|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Методичні рекомендації до вивчення теми. При вивченні теми «Зміна рівноваги споживача» необхідно сформувати уявлення щодо зміни рівноваги споживача внаслідок зміни кривих байдужості споживачаПри вивченні теми «Зміна рівноваги споживача» необхідно сформувати уявлення щодо зміни рівноваги споживача внаслідок зміни кривих байдужості споживача, а також його доходу й ринкових цін. Сформувати навички щодо аналізу зміни точки рівноваги споживача внаслідок зміни факторів, які зумовлюють рівновагу. Необхідно закріпити навички щодо математичного аналізу динаміки оптимуму споживача. Зміни факторів, які зумовлюють рівновагу споживача, призведуть до зміни самої рівноваги – її характеру та її точки. Треба звернути увагу на ефекти кривих «доход-споживання», «ціна-споживання». Зміна доходу викличе паралельне зрушення бюджетної лінії: зростання доходу – зрушення вправо в гору; зменшення доходу - зрушення вліво в напрямку початку координат. При цьому ціни є незмінними. На основі зрушень бюджетної лінії за певних кривих байдужості виникає крива «дохід – споживання», яка має різний нахил для різних категорій благ (нормальних, неякісних, нейтральних). Слід звернути увагу на вигляд кривих Енгеля, які ілюструють залежність між обсягом благ, які використовуються та доходом споживача за незмінних цін і переваг. Нахил кривої Енгеля може бути відображений як: ΔI/ΔQx (зміни в доході / зміни кількості купівель блага X). Споживач реагує на зміну ціни – бюджетна лінія зрушується в точку, більш віддалену або більш близьку до початку координат. Крива «ціна-споживання» й крива попиту – це два різних методи відображення того, яким чином змінюється обсяг блага при зміні його ціни за інших рівних умов. Зміна ціни блага відображається в ефектах заміщення та доходу. Зміна ціни блага спричиняє заміщення цим благом інших більш дорогих або заміщення цього блага іншими більш дешевими. Ефект доходу відображається в зміні реального доходу, яке виникло внаслідок зміни ціни блага. Ефект доходу виражає переміщення від одної кривої байдужості до другої, з його допомогою можна визначити зміни реального доходу споживача. Студенти самостійно повинні розглянути ефект заміщення й ефект доходу за Слуцьким та за Хіксом і відповідні криві – «ціна-споживання», «дохід-споживання». Підхід Дж. Хікса відповідає основним положенням ординалізму. Підхід Е. Слуцького дає можливість кількісного вирішення проблеми на основі статистичних даних, що наближує його до кардиналістської концепції. Основними категоріями теми є: корисність, загальна корисність, гранична корисність, благо, набір благ, переваги, крива байдужості, карта кривих байдужості, гранична норма заміщення(MRS), бюджет споживача, ринкова ціна, бюджетне обмеження споживача та його функція, рівновага споживача, ефект заміщення, ефект доходу, крива Енгеля, «ціна-споживання», «дохід-споживання», функція корисності, ютіль, номінальний дохід, реальний дохід. При підготовці до семінару необхідно вивчити категорії теми й записати їх визначення у словник. На семінарському занятті за основними категоріями теми може бути проведений міні-диктант. Для підготовки до семінарського заняття студенти повинні опрацювати спеціальну літературу за даною темою. Список літератури додається. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |