Методи оцінювання реальних інвестицій

Визначення цінності проекту порівняно з іншими проектами,
а також аналіз фінансової привабливості проекту за умов обмеженості ресурсів вимагає додержання загальних правил їхньої оцінки та порівняння

Теорія аналізу проектних рішень передбачає використання системи аналітичних показників, які дозволяють визначити прийнятність капітальних вкладень.

Методика розрахунку основних фінансових критеріїв.

Чистий приведений дохід (net present value, NPV) – це різниця між сумою приведених доходів та сумою приведених на цю ж дату витрат. Визначається за формулою:

, (2)

де – роки реалізації інвестиційного проекту;

– рік початку виробництва продукції;

– рік закінчення процесу вкладення коштів;

– сума доходів, генерованих у році ;

–сума капітальних вкладень, здійснених у році .

Чистий приведений дохід оцінює ефективність (прибутковість) інвестиційних проектів. Якщо

, то проект буде прибутковим та його слід прийняти;

, то проект буде збитковим та його слід відкинути;

, то проект буде ні прибутковим, ні збитковим.

Коефіцієнт рентабельності (індекс доходності) інвестицій (profitability index, benefit-cost ratio) визначається як співвідношення між сумою приведених доходів та сумою приведених на ту ж дату витрат. Визначається за формулою:

. (4)

Якщо

, то проект буде рентабельним та його слід прийняти;

, то проект буде нерентабельним та його слід відкинути;

, то проект буде ні рентабельним, ні нерентабельним.

Цей показник є відносною величиною, тому його зручно використовувати при виборі одного проекту з декількох альтернативних проектів, які мають приблизно однакові значення або при комплектуванні портфеля інвестицій з максимальним сумарним значенням

Внутрішня норма дохідності(internal rate of return, IRR) – це розрахункова ставка відсотка, при якій чистий приведений дохід для даного проекту дорівнює нулю (рис 1). Визначається за формулою:

, (5)

де – внутрішня норма дохідності.

Внутрішня норма дохідності є граничною ставкою позичкового відсотку, яка розділяє ефективні та неефективні інвестиційні проекти. Чим вища ця норма, тим більша ефективність інвестицій.

Для практичних розрахунків величини застосовується наступна формула:

, (6)

де – ставка дисконтування, при якій чистий приведений дохід є позитивною величиною ;

– ставка дисконтування, при якій чистий приведений дохід є негативною величиною .

Для отримання достатньої точності різниця між ставками та не повинна перевищувати 1 %.

Строк окупності(discounted payback) є одним з найпростіших показників, особливо для попередньої оцінки ефективності інвестицій. Він характеризує період часу, на протязі якого інвестиції будуть повернуті за рахунок доходів, отриманих від реалізації проекту.

Термін окупності визначається у двох варіантах – на основі дисконтування потоку платежів і без дисконтування.

У гранично простому випадку термін окупності t визначається як співвідношення суми інвестицій до середньої очікуваної величини доходів, що надходять:

(7)

де – строк окупності.

Розрахунок за цією формулою доцільно при відносно незначних коливаннях річних доходів відносно середньої.

Термін окупності без дисконтування визначається за формулою:

(8)

У фінансовому відношенні більш обґрунтованим є дисконтний термін окупності, який визначається за формулою:

. (9)

Цей показник має суттєвий недолік: при його визначенні не враховується увесь період отримання доходів, тобто на нього не впливають доходи, які будуть отримані за межами строку окупності.

Коефіцієнт ефективності інвестицій має дві характерні особливості:

1) він не передбачає дисконтування показників доходу;

2) дохід характеризується показником чистого прибутку.

Він визначається за формулою:

, (10)

де – середньорічний чистий прибуток;

–розмір капітальних вкладень;

– ліквідаційна вартість об’єкту.

Значення цього показника порівнюється з коефіцієнтом рентабельності авансованого капіталу, який визначається як відношення загального чистого прибутку підприємства до загальної суми коштів, авансованих у його діяльність.

Іноді в проектному аналізі витрати проекту можна досить легко визначити і кількісно продемонструвати, тоді як виразити вигоди в грошових одиницях набагато складніше. У цьому випадку такі критерії, як чиста теперішня вартість і коефіцієнт рентабельності, можуть бути обчислені тільки дуже приблизно і виявитися неточними.

Порівняння проектів з метою прийняття правильних інвестиційних рішень є найбільш складною проблемою для планування розвитку. Навіть після того, як критерії обчислені, слід упорядкувати проекти за різними критеріями, що допоможе розкрити питання оптимального інвестиційного вибору. Найчастіше застосовуються такі критерії, як , та .

Існує ряд загальних правил використання альтернативних критеріїв прийняття рішень та ефективності.

Якщо у проекті є бюджетні обмеження, то треба прослідкувати, чи змінюють своє значення чисті річні грошові потоки з позитивного на негативне значення (і навпаки) понад одного разу. Якщо чисті грошові потоки змінюють знак не більше одного разу, то необхідно для ранжування проектів застосувати критерії внутрішньої норми дохідності, коефіцієнт рентабельності за наявності жорстких обмежень по капіталу.

За умов відсутності бюджетного обмеження і доступності грошових коштів необхідно оптимізувати використання ресурсів у множині вибору, збільшуючи масштаб найбільш ефективних проектів до тих пір, поки граничні вигоди проекту не зрівняються з граничними витратами.

Стійкість грошових потоків передбачає використання таких критеріїв для ранжування та відбору, як показники чистої теперішньої вартості та внутрішньої норми дохідності . Для нестійких грошових потоків слід обмежитися тільки показником .

При розгляді взаємовиключаючих проектів можна застосовувати показники чистої теперішньої вартості, а щоб запобігти дискримінації великих проектів - показники внутрішньої норми дохідності. В умовах невизначеності і високої міри непевності в майбутньому критерієм відбору краще послужить строк окупності.

Подолати труднощі оцінки вигод від проекту в грошовій формі при ранжуванні проектів можна за допомогою критеріїв ефективності витрат. Як критерій у даному випадку можна використати постійні витрати для більшості комплексних товарів (продуктів).

Поиск по сайту: