Прогнозування інвестиційної привабливості підприємства

У табл. 9.3 систематизовані основні індикатори інвестиційної привабливості, які характеризують макро- й мікрорівні. Інвестиційна привабливість підприємства тісно пов'язана з інвестиційною привабливістю країни, галузі й регіону в цілому. У зв'язку з цим вважаємо доцільним оцінити, наскільки є сприятливим зовнішнє середовище для функціонування підприємств.

У сучасний період існує методика оцінки сприятливого зовнішнього економічного середовища для діяльності підприємств. Завдання такої оцінки полягає в тому, щоб, по-перше, запропонувати регіональним і муніципальним органам спосіб, що допомагає цілеспрямовано управляти станом підприємницького клімату в регіоні й, по-друге, дати підприємствам інструмент для аналізу своїх взаємин з регіональною сферою управління. Вона проводиться експертним шляхом за допомогою анкетування.

Такий підхід дозволяє безпосередньо керівництву підприємств оцінити ступінь ефективності зовнішнього середовища для функціонування підприємства. Оцінка проводиться в розрізі таких секторів зовнішнього середовища: податкового, соціально-культурного, фінансово-кредитного, державно-правового, інвестиційного, інформаційного, ресурсного за одинадцятьма критеріями. Оцінка критеріїв визначених у табл. 9.3 проводиться за шкалою з трьома градаціями:

2 бали – викликає збільшення обсягу реалізації;

1 бал – не впливає на обсяг реалізації;

0 балів – викликає зменшення обсягу реалізації.

При позитивній оцінці всієї сукупності критеріїв максимальна кількість балів складе – 130 балів (65 критеріїв * на 2).

Для аналітичної оцінки представленої сукупності використовують коефіцієнт оцінки сприятливого зовнішнього середовища для діяльності підприємств ( ):

, (9.5)

де – сума балів, набрана підприємством у процесі анкетування;

– максимальна кількість балів, що може набрати підприємство при оцінці.

Таблиця 9.3

Систематизація факторів та інформаційних індикаторів, що характеризують ІПП

Продовження табл. 9.3

Продовження табл. 9.3

Оптимальне значення коефіцієнта є 1 (або 100%). Рост даного показника в динаміці буде свідчити про підвищення ефективності зовнішнього середовища для функціонування підприємства й збільшення його інвестиційної привабливості.

Крім оцінки ефективності зовнішнього середовища для функціонування підприємства в табл. 9.3, пропонуються критерії оцінки віддачі підприємства в зовнішнє середовище. Обрано дев’ять основних груп показників, які характеризують різни середовища: економічне, ринкове, податкове, фінансово-кредитне, соціально-культурне, державно-правове, інвестиційне, інформаційне, ресурсне, екологічне. Оцінка критеріїв в анкеті проводиться за шкалою із трьома градаціями:

2 бали – сприятливий вплив;

1 бал – несприятливий вплив;

0 балів – відсутність впливу.

При позитивній оцінці всієї сукупності критеріїв максимальна кількість балів складе 48 (24 критерії * на 2). Для аналітичної оцінки представленої сукупності використовують коефіцієнт оцінки віддачі від підприємства в зовнішнє середовище ():

; (9.6)

де – коефіцієнт оцінки віддачі від підприємства в зовнішнє середовище;

– сума балів, набрана підприємством у процесі анкетування;

– максимальна кількість балів, що може набрати підприємство при оцінці.

Оптимальне значення показника визначимо як 1.

На підставі даних коефіцієнтів можна надалі спрогнозувати тенденції росту інвестиційної привабливості суб'єктів господарювання на найближчу перспективу.

Наукові дослідження в теорії прогнозування дозволяють визначити прогнозування як спеціальне наукове дослідження, предметом якого виступають перспективи розвитку явищ. Основна відмінність прогнозування від перспективного планування сформульована у його меті. Якщо метою прогнозування є пророкування основних напрямів і тенденцій розвитку, то метою перспективного планування виступає розробка конкретних заходів щодо досягнення вже сформованих цілей діяльності підприємства.

Сутність економічного прогнозування з позицій ймовірнісно-статистичного підходу полягає в зменшенні ступеня невизначеності майбутнього шляхом обмеження області можливих станів системи або об'єкта. Основним критерієм диференціації прогнозів є проблемно-цільовий критерій. При цьому виділяють два види прогнозу:

пошуковий прогноз – визначення можливих станів об'єкта в майбутньому;

нормативний прогноз – визначення шляхів і строків досягнення можливих станів явища, прийнятих за мету. Мається на увазі прогнозування досягнення бажаних станів на основі заздалегідь заданих норм, ідеалів, стимулів, цілей.

Метою прогнозування є одержання інформації про майбутній стан досліджуваного об'єкта (у нашому прикладі – це оцінка перспективної інвестиційної привабливості господарюючих суб'єктів).

Об'єктом прогнозування є фінансовий стан аналізованих підприємств, виражений через коефіцієнти взаємодії підприємства зі зовнішнім середовищем.

Якщо значення показників коефіцієнту оцінки віддачі від підприємства у зовнішнє середовище і коефіцієнта оцінки сприятливого зовнішнього середовища для діяльності підприємства дорівнюють, це означає, що підприємство одержує із зовнішнього середовища рівно стільки, скільки й віддає. Різниця між даними коефіцієнтами буде означати перспективні напрями розвитку бізнесу досліджуваних суб'єктів господарської діяльності.

Прогнозний перспективний рейтинг інвестиційної привабливості (ППР_ІП) має вигляд:

, (9.7)

де – рейтинг інвестиційної привабливості звітного періоду.

Таким чином, якщо К_ов перевищує К_осзс то рейтинг інвестиційної привабливості буде покращуватися і навпаки.

Контрольні питання до теми.

1. Дайте визначення поняття ділової активності підприємства.

2. Які слова є ключовими у визначення ділової активності та інвестиційної привабливості підприємства?

3. Назвіть основні рівні ділової активності підприємства.

4. Дайте визначення поняття інвестиційної привабливості підприємства.

5. Яку послідовність оцінки факторів, що характеризують інвестиційну привабливість підприємства ви знаєте?

6. Хто в Україні систематизовано займається проведенням спостереження ділової активності та інвестиційної привабливості підприємств за певні періоди?

7. Назвіть основні критерії цих спостережень?

8. Мета аналізу ділової активності підприємства?

9. Мета аналізу інвестиційної привабливості підприємства?

10. Основні завдання аналізу ділової активності та інвестиційної привабливості підприємства?

11. Дайте характеристику інформаційному забезпеченню аналізу ділової активності та інвестиційної привабливості підприємства?

12. Вкажіть основні напрями аналізу ділової активності підприємства?

13. Які показники використовуються для аналізу ділової активності підприємства?

14. Вкажіть основні етапи аналізу інвестиційної привабливості суб'єкта господарювання?

15. Назвіть основні напрями аналізу фінансового стану підприємства при проведенні оцінки інвестиційної привабливості.

16. Вкажіть послідовність етапів проведення оцінки інвестиційної привабливості підприємства?

17. У чому полягає рейтингова оцінка інвестиційної привабливості підприємства?

18. Назвіть основні показники, що використовуються для прогнозування інвестиційної привабливості підприємства.

Тематика доповідей.

1. Дослідження сутності поняття «ділова активність підприємства».

2. Дослідження сутності поняття «інвестиційна привабливість підприємства».

3. Напрями удосконалення методик аналізу ділової активності та інвестиційної привабливості підприємств.

Тестові завдання.

1. Виділяють такі рівні ділової активності:

А) високий, середній; низький;

Б) високий, середній, проміжний;

В) високий, низький, достатній;

Г) низький, достатній, проміжний.

2. В залежності від користувачів інформації аналіз ділової активності та інвестиційної привабливості буває:

А) макроекономічним;

Б) внутрішнім і зовнішнім;

В) мікроекономічним;

Г) узагальнюючим.

3. Рівні ділової активності конкретної організації відображають наступні етапи її життєдіяльності:

А) організація, управління, контроль;

Б) репутація підприємства;

В) зародження, розвиток, підйом, спад, криза, депресія;

Г) стійкість економічного росту.

4. Для оцінки ділової активності підприємства доцільно використовувати:

А) два напрями аналізу;

Б) три напрями аналізу;

В) чотири напрями аналізу;

Г) п’ять напрямів аналізу.

5. Співвідношення, що одержало назву «золотого правила економіки підприємства»:

А) Т_чп + Т_ор > Т_ак > 100 %;

Б) Т_чп > Т_ор > Т_ак = 100 %;

В) Т_чп > Т_ор > Т_ак > 100 %;

Г) Т_чп > Т_ор =Т_ак > 100 %.

6. Ресурсовіддача розраховується як:

А) Рв= ;

Б) Рв= ;

В) Рв= ;

Г) Рв= .

7. Основні етапи проведення оцінки інвестиційної привабливості підприємства:

А) підготовчий, основний, заключний;

Б) організаційний, інформаційний;

В) підготовчий, методичний, дослідницький;

Г) організаційний, фінансовий, інвестиційний.

8. Прогнозний перспективний рейтинг інвестиційної привабливості (ППРІП) має вигляд:

А) ;

Б)

В) ;

Г) .

Практичні завдання.

Задача 9.1

Нижче наведено спрощені дані фінансової звітності підприємств А та Б.

(тис. грн.)

Поведіть аналіз ділової активності підприємств. Зробіть висновок.

Задача 9.2

За даними Додатку А проведіть оцінку інвестиційної привабливості підприємства. Зробіть висновок.

Література [2 – 4, 6, 8, 9, 18, 22, 23, 25 – 36, 38 – 41, 42 – 46, 48, 49, 63 – 71, 73, 80 – 82, 84 – 86]

Поиск по сайту: