АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Інтуїція: етапи та умови формування

Читайте также:
  1. Cутність та умови застосування міжнародних розрахунків за допомогою акредитивів.
  2. Автоматизовані системи управління процесом розформування составів на сортувальних гірках
  3. Безперервність як провідний принцип реформування освітніх систем
  4. Валютні системи та валютна політика. особливості формування валютної системи України
  5. Валютно-фінансові і платіжні умови міжнародного кредиту.
  6. Взаємодії в екологічних системах. Принципи формування екосистем
  7. Види формування фінансових ресурсів малого підприємництва: субпідряд, лізинг, факторинг, франчайзинг, факторинг, придбання існуючого бізнесу.
  8. Визначення місії підприємства (бізнес-проекту) та формування цілей його діяльності
  9. Виникнення економічної теорії та основні етапи її розвитку.
  10. Виховна робота з педагогічно занедбаними дітьми. Принципи, шляхи і етапи перевиховання важковиховуваних дітей.
  11. Воєнно-економічна політика України в умовах формування ринкових відносин та конверсії ОПК.
  12. Генезис та етапи культурної еволюції

В отриманні нового знання важливу роль відіграє логічне мислення, способи і заходи утворення нових понять, закони логіки. Але досвід пізнавальної діяльності свідчить, що для ви­рішення наукових проблем недостатньо індуктивно або дедук­тивно розгорнутого мислення. Важливе місце у цьому процесі посідає інтуїція, яка надає пізнанню новий імпульс і напрямок руху.

Кожній людині притаманні такі особисті здібності як уява і інтуїція. Розповсюдженість, загальність інтуїції підтверджують численні спостереження над людьми у звичайних, повсякденних умовах. У нестандартних ситуаціях за умов обмеженості в інформації суб'єкт діє нібито «передчуваючи», що потрібно дія­ти так, а не інакше. Приклади інтуїції – очевидне уявлення про структуру молекули бензолу, що виникло у Кекуле, або про будову атому у Резерфорда, поява поняття про кватерніони у Гамільтона або про нейтрино у Паулі.

В історії філософії поняття інтуїції вміщувало різний зміст. Під інтуїцією розуміли форму безпосереднього інтелектуаль­ного знання або споглядання (інтелектуальна інтуїція). Так, Платон стверджував, що споглядання ідей (прообразів речей чуттєвого світу) є видом безпосереднього знання, що прихо­дить як раптове понадчуттєве осяєння, до якого веде тривала підготовка розуму. Починаючи з античності, інтуїція протис­тавлялась не тільки чуттєвим формам пізнання, але й логіч­ному мисленню. Декарт, наприклад, розумів під істиною не хиткі свідоцтва чуття і безладної уяви, а поняття чіткого і уважного розуму.

Гегель у своїй системі суміщав безпосереднє й опосередко­ване знання. Фейєрбах трактував інтуїцію як пізнання у виг­ляді чуттєвого споглядання (чуттєва інтуїція). Під істиною ро­зуміли й інстинкт, що безпосередньо, без попереднього навчання визначає форми поведінки організму (Бергсон), і прихований, несвідомий першопринцип творчості (Фрейд). Інтуїцію Бергсон пов'язував з інстинктом, з пізнанням живо­го, мінливого, з синтезом, а логічне – з інтелектом, з аналізом.

Позитивна якість інтуїції полягає у характеристиці момен­ту безпосередності у пізнанні (не спирається на логічний доказ), що являє собою єдність чуттєвого і раціонального. Процес нау­кового пізнання, а також різні форми художнього опанування світу не завжди здійснюються у розгорнутому, логічно і фактич­но доказовому вигляді. У процесі інтуїтивного пізнання не ус­відомлюються усі ті ознаки, за котрим здійснюється висновок, і ті засоби, за допомогою яких він робиться.

Інтуїція це своєрідний тип мислення, коли окремі ланцюги процесу мислення проносяться у свідомості більш-менш підсвідомо, а чітко усвідомлюється тільки результат думки – істина.

Інтуїції буває достатньо для того, щоб угледіти істину, але її замало, щоб запевнити у цій істині інших і самого себе.

Таким чином, інтуїціяце здатність осягнення істини шляхом прямого її вбачання без доказового обґрунтування. Інтуїції притаманні раптовість і неусвідомленість. Нерідко рішення проблем (пошук нового поняття, теми, ідеї та ін.) приходило раптово, випадково у непридатних для творчості умо­вах, що контрастують з умовами цілеспрямованого наукового пошуку. Інтуїтивне «убачання» здійснюється не тільки випад­ково і раптом, але і без чіткої усвідомленості засобів і шляхів, що приводять до результату. Інтуїція містить такі етапи:

♦ накопичування і неусвідомлений розподіл образів і абст­ракцій у системі пам'яті;

♦ їх неусвідомлене комбінування і переробка для вирішен­ня певного завдання;

♦ чітке усвідомлення завдання;

♦ несподіване для даної людини знаходження рішень.

Залежно від специфіки діяльності суб'єкта визначаються

особливості інтуїції історика, лікаря, біолога-експериментатора, сталевара та інших. Виділяються такі види інтуїції, як технічна, наукова, буденна, лікарська, художня і тому подібні.

За характером новизни інтуїція буває стандартизованою і евристичною. Першу з них нерідко називають інтуіцією-редукцією. Приклад лікарська інтуїція С. Боткіна. Відомо, що поки пацієнт проходив 7 метрів від дверей до столу, Боткін ставив попередній діагноз, уявно застосовуючи певну «матрицю» – схему. Евристична ж інтуїція пов'язана з формуванням прин­ципово нового знання. Той самий С. Боткін як вчений-клініцист, який розробляв теорію медицини, неодноразово ви­користовував таку інтуїцію у своїй науковій діяльності. Вона допомогла йому, наприклад, висунути гіпотезу про інфекційну природу катаральної жовтяниці («хвороби Боткіна»).

До загальних умов формування і виявлення інтуїції належать такі:

♦ фундаментальна професійна підготовка суб'єкта, глибо­ке знання проблеми;

♦ стан проблемності, пошукова ситуація;

♦ напружені зусилля вирішити проблему;

♦ наявність «підказки», що є «пусковим механізмом» для інтуїції.

У ролі такої реалізаторної причини для Ньютона, як відо­мо, було яблуко, що впало йому на голову і викликало ідею всесвітнього тяжіння, для інженера С.Броуна – звисаюче між гілками павутиння, яке наштовхнуло його на ідею звислого мосту, для Ф. Кекуле – змія, що вхопила свій власний хвіст.

Важливість для інтуїції підказок, за якими стоять аналогії, загальні схеми, принципи, веде до певних практичних рекомен­дацій: суб'єкту, який знаходиться у творчому пошуку, необхід­но прагнути не тільки до максимуму інформації зі своєї спец­іальності і суміжних дисциплін, але й до розширення діапазоні своїх інтересів, включаючи музику, живопис, художню, науко­во-фантастичну і детективну літературу, науково-популярні статті, суспільно-політичні журнали; чим ширше буде кругозір людини, тим більше буде факторів для дії інтуїції.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)