|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Основні напрями виховання, їх взаємозв’язок. Комплексний підхід до вихованняРозумове виховання – це діяльність вихователя спрямована на розвиток інтелектуальних сил, і мислення учнів з метою прищеплення культури розумової праці. Розумове виховання відбувається у процесі засвоєння знань і не зводиться до нагромадження певного їх обсягу. Процес здобуття знань є чинником розумового виховання лише тоді, коли знання стають особистими переконаннями та духовним багатством людини. У процесі навчання та виховання реалізується головна мета розумового формування особистості – це РОЗУМОВИЙ РОЗВИТОК. Мета розумового виховання – це забезпечення засвоєння учнями основ наук, розвиток їх пізнавальних здібностей і формування на цій основі наукового світогляду. Зміст розумового виховання – це система фактів, понять, положень, з усі галузей науки, культури та техніки. Розумовий розвиток – це процес розвитку інтелектуальних сил, пізнавальних здібностей та мислення учнів. Завдання розумового виховання:
Шляхи здійснення розумового виховання:
2. Моральне виховання – це виховна діяльність школи та сім ї з формуванні в учнів моральної свідомості, розвитку моральних почуттів, умінь та навичок відповідної моральної поведінки. Моральне виховання розпочинається в сім ї і продовжуються у процесі соціалізації особистості. Його основу складають загальнолюдські та національні моральні норми. Моральне виховання характеризують поняття: мораль, моральний ідеал, моральні норми, переконання, почуття, якості.
Мораль – це система ідей, принципів, законів, норм і правил поведінки та діяльності, які регулюють гуманні стосунки між людьми. Завдання морального вихованна:
Зміст морального виховання:
Шляхи здійснення морального виховання:
Результатом морального виховання є моральна вихованість. Вона матеріалізується в суспільно-цінні властивості особистості та проявляється у відносинах діяльності спілкування.
Завдання – ознайомити учнів з основами сучасного виробництва; виховувати бажання сумлінно і відповідально працювати; формувати переконливість, в необхідності праці як основі добробуту суспільства; озброїти учнів трудовими уміннями та навичками.
Шляхи здійснення трудового виховання:
4. Естетичне виховання – це педагогічна діяльність спрямована на формування здатності сприймати і перетворювати дійсність за законами краси. Метою е стетичного виховання є високий рівень естетичної культури особистості, її здатність до естетичного освоєння дійсності. Джерелами естетичного виховання є: · художня література · музика · образотворче мистецтво · театральне мистецтво · кіно · природа · естетика приміщень · зовнішній вигляд оточуючих людей · взаємини між учнями та вчителями В естетичному вихованні учнів величезне значення має особистість педагога, його поведінка, одяг, осанка, рухи, міміка, голос, том має бути взірцем для учнів. Завдання естетичного виховання:
Шляхи здійснення естетичного виховання (система естетичного виховання)
Мета фізичного виховання – виховання підростаючого покоління фізично здоровим. Завдання фізичного виховання:
Шляхи здійснення фізичного виховання
22. Поняття про позакласну та позашкільну виховну роботу, їх мета і завдання. Організаційні форми виховної роботи в початковій школі.
Позакласна виховна робота – це різноманітна діяльність вчителів, вихователів, спрямована на виховання в учнів і здійснювана в позаурочний час. Позашкільна робота – це освітньо-виховна діяльність, позашкільних закладів для дітей та юнацтва. До них належать: палаци, будинки культури, дитячо-юнацькі спортивні школи, музичні школи, школи мистецтв, студії, бібліотеки, оздоровчі заклади. Мета позакласної та позашкільної роботи полягає у задоволенні інтересів та запитів дітей розвитку їх творчого потенціалу нахилів і здібностей у різній сфері діяльності та спілкування. Домінуюча роль в їх організації належить класному керівнику, який є організатором позакласних виховних заходів та діє у співдружності з іншими педагогічними працівниками школи. Одночасно він є ініціатором залучення учнів класу до роботи гуртків, секцій, у позашкільних закладах. Завдання позакласної та позашкільної роботи: 1. закріплення та поглиблення знань набутих у процесі навчання 2. застосування знань на практиці 3. формування наукового світогляду 4. вироблення вмінь та навичок самоосвіти 5. формування інтересів до різних галузей науки, техніки, мистецтва, спорту. 6. виявлення і розвиток індивідуальних творчих здібностей та нахилів. 7. організація дозвілля школярів Принципи, на яких ґрунтується позакласна і позашкільна робота: 1. добровільність 2. суспільна спрямованість 3. ініціативність учня 4. самодіяльність
Форми виховної роботи - це варіанти організації виховного процесу, композиційна побудова виховного заходу. Головна функція виховної роботи в школі – сприяти реалізації мети виховання, змісту виховного процесу та оволодіння учнями певними ЗУН. Форми організації виховної роботи поділяють на масові, групові та індивідуальні. Масові форми виховної роботи (приймають участь всі учні школи): конференції, тематичні вечори, ранки, тижні з різних предметів, зустрічі з видатними людьми, огляди, конкурси, змагання, олімпіади, фестивалі показниками ефективності масових форм вважається кількісне охоплення та активність самих учнів. Групові форми виховної роботи: конкурси, вікторини, екскурсія, походи, культ походи, диспут, КВК, заочна подорож, усний журнал Індивідуальні форми: доручення, відвідування сімей, колекціонування, індивідуальна бесід.а
23. Поняття "колектив", його ознаки та функції. Види колективу. Стадії становлення учнівського колективу.
Колектив – це соціально-значима група людей, які об’єднані спільною метою, узгоджено діють для досягнення мети і мають органи самоврядування. Для колективу характерно: - єдність цілей - високий рівень міжособистісного спілкування - згуртованість - внутрішня дисципліна - чітко визначені норми співжиття - сумісна діяльність - створення органів самоврядування Колектив поєднує інтереси індивіда та суспільства і заснований на принципах співробітництва.
2. Види колективів: 1. За кількістю та тривалістю колективи бувають: - первинний колектив - загальношкільний - тимчасовий колектив - виробничий колектив - сімейний колектив 2. За видами діяльності колективи бувають: Навчальні, трудові, спортивні, військові, побутові 3. За віком колективи бувають: - одновікові - різновікові 4. За часом існування: - сталі - тимчасові Функції колективу:
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.009 сек.) |