|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Теоретичні відомості. Для побудови графіку функції насамперед треба створити таблицю значень аргументу та функціїДля побудови графіку функції Побудова графіка параметрично заданої функції здійснюється аналогічно. Спочатку будуємо таблицю значень параметра t та відповідних значень функцій x(t) та y(t). Далі виділяємо діапазон клітин, де розташовані значення функцій x(t) та y(t), викликаємо Майстра діаграм і вибираємо тип діаграми Точечная. Приклад. Побудувати графік параметрично заданої функції
На Листі Excel запишемо заголовки t, x та y (див рис. 3.1). Створимо таблицю значень аргументу t. В клітинку А2 запишемо перше значення t, тобто 0, і зробимо цю клітинку активною.Далі вибираємо команди Правка, Заполнить, Прогрессия. В діалоговому вікні, що відкриється, встановимо значення всіх параметрів такими як на рисунку (див. рис. 3.2). Натискаємо ОК, в діапазоні A2: A33 запишуться потрібні значення аргументу t від 0 до 6,2 з кроком 0,2. Рисунок 3.1 – Фрагмент даних для діаграми Рисунок 3.2 – Створення арифметичної прогресії Тепер запишемо в клітинку В2 формулу для обчислення функції x(t), тобто =5*COS(A2)^5, а в клітинку С2 – формулу для обчислення функції y(t), а саме =2*SIN(A2)^5. Скопіюємообидві формуливниз на діапазон B2: C33 так, щоб знайти x(t) та y(t) для всіх значень t. Рисунок 3.3 – Графік параметрично заданої функції Для побудови графіку використовуємо тільки значення x(t) та y(t). Виділимо діапазон B1: C33, де вони знаходяться, та викличемо Майстра діаграм. На першому етапі виберемо тип діаграми – Точечная, без маркерів. На другому – встановимо перемикач Ряды в столбцах. Далі введемо підписи для осей, можна задати заголовок діаграми. Легенда тут недоречна. Готовий графік можна дещо змінити так, щоб він прийняв вигляд як на рис. 3.3. Excel дозволяє будувати і тривимірові поверхні. Розглянемо побудову поверхні на прикладі функції Нехай аргументи змінюються з кроком 0,2. Запишемо їх заголовки x1, x2, …x11 та y1, y2, …y11 на Листі Excel (див. рис. 4.6). В діапазон клітин С2: М2 введемо послідовність –1, –0.8,..., 1 для змінної х, а в діапазон В3: В13 – послідовність –1,–0.8,...,1 для змінної y. В клітину С3 введемо формулу =2*C$2^2+3*$B3^2. Для змінної х номер рядка 2 має абсолютну адресу, для змінної y абсолютним повинна бути назва стовпчика В. Скопіюємо формулу з клітинки С3 на весь діапазон С3: М13 і отримаємо таблицю значень функції Z для побудови поверхні (див. рис. 3.4). Рисунок 3.4 – Дані для побудови поверхні Виділимо діапазон В2: М13 і викличемо Майстра діаграм. На першому етапі вибираємо Тип: поверхность. На другому етапі можна перевірити адреси діапазонів вхідних даних і встановити Подписи оси Х =$C$1: $M$1. Далі можна ввести заголовок діаграми та підписи осей. Результат побудови поверхні див. на рис. 3.5. Рисунок 3.5 –Графік поверхні Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |