Розкрийте особливості музичної культури України епохи Класицизму

Класицизм. Поєднання просвітницьких, класицистичних і барокових тенденцій в українській культурі зазначеного періоду. Висування на перший план художньої функції мистецтва, посилення зв’язку мистецтва з реальною дійсністю і внутрішнім світом людини. Утвердження нового ставлення митців до своєї творчості як інтелектуальної власності (дотримання авторської атрибуції), прагнення досягнути оригінальності у художньому мисленні. Формування національних композиторських шкіл у країнах Європи. Утвердження в мистецтві нового музичного мислення, пов’язаного з класицистичним стилем (функційно-гармонічної ладової системи, поява класичних форм та індивідуалізованого тематизму).

Несприятливі умови розвитку української культури в умовах національного гноблення. Репресивні заходи влади щодо української культури.

Музична освіта і музичне життя. Київська академія як осередок музичної освіти в Україні. Відкриття спеціальних музичних класів у Харківському колегіумі. Музична академія у Кременчуці. Особливості функціонування хорів, оркестрів, театрів у шляхетському середовищі. Петербурзька придворна співацька капела як один із осередків музичної освіти та діяльності українських музикантів в Росії.

Церковна музика. Трансформація хорового духовного концерту. Загальна характеристика духовного концерту другої половини ХVІІІ століття (синтезування рис різних стилів – бароко, класицизму, сентименталізму; зв’язок з традиціями монодичного співу та партесного концерту; поєднання українських хорових традицій з досягненнями західноєвропейської музики; посилення виразності образів у передачі різних емоційних станів; поглиблення рис психологізму у розкритті образів; використання особливостей інструментальної музики); прояв класицистичної музичної стилістики).

Становлення і розвиток циклічного духовного концерту у творчості М. Березовського, Д. Бортнянського, А. Веделя.

М. С. Березовський (1745 – 1777). Життєвий та творчий шлях. Навчання у Київській академії, Петербурзькій придворній співацькій капелі, Болонській академії музики. Огляд творчого доробку. Становлення жанру циклічного духовного концерту у творчості М. Березовського. Поєднання традицій партесного концерту та барокового мистецтва в цілому (співіснування імітаційно-поліфонічного викладу з акордовим, наскрізна барокова плинність у побудові частин, близька до народної пісенно-декламаційна мелодика, розвинений поліфонічний стиль) з яскравими ознаками нового класичного стилю (тонально-гармонічна ладова система, функційно-гармонічні принципи організації форми, мотивний розвиток тематизму). Жанрові різновиди концертів М. Березовського (лірико-драматичні, лірико-скорботні, героїчні). Особливості побудови циклу; використання принципу монотематизму. Концерт “Не отвержи мене во время старости”.

Д. С. Бортнянський (1751 – 1825). Життєвий та творчий шлях. Навчання у Глухівській співацькій школі, Петербурзькій придворній співацькій капелі. Італійський та петербурзький періоди життя. Загальна характеристика творчої спадщини. Духовний концерт у творчості Д. Бортнянського. Домінування класичного стилю (функційно-гармонічне ладове мислення з гіпертрофією кадансовості, чітке синтаксичне розчленування та тонально-гармонічні засади побудови частин, типова мелодика, особливості структури циклу, зв’язок з інструментальними жанрами) при збереженні ознак Бароко (підкреслений панегіризм, бароковий принцип формотворення, відсутність повторення тематизму, плинність розгортання матеріалу, поєднання гармонічної і поліфонічної фактури). Образна сфера концертів (панегіричність, світла лірика, іноді з елементами галантності, драматизм, філософська лірика). Зв’язки концертів з міськими жанрами (кант, марш), галантними танцями (менует), українською та російською піснею.

А. Л. Ведель (1768 – 1808). Життєвий та творчий шлях. Навчання у Київській академії. Музикантська діяльність. Огляд творчого доробку. Духовний концерт у творчості А. Веделя. Поєднання барокових (наскрізна плинність у побудові частин і циклу в цілому, діалогічний принцип організації тематизму, пісенно-декламаційна мелодика), класицистичних (домінування акордово-гармонічного викладу і тонально-ладового мислення) та сентименталістичних (домінування ліричної образності з відтінками елегійності або драматизму) особливостей. Образний світ творів А. Веделя. Вияв у духовних концертах композитора національної самобутності, українського менталітету. Витоки творчого стилю А. Веделя: українська культова музика, партесний концерт (наскрізна барокова плинність у побудові не тільки частин, а й циклу, значна роль діалогічного принципу, пісенно-декламаційна мелодика), народна пісня різних жанрів та пісня-романс (цитатна схожість мелодичних зворотів, своєрідний наспівний стиль, ліричність образності). Особливості стилю (нестабільність структури циклу у кількісному й образному співвідношенні; багатство і виразність мелодики, поєднання аріозного й інструментального начал; варіантний розвиток тематичного матеріалу; значна роль тембрового чинника у драматургії; синтез вітчизняних і європейських традицій; домінування у фактурі акордово-гармонічного викладу з тонально-ладовим мисленням).

Зародження пісні-романсу. Авторство пісень-романсів. Тематика, образність. Стильові особливості. Кристалізація жанру і формування характерних стильових рис (типових ліричних інтонацій, наспівної і декламаційної мелодики, симетричної музичної форми, функційно-гармонічної ладової системи) у вокальній ліриці Г. С. Сковороди. Українські національні риси у жанрі пісні-романсу.

Становлення жанру професіональної інструментальної музики. Створення ужиткового репертуару інструментальної музики для домашнього музикування: інструментальні обробки народних пісень і танців, варіації класичного типу та віртуозні варіації на народні теми (В. Трутовський, І. Хандошкін). Використання досягнень європейської інструментальної та симфонічної музики класицистичного стилю у творчості М. Березовського і Д. Бортнянського.

Українські народні джерела в “Українській” симфонії композитора чеського походження Е. Ванжури. Особливості поєднання традицій народного і професіонального класицистичного мистецтва.

Поиск по сайту: