розгляду справи та притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності.

Заходи забезпечення провадження застосовуються у встановлених законом випадках представниками влади, посадовими або службовими особами органів внутрішніх справ, посадовими особами інших органів адміністративної юрисдикції, членами громадських формувань, а також в окремих випадках — й громадянами.

Під психічним впливом розуміється усна вимога припинити правопорушення, попередження про застосування фізичної сили до правопорушника, вимога надати документи для перевірки тощо.

Під фізичним впливом розуміється примусове доставлення або затримання особи і утримання у спеціально відведених для цього приміщеннях. Як фізичний примус можуть бути застосовані захват руки або частин одягу, зв´язування, а в окремих випадках, наприклад, при масових заворушеннях у громадських місцях, на стадіонах — й застосування спеціальних засобів: наручників, гумових кийків, сльозоточивих речовин, світлозвукових пристроїв відволікаючої дії тощо, порядок застосування яких регламентується законодавством про міліцію. Застосування заходів фізичного впливу відображається в певному процесуальному документі: поясненні, рапорті, акті, протоколі про адміністративне затримання чи у протоколі про адміністративне правопорушення.

До заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення належать:

1) доставлення правопорушника (ст. 259 КУпАП);

2) адміністративне затримання (статті 260—263 КУпАП);

3) особистий огляд і огляд речей (ст. 264 КУпАП);

При порушенні митних правил, крім зазначених заходів, застосовуються також заходи забезпечення провадження:

1. витребування документів, необхідних для провадження у справі про порушення митних правил (ст. 376 МКУ);

2) проведення митних обстежень (ст. 378 МКУ);

1. пред´явлення товарів, транспортних засобів, документів для впізнання (ст. 379 МКУ).

Доставлення правопорушника (ст. 259 КУпАП) здійснюється з метою складання протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складання протоколу є обов´язковим. Наприклад, порушення правил полювання або порушення громадського порядку в місцях скупчення громадян де практично неможливо скласти протокол.

Залежно від складу правопорушення, місця вчинення, об´єкта посягання доставлення правопорушника можуть здійснювати: працівники міліції, служби правопорядку у Збройних Силах України, уповноважені посадові особи, які здійснюють нагляд за додержанням правил користування транспортними засобами, правил пожежної безпеки, санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил на транспорті, представники природоохоронних органів; мисливського, лісового, рибного господарства; воєнізованої охорони; громадських формувань з охорони: громадського порядку, державного кордону, природи; громадські мисливські інспектори, громадські інспектори органів рибоохорони та громадські лісові інспектори. В практиці мають місце випадки доставлення правопорушників й пересічними громадянами.

Доставлення здійснюється до приміщень: органів внутрішніх справ, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби; служби правопорядку Збройних Сил України (комендатури); воєнізованої охорони, виконкому селищної, сільської ради; лісового, мисливського, рибного господарства, транспортних органів та інших приміщень, де є реальна можливість скласти протокол про адміністративне правопорушення та встановити особу правопорушника.

Строк доставлення обчислюється з часу доставлення правопорушника до відповідного приміщення, а щодо особи, яка була в стані сп´яніння — з часу її витвереження. Перебування доставленої особи у штабі громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону чи громадському пункті з охорони громадського порядку, приміщенні виконавчого органу сільської, селищної ради не може тривати більш як одну годину. Проте законодавець не встановлює строку перебування доставленої особи у приміщенні міліції, органів Служби безпеки України, Державної прикордонної служби, Державної митної служби, служби правопорядку в Збройних Силах України тощо. Протокол про доставлення правопорушника не складається. Виходячи із зазначеного можна вважати, що перебування правопорушника у приміщеннях зазначених органів може тривати більш як одну годину. Вбачається, що в такому випадку доставлення правопорушника набуває нового якісного значення — як адміністративне затримання.

Адміністративне затримання (статті 260—263 КУпАП, ст. 374 МКУ) здійснюється з метою: а) припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу; б) встановлення особи; в) складання протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складання його на місці вчинення правопорушення; г) забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення.

Власне, зазначена мета адміністративного затримання і є підставою для його здійснення. Про адміністративне затримання складається протокол, форма і зміст якого закріплені у ст. 261 КУпАП. Зразок протоколу як процесуального документа на законодавчому рівні не закріплений. Тому органи адміністративно-деліктної юрисдикції, які мають право здійснювати адміністративне затримання, розробляють зразок такого протоколу і затверджують підзаконними відомчими нормативними актами. Враховуючи, що міліція найчастіше зустрічається з питаннями адміністративного затримання і зразок їх протоколу найбільш повно відпрацьований, то за основу береться їх протокол про адміністративне затримання для розробки зразка протоколу[17].

Адміністративне затримання правопорушника, на відміну від доставлення правопорушника, законодавцем жорстко регламентується. Адміністративне затримання можуть здійснювати лише такі органи (ст. 262 КУпАП):

1. органи внутрішніх справ — за правопорушення у сфері громадського порядку і громадської безпеки, порушення правил про валютні операції, правил обігу наркотичних засобів, торгівлі з рук у невстановлених місцях, правил дорожнього руху, полювання, рибної ловлі, правил перебування іноземців і осіб без громадянства в Україні та ін.;

2. органи прикордонної служби — у разі незаконного перетинання або спроби незаконного перетинання державного кордону, порушення прикордонного режиму, порушення правил використання об´єктів тваринного світу в межах прикордонної смуги, у територіальному морі, внутрішніх водах та виключній (морській) економічній зоні України, порушення правил перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні та ін.;

3. старша у місці розташування охоронного об´єкта посадова особа воєнізованої охорони, тобто начальник служби чи начальник караулу воєнізованої охорони — при вчиненні правопорушень, пов´язаних із посяганням на охоронювані об´єкти, інше майно. Наприклад, незаконне проникнення на територію охоронюваного воєнізованою охороною підприємства, територію аеропорту тощо;

4. посадові особи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України — у разі вчинення військовослужбовцями, військовозобов´язаними під час проходження ними зборів та працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов´язків порушень, пов´язаних з охороною громадського порядку та громадської безпеки, порушення правил дорожнього руху водіями, які керують військовими транспортними засобами;

5) органи Служби безпеки України — при порушенні законодавства про державну таємницю або здійсненні незаконного доступу до інформації в автоматизованих системах, придбанні або зберіганні спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв´язку, інших засобів негласного отримання інформації.

Адміністративне затримання, за загальним правилом може тривати не більш як три години. У виняткових випадках цей строк може тривати більше, але у всіх випадках повинен бути визначений тільки законом. Статтею 263 КУпАП встановлено, наприклад, що особи, які порушили прикордонний режим, правила обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, можуть бути затримані до трьох діб із повідомленням про це письмово прокурора протягом двадцяти чотирьох годин із моменту затримання.

За вчинення дрібного хуліганства, злісної непокори законному розпорядженню або вимозі працівника міліції, члена громадського формування з охорони громадського порядку і де-ржавного кордону, особа може бути затримана до розгляду справи суддею або начальником органу внутрішніх справ. До розгляду суддею справи можуть бути затримані також особи, які незаконно перетнули або зробили спробу перетнути державний кордон України, вчинили злісну непокору військовослужбовцям чи працівникам прикордонної служби, порушили порядок проведення мітингів, зборів, виявили неповагу до суду чи вели торгівлю з рук у невстановлених місцях тощо.

Осіб, які порушили прикордонний режим або режим у пунктах пропуску через державний кордон України, якщо у них немає документів, що підтверджують їх особу, з санкції прокурора можуть затримати до десяти діб.

Строк адміністративного затримання обчислюється з моменту доставлення правопорушника для складання протоколу, а особи, яка була в стані сп´яніння, — з часу її витвереження.

Особистий огляд і огляд речей (ст. 264 КУпАП) здійснюється уповноваженими на те посадовими особами. За змістом повноважень законодавець виділяє три види огляду — особистий огляд, огляд речей, огляд транспортних засобів.

Особистий огляд може провадитись посадовими особами органів:

— Служби безпеки України;

— внутрішніх справ;

— військової служби правопорядку в Збройних Силах України;

— воєнізованої охорони;

— цивільної авіації;

— митних установ і органів прикордонної служби.

Огляд речей (ручної кладі, багажу, знарядь полювання) здійснюють, крім зазначених осіб, також посадові особи прикордонних органів, державні інспектори з питань інтелектуальної власності, посадові особи органів лісоохорони, рибоохорони, а також органів, які здійснюють державний нагляд за додержанням правил полювання. Огляд речей, як правило, проводиться у присутності особи, у власності (володінні) якої вони є. У невідкладних випадках може бути здійснено огляд під час відсутності власника (володільця), але за участю двох понятих.

Огляд транспортних засобів може проводитись працівниками міліції, військовослужбовцями та працівниками Державної прикордонної служби України.

Про особистий огляд, огляд речей та транспортних засобів складається протокол (акт) або робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне затримання чи в протоколі про адміністративне правопорушення. Відсутність такого запису чи протоколу про особистий огляд чи огляд речей є підставою для сумніву щодо наявності доказових матеріалів.

Вилученняречей і документів (ст. 265 КУпАП; ст. 377 МКУ), що були знаряддям або безпосереднім об´єктом правопорушення може проводитись посадовими особами органів, які мають право здійснювати адміністративне затримання, особистий огляд та огляд речей, а також посадовими особами органів державної контрольно-ревізійної служби в Україні, органів державної податкової служби України, органів виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів. Вилучені речі й документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення як речові докази, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплат-ному вилученні речей — реалізують.

При вилученні речей і документів складається протокол або робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне затримання чи адміністративне правопорушення з точним зазначенням назви речей, їх кількості, міри, ваги, номерів, якщо вони є, та особливих ознак цих речей, транспортних засобів та документів.

Відстороненню водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляди на стан сп´яніння (ст. 266 КУпАП) підлягають особи, щодо яких є до-статні підстави вважати, що вони перебувають у стані сп´яніння. Направлення зазначених осіб для огляду на стан сп´яніння проводиться в порядку, встановленому Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп´яніння в закладах охорони здоров´я та проведення огляду з використанням технічних засобів, затвердженою наказом МВС, МОЗ і Мін´юсту України від 24 лютого 1995 р. № 114/38/15-36-18.

Привід особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, якщо її присутність є обов´язковою (ч. 2 ст. 268 КУпАП), здійснюється органом внутрішніх справ у разі ухи-лення її від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті чи міськрайонного суду.

З метою додержання законності застосування заходів забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення законодавець передбачає можливість оскарження заінтересованою особою адміністративного затримання, особистого огляду, огляду речей, вилучення речей і документів до вищестоящого органу (вищестоящій посадовій особі), який застосував ці заходи, або до суду (ст. 267 КУпАП).

Згідно з митним законодавством особа митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил, може витребувати документи, необхідні для розгляду справи, які повинні бути надіслані не пізніше як у п´ятиденний строк (ст. 376 МКУ). Посадові особи митних органів, які мають достатні підстави вважати, що на території або в приміщенні підприємств чи у транспортних засобах, що їм належать, знаходяться товари, що є безпосереднім предметом порушення митних правил, можуть проводити митне обстеження (ст. 378 МКУ), а також, за рішенням посадової особи митного органу, в провадженні якої знаходиться справа, можуть пред´явити правопорушнику товари, транспортні засоби та документи для впізнання (ст. 379 МКУ).

Поиск по сайту: