|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Практичні завдання. Завдання 1.Підготуйте виразне читання свого улюбленого вірша (російською чи українською мовою)Завдання 1. Підготуйте виразне читання свого улюбленого вірша (російською чи українською мовою). Чим саме вас вразили ці рядки? __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Вправа 1. Спробуйте промовити текст на одному диханні: глибоко вдихніть і вимовте текст наскільки вистачить сил. Коли відчуєте, що ця порція вами засвоєна, переходьте на триваліший рахунок (більший текст).
Дві зелені жабки рахували палки: одна палка, дві палки, три палки, чотири палки… ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ У нашого Омелечка невеличка сімеєчка: Тільки він та вона, та старий, та стара, Та дві ляльки в колисці, та дві Христі в намисті, Та два парубки вусаті, та дві дівки косаті, Та великий Опанас, та той хлопець, що у нас. ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Вправа 2. Прочитайте віршовані рядки з поступовим пониженням регістру голосу:
У зеленому садку Сидить киця в холодку. Лапкою чеше вус, Язичком лиже пуз, Хвостиком круть-верть, Сіру мишку хап! ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Вправа 3. Прочитайте віршовані рядки з поступовим підвищенням регістру голосу:
Пливе небом сонечко, Загляда в віконечка, Біля них спиняється, До малят вітається: «Доброго ранку! Прокидайтеся! З рідними привітайтеся!» ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Вправа 4. Для вироблення дикції ефективними є скоромовки. Для того, щоб досягти бажаного результату, слід дотримуватися певних правил:
Гуси гучно ґелґотали – Горобці зерно дзьобали. Гуси гонять горобців, Голубок на ґанок сів.
Вибіг Гришка на доріжку, На доріжці сидить кішка. Взяв з доріжки Гришка кішку, Хай піймає кішка мишку.
Індик в миску воду лив, Індик шию довго мив. Індюшатко помагало – Індика за хвіст тримало. І гусак почав сваритись: «Індюки, а годі митись».
Шепче вітер: «Ша-ша-ша! Шубку білочка знайшла!» Шелестить трава похила: «Шубку білочка купила!» Шепчеш ти і вірю я: «Шубка в білочки своя!»
Сіло сонце на сосну, Сонно мовило: «Засну!». Сосни сонечко гойдали, Сосни сонечко благали: – Сонце, сонечко, не треба, Стане темно нам без тебе!
Шу-шу-шу – шептали миші. Загубився сон у тиші. …А тихенька наша тиша Тихо спала на узвишші. І не знала наша тиша, Що в норі шептались миші. __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Вправа 5. До цієї вправи можна переходити тільки після того, як впоралися із попередньою. Коли оволоділи скоромовками, спробуйте додати педагогічні інтонації. Прочитайте наведені у впр.4 рядки весело, сумно, по-діловому, гнівно, жорстко, по-дружньому, задумливо, здивовано. ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Вправа 6. «Не своїм голосом». Вимовте одну і ту саму фразу різними голосами тварин (зайчик, лисичка, вовк, ведмедиця). Добре, коли фраза нейтрального змісту: «Сьогодні хороша погода», «Скоро прийде зима» тощо. __________________________________________________________ ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Вправа 7. Прочитайте уривки літературних творів так, ніби їх потрібно озвучити на студії мультиплікаційних фільмів (кожен персонаж повинен говорити «іншим голосом»).
* * * Тішиться дід, аж не знає, де стати. «Час, - каже, - нашу ріпку рвати». Пішов дід на город – гуп-гуп! Узяв ріпку за зелений чуб: тягне руками, упирається ногами, промучився увесь день, а ріпка сидить у землі, як пень. Кличе дід бабу Марушку: «Ходи, бабусю, не лежи, мені ріпку вирвати поможи!» Пішли вони на город – гуп-гуп! Узяв дід ріпку за чуб, баба діда – за плече. Тягнуть, аж піт тече. Промучились увесь день, а ріпка сидить у землі, як пень. Кличе баба дочку Минку: «Ходи, доню, не лежи, нам ріпку вирвати поможи!»
* * * Лисичка з журавлем подружилися. От якось Лисичка і кличе Журавля в гості. - Приходь, кумцю, приходь любий! Чим хата багата, тим і пригощу. Іде Журавель на прошений обід, а Лисичка наварила кашки з молочком, розмазала тоненько по тарілці та й поставила перед Журавлем. Журавель стук-стук дзьобом, - нічого не спіймав. А Лисичка лиже та й лиже кашку, аж поки всієї не з’їла. А тоді й мовить: - Вибачай, кумочку, більше не маю чим тебе пригощати. - Спасибі й за те, - промовив Журавель. – А ти б, кумонько, до мене завтра в гості прийшла! - Добре, кумоньку, прийду, чому не прийти, – мовить Лисичка.
* * * Зустрічає вівця козу з дитинчам та й каже: - О, яке гарне в тебе ягня! - Не ягня, а козеня, - поправляє коза. - А хіба не в усіх однаково діти називаються? – питає вівця. - Авжеж ні. У тебе – ягня, в мене – козеня, в гусочки – гусеня, в кішечки – кошеня, у собачки – цуценя, у свинки – порося… - О-о, я так і не вимовлю. А в корови – коровеня? - Ні-і, теля. - А в кобили – кобиленя? - Ні-і, лоша. - От не збагну, як вони розрізняють, де хто. А для мене всі – ягнята.
* * * Дівчинка пішла до школи і забула налити молочка кошеняті. Кошенятко сиділо у дворі і плакало: «няв-няв», бо дуже хотіло їсти. Підійшла до нього корова: - Му-у-у! Ти чого плачеш, кошенятко? - Їсти хочу! - Вибач, у мене нема для тебе їсти, – сказала корова і пішла собі. - Ня-а-ав! – знов заплакало кошеня. Поруч проходив кінь. Він зупинився і довго прислухався, не розуміючи, звідки чути плач. Побачив кошеня й одразу підійшов до нього. - І-і-і-го-го! Чого ти плачеш, кошенятко? - Їсти хочу! - Вибач, у мене нема для тебе їсти, сказав кінь і пішов собі. До нього підбігла курочка. - Чого ти плачеш, кошенятко? - Їсти хочу! - А ти поклюй зернятка разом з нами, сказала курочка. - Як? У мене нема чим клювати, відповіло кошеня, – ня-а-ав! - Може, травички пощипаєш із нами? – запитала гусочка. - Ні, я не їм травички, відповіло кошеня, – ня-а-ав!
* * * А Лисиця тим часом зібрала на дорозі всю рибу в купку, сіла та й їсть. Підходить до неї Вовк: - Добридень, кумонько, хліб та сіль… - Я їм свій, а ти подалі стій. - Дай мені рибки. - Налови сам та їж. - Та я не вмію. - Чи ба! Я ж наловила! Ти, кумцю, піди на річку, опусти хвіст в ополонку, сиди і примовляй: «Ловись, рибко, і велика, і мала! Ловись, рибко, і велика, і мала!» От рибка сама на хвіст і поначіплюється. Як довше посидиш, так більше й наловиш. Пішов Вовк до річки, опустив хвіст в ополонку, сидить і примовляє: - Ловися, рибко, і велика, і мала! Ловися, рибко, і велика, і мала! Сидів Вовк цілу ніч біля ополонки. От хвіст і примерз до льоду. Схотів вовк підвестись – не може! - Овва, скільки риби наловилося, – думає вовк, – аж витягти важко! ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Вправа 8. Прочитайте запропонований текст, абстрагуючись від його змісту. Зробіть це як: · повідомлення державного телебачення про надзвичайну міжнародну подію; · оратор на публічному мітингу протесту; · особистий лист, який людина читає пошепки.
* * * Київ – столиця України. У центрі міста піднімає в небо свої дзвіниці Софійський собор. У далеку давнину тут було надруковано перші книги, зібрано першу бібліотеку. На крутих схилах Дніпра ще здалеку милують око церкви Києво-Печерської лаври. Перші її монахи жили в печерах, користувалися підземними ходами, виритими в березі Дніпра. Тому й називають її Печерською. У лаврі друкувалися перші в Україні букварі і словники. Золоті ворота були головним входом у стародавнє місто Київ. Маківка церкви й ворота були позолочені. Звідси й назва – Золоті.
* * * Стояла на полиці новенька Читанка. Вона мріяла, щоб її швидше розгорнули діти. Раптом щось зашелестіло поряд. Читанка побачила, що на полицю підіймається інша книжка. То був Буквар. Він привітався з новенькою і запросив на свято. «Сьогодні, – сказав він, – діти прощаються зі мною. Я вже зробив свою справу – навчив першокласників читати». Буквар допоміг Читанці спуститися з полиці, і вони разом вийшли до дітей. - Прощавай, Букварику! Ми тебе ніколи не забудемо! – загукали діти. А ти, Читанко, розказуй, будь ласка. ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.009 сек.) |