Ринковій економіці

Науковими дослідженнями доведено, що поняття економічного аналізу слід розмежовувати на:

· теоретичний економічний аналіз – здійснюється для вивчення основних закономірностей розвитку суспільного виробництва, що діють упродовж усього часу існування даної економічної системи та її найважливіших етапів; знання цих закономірностей необхідне для визначення головної мети і концепцій економічної політики;

· конкретно-економічний аналіз – всебічне дослідження діяльності підприємств та їх структурних підрозділів.

Таким чином, теоретичний аналіз є базою для конкретно-економічного. Він, розкриваючи сутність і якісні особливості явищ та процесів, створює умови для використання методів економічного аналізу в його конкретному вираженні.

Економічний аналіз є самостійною галуззю наукових знань, що має зміст, функції та завдання, які зумовлюються суспільно-економічним устроєм, формами власності на засоби виробництва й відображають основні риси економіки на конкретних етапах розвитку.

У ринковій економіці зміст і завдання аналізу докорінно змінюються адекватно змінам, які відбуваються у характері та цілях господарської діяльності підприємств – суб’єктів підприємницької діяльності будь-якої форми власності й організаційно-правової форми функціонування.

Зміст економічного аналізу становить комплексне та взаємопов’язане дослідження процесів і явищ господарської діяльності підприємств та їх структурних підрозділів, визначення на цій основі причиново-наслідкових зв’язків і тенденцій розвитку з метою обґрунтування й оцінки ефективності управлінських рішень.

У загальному вигляді зміст аналізу визначають так:

а) мета аналізу;

б) виявлення та узгодження цілей і завдань аналізу, термінів виконання, кола спеціалістів-аналітиків;

в) оцінка ситуації, що склалася, вивчення причиново-наслідкових зв’язків об’єкта, ступенів і напрямів впливу окремих факторів, оцінка основних економічних показників функціонування об’єкта;

г) вивчення умов, які позитивно та негативно впливають на кінцеві й проміжні результати, пошук варіантів розв’язання проблеми та їх зіставлення;

д) підготовка одного чи декількох варіантів управлінських рішень.

В умовах ринкових відносин економічний аналіз – це система знань про:

· пізнання законів ринку, глобального зовнішнього й конкретно-економічного середовища для ідентифікації шансів і невдач господарської одиниці, дослідження ринкової ситуації;

· обґрунтування цілей та факторів підтримки власної життєздатності;

· вивчення покупців, реальних і потенціальних;

· вивчення досвіду господарювання підприємств-конкурентів, їх конкурентних переваг та обґрунтування адекватних стратегій для забезпечення конкурентоспроможності підприємства;

· дослідження товару з точки зору покупця (наскільки він пристосований до існуючих і перспективних вимог та як він задовольняє споживче призначення);

· вивчення товару з точки зору виробника (обґрунтування життєвого циклу продукції, витрати виробництва, рентабельність продукції);

· виявлення факторів, що сприяють комерційному успіху та перешкоджають йому, кількісне вимірювання їх дії;

· вироблення виважених управлінських рішень;

· обґрунтування стратегії розвитку.

У процесі економічного аналізу реалізуються його три основні функції:

1. Оцінювальна – визначення відповідності стану економічної системи її цільовим параметрам функціонування та потенційним можливостям.

2. Діагностична – встановлення причиново-наслідкових змін економічної системи у кількісному і якісному вимірюванні, впливу факторів на ці зміни й розвиток.

3. Пошукова – виявлення невикористаних резервів та потенціальних можливостей зміни і розвитку економічної системи, обґрунтування механізмів їх мобілізації.

Існує й більш розширений варіант переліку функцій економічного аналізу:

1) гносеологічна – аналіз є активним методом пізнання; він задовольняє потреби користувачів у пізнанні законів ринку, економічної реальності, господарських процесів під дією змінних об’єктивних і суб’єктивних факторів, існуючих причиново-наслідкових зв’язків;

2) методологічна – успіх будь-якого пошуку економіста здебільшого залежить від глибини оволодіння ним методами економічного аналізу;

3) онтологічна – ця функція виражає основне призначення економічного аналізу, як і будь-якої науки взагалі, - реалізація свого предмета і розкриття результатів дослідження;

4) соціальна – аналізуючи систему, в якій вона діє, людина формує свою раціональну поведінку, тобто здатність одержати максимальний результат за мінімальних витрат в умовах обмеженості наявних ресурсів і можливостей;

5) етична – аналіз є інструментом морального й етичного впливу суб’єкта управління на трудові колективи, їх співробітників, формування їх економічної психології;

6) практичного досвіду – вдосконалення управління, виробництва і системи економічних відносин;

7) інформаційна – забезпечення всіх рівнів управління інформацією, необхідною для поточного планування, контролю і прийняття оперативних управлінських рішень;

8) комунікативна – організація внутрішніх комунікацій між різними рівнями управління та різними виробничими підрозділами одного рівня;

9) виховна – виховання почуття власника, допомога власнику в усвідомленні своїх економічних можливостей і наслідків діяльності, прав та відповідальності.

Необхідність, зміст і значення економічного аналізу визначають його завдання, найважливішими з яких є:

1. Забезпечення науково-економічної обґрунтованості цільових програм, бізнес-планів, прогнозів і нормативів (у процесі їх розроблення); сприяння поліпшенню системи планування, менеджменту.

Це досягається шляхом проведення маркетингових досліджень ринку й детального ретроспективного аналізу господарської діяльності. Побудова числових рядів за значний період дозволяє встановити певні економічні закономірності в господарському розвитку. Далі виявляють основні чинники, які істотно вплинули в минулому і можуть впливати в майбутньому на господарську діяльність підприємства. Особлива увага приділяється аналізу господарської діяльності за поточний період, який водночас є і передплановим. Ретроспективний і поточний аналіз завершуються перспективним (прогнозним) аналізом, що є основою для розрахунку прогнозних показників. Отже, бізнес-плани, прогнози докладно обґрунтовуються необхідними економічними розрахунками.

2. Об’єктивне та всебічне дослідження виконання планів, оцінка дотримання нормативів.

За даними обліку й звітності здійснюється контроль виконання встановлених бізнес-планів і дотримання нормативів. Наприклад, на промислових підприємствах досліджується виконання виробничої програми за кількістю, якістю й асортиментом продукції; на транспорті – за вантажообігом; у торгівлі – за обсягом оптового і роздрібного товарообігу, його асортиментною структурою.

3. Визначення економічної ефективності використання ресурсного потенціалу (окремо по видах ресурсів та в сукупності).

Досліджується ефективність використання засобів і предметів праці (основних та матеріальних оборотних засобів), робочої сили, фінансових ресурсів, а в окремих галузях – і природних ресурсів.

4.Об’єктивна й усебічна оцінка результатів роботи підприємства і його підрозділів за певні проміжки часу.

Проводиться виявлення позитивних та негативних чинників, що впливають на результати роботи підприємства; визначається кількісний розмір їх дії.

5.Виявлення і вимірювання внутрішніх резервів поліпшення економічного становища підприємства.

На всіх стадіях виробничого процесу виявляються невикористані резерви збільшення обсягів виробництва та реалізації продукції, поліпшення її якості, підвищення ефективності використання виробничих ресурсів, зниження собівартості продукції, збільшення прибутку і підвищення рентабельності; розробляються заходи щодо їх практичної реалізації.

Реалізація даного завдання в сучасній економічній ситуації ускладнюється необхідністю враховувати невизначеність і комерційні ризики, багатоваріантний характер подій та їх оцінок, інфляційні процеси тощо.

6.Оцінка ефективності системи управління підприємством, обґрунтування і дослідження оптимальності управлінських рішень.

Успіх господарської діяльності на всіх рівнях управління безпосередньо залежить від рівня керівництва, вчасного прийняття управлінських рішень. Прийняти правильне управлінське рішення, визначити його раціональність і ефективність можна лише на основі попереднього економічного аналізу.

Завдання економічного аналізу не вичерпуються наведеним переліком; вони трансформуються внаслідок змін підходів та вимог до економічного аналізу. Досвід господарського розвитку свідчить, що перед економічним аналізом на різних етапах висувалися нові завдання, посилювались раніше поставлені, зміщувались відповідні акценти. Цей процес буде відбуватися, звичайно, і далі.

Так, в умовах ринкової економіки важливими завданнями економічного аналізу стають: