Методика прогнозування структури капіталу та грошових потоків підприємства

В економічній літературі існують різні методичні підходи щодо проведення короткострокового прогнозування оптимізаційних процедур структури капіталу. Найпоширенішими з них є ті, що визначаються на основі управління величиною ефекту фінансового левериджу.

Вплив ефекту фінансового левериджу на прогнозовані результати діяльності ЗАТ «Продмаш» проаналізуємо за даними прогнозованого балансу (табл. 10.3) у табл. 10.4. з урахуванням наступних вимог:

І прогноз – включає тільки суму статутного капіталу підприємства у розмірі 9428 тис. грн.;

Таблиця 10.4

Короткостроковий прогноз оптимізації структури капіталу

(тис. грн.)

Продовження табл. 10.4

ІІ прогноз – включає суми статутного капіталу (9428 тис. грн.) та інших фінансових довгострокових зобов’язань (7825 тис. грн.);

ІІІ прогноз – включає суми статутного капіталу (9428 тис. грн.) та: прогнозованих інших фінансових довгострокових зобов’язань (9233,5 тис. грн.); прогнозованого чистого доходу (6787 тис. грн.);

Додаткові умови: змінні витрати – включають собівартість реалізації продукції; постійні витрати – включають адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати підприємства.

Дані табл. 10.4 свідчать про те, що незалежно від того який варіант прогнозу використає підприємство ефект фінансового левериджу (ЕФЛ) буде мати від’ємне значення. Це означає, що у підприємства знизилась фінансова стійкість і воно підлегле впливу фінансових ризиків.

За ефектом фінансового левериджу можна визначити основні правила користування позиками для зростання економічної рентабельності активів:

- якщо новий кредит сприяє зростанню рівня ефекту фінансового левериджу, то такий кредит вигідний, хоча він і веде до зростання коефіцієнта фінансового ризику;

- ризик кредитора відображається величиною диференціала: чим більший диференціал – тим менший ризик, чим менший диференціал – тим більший ризик;

- якщо зростає ставка відсотка за кредит, то для того, щоб не змінився ЕФЛ, треба змінити коефіцієнт фінансового ризику, тобто скористатися додатковим кредитом;

- якщо ЕФЛ – від’ємна величина, то це зменшує прибутковість активів.

Певної уваги заслуговує методика прогнозування руху грошових коштів (грошового потоку).

Прогнозування грошового потоку показує кількісну потребу в грошових коштах, допомагає визначити, яку частину вільних коштів можна інвестувати і на який термін, дає змогу заздалегідь визначити потребу в кредитах, надаючи в такий спосіб можливість фінансовій службі підприємства одержувати кредит на найвигід­ніших умовах.

Прогнозування прибутків, балансу і руху грошових коштів дає змогу сформувати загальну картину фінансового стану підприємства на будь-який період часу, а також визначити можливі фінансові потреби, що випливають з операцій, передбачених у плані.

Аналіз даних прогнозної моделі показує, що вона містить пов­ну інформацію про зміну грошових коштів за певний період часу (рік). У графі «Грошові кошти» прогнозованого балансу (табл. 10.3) наведено інформацію щодо: наявності грошових коштів, базису їх прогнозу та ДНФ. Цей прогноз грошових коштів відображено у табл. 10.5, яка містить перегруповані дані прогнозної балансової моделі.

Таблиця 10.5

Прогноз потоку грошових коштів ЗАТ «Продмаш»

Наведені в табл. 10.5 дані характеризують прогнозований грошовий потік підприємства. Проте річна прогнозна модель грошового потоку охоплює занадто великий інтервал часу. Тому доціль­но прогнозувати рух коштів також на більш короткі інтервали часу: квартал, місяць.

Поиск по сайту: