Виявлення ознак поточної, критичної та надкритичної неплатоспроможності підприємства

Ідентифікація рівня неплатоспроможності та типу ситуації банкрутства здійснюється на підставі Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, які затверджені наказом Міністерства економіки Україні від 19.01.2006р. №14.

Методичні рекомендації розроблені з метою забезпечення однозначності підходів при оцінці фінансово-господарського стану підприємств, виявленні ознак поточної, критичної чи надкритичної їх неплатоспроможності та ознак дій, передбачених статтями 156² – 156⁴ Кримінального кодексу України – приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, а також для своєчасного виявлення формування незадовільної структури балансу для здійснення випереджувальних заходів щодо запобігання банкрутству підприємств.

Відповідність розрахованих згідно з цими методичними рекомендаціями економічних показників фінансового стану підприємств різним рівням неплатоспроможності визначається державним органом з питань банкрутства, арбітражним керуючим, підприємством, власником його майна (органом, уповноваженим управляти майном підприємства), інвестором, кредитором за власною ініціативою, а також у визначених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» випадках під час проведення експертизи фінансового стану підприємства.

Виділяють наступні три види неплатоспроможності підприємства:

1. Поточна неплатоспроможність характеризує фінансовий стан будь-якого підприємства, якщо на конкретний момент через випадковий збіг обставин тимчасово суми наявних у нього коштів і високоліквідних активів недостатньо для погашення поточного боргу, що відповідає законодавчому визначенню як неспроможність суб’єкта підприємницької діяльності виконати грошові зобов’язання перед кредиторами після настання встановленого терміну їх сплати, у тому числі із заробітної плати, а також виконати зобов’язання щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) не інакше, як через відновлення платоспроможності.

Економічним показником ознак поточної платоспроможності (Пп) при наявності простроченої кредиторської заборгованості є різниця між сумою наявних у підприємства грошових коштів, їх еквівалентів та інших високоліквідних активів і його поточних зобов’язань, що визначається за формулою:

Пп = А040+А045+А220+А230+А231+А240–П620, (11.1)

де А040, А045, А220, А230, А231, А240, - відповідні рядки активу балансу;

П620 – підсумок IV розділу пасиву балансу.

Від’ємний результат алгебраїчної суми зазначених статей балансу свідчить про поточну неплатоспроможністьсуб’єкта підприємницької діяльності.

Фінансовий стан підприємства, у якого на початку й наприкінці звітного кварталу спостерігаються ознаки поточної неплатоспроможності, відповідає законодавчому визначенню боржника, який неспроможний виконати свої грошові зобов’язання перед кредиторами, у тому числі зобов’язання щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого терміну їх сплати.

2. Ознаки критичної неплатоспроможності, що відповідають фінансовому стану потенційного банкрутства, наявні, якщо на початку й наприкінці звітного кварталу, що передував поданню заяви про порушення справи про банкрутство, мають місце ознаки поточної неплатоспроможності, а коефіцієнт покриття (К_п) і коефіцієнт забезпечення власними коштами (К_з) наприкінці звітного кварталу менші від їх нормативних значень – відповідно 1,5 і 0,1.

Коефіцієнт покриття характеризує достатність оборотних коштів підприємства для погашення своїх боргів і визначається як відношення суми оборотних коштів до загальної суми поточних зобов’язань за кредитами банку, інших позикових коштів і розрахунків з кредиторами:

. (11.2)

Коефіцієнт забезпечення власними коштами характеризує наявність оборотних коштів у підприємства, необхідних для його фінансової стійкості, і визначається як відношення власних оборотних коштів до вартості наявних у підприємства оборотних активів (виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції, коштів, дебіторської заборгованості та інших оборотних активів):

. (11.3)

Власні оборотні кошти визначаються як різниця між обсягами джерел власних та прирівняних до них коштів і фактичною вартістю основних засобів та інших необоротних активів

Якщо наприкінці звітного кварталу хоча б один із зазначених коефіцієнтів (К_п або К_з) перевищує своє нормативне значення або протягом звітного кварталу спостерігається їх зростання, перевага має надаватися позасудовим заходам відновлення платоспроможності боржника або його санації в процесі провадження справи про банкрутство.

Якщо протягом терміну, передбаченого планом санації боржника, забезпечується позитивний показник поточної платоспроможності й перевищення нормативного значення коефіцієнта покриття (К_п > 1,5) за наявності тенденції зростання рентабельності, платоспроможність боржника можна вважати відновленою (відсутні ознаки потенційного банкрутства).

3. Якщо за підсумками року коефіцієнт покриття менше одиниці й підприємство не отримало прибутку, такий його фінансовий стан характеризується ознаками надкритичної неплатоспроможності,коли задоволення визнаних судом вимог кредиторів можливе не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.

Наявність ознак надкритичної неплатоспроможності (за підсумками року К_п < 1 за відсутності прибутку) відповідає фінансовому стану боржника, коли він відповідно до Закону зобов’язаний звернутися в місячний термін до арбітражного суду із заявою про порушення справи про банкрутство, тобто коли задоволення вимог одного або кількох кредиторів унеможливить виконання його грошових зобов’язань у повному обсязі перед іншими кредиторами.

Однак, необхідно зазначити, що визнання підприємства неплатоспроможним зовсім не означає його негайної ліквідації. Це тільки попередня фіксація стану фінансової нестійкості, а відповідно – потреби забезпечення оперативного контролю за фінансовим станом підприємства і своєчасного вжиття заходів для виведення його з кризи.

За незадовільної структури балансу для перевірки реальної можливості відновлення платоспроможності підприємства розраховують коефіцієнт відновлення платоспроможності строком на 6 місяців за наступною моделлю:

, (11.4)

де К_пк, К_пп – значення коефіцієнта покриття на кінець і початок звітного періоду;

К_пн – нормативне значення коефіцієнта покриття;

6 – період відновлення платоспроможності в місяцях;

Т – звітний період у місяцях.

Якщо коефіцієнт відновлення менший за 1, то це свідчить про те, що підприємство в найближчі 6 місяців не має реальної можливості відновити платоспроможність.

Якщо значення коефіцієнта відновлення є більшим за 1, то це означає наявність у підприємства реальної можливості відновити свою платоспроможність протягом 6 місяців і що можна відкласти рішення про визнання структури балансу незадовільною.

Проведемо оцінку платоспроможності ЗАТ «Продмаш» за усіма розглянутими показниками (табл. 11.2).

За результатами проведених розрахунків можна зробити наступні висновки:

- позитивна динаміка показника поточної платоспроможності, якій збільшився на 3734 тис. грн. не достатньо суттєва, бо його від’ємне значення свідчить про поточну неплатоспроможність ЗАТ «Продмаш»;

- фактичне значення та позитивна динаміка коефіцієнта покриття і коефіцієнта забезпечення власними коштами свідчить про відсутність ознак критичної неплатоспроможності.

Таким чином, можна вважати що ЗАТ «Продмаш» характеризується як боржник, який має позитивну тенденцію оптимізації поточної платоспроможності.

Якщо на початку звітного періоду, що передував поданню заяви до арбітражного суду про порушення справи про банкрутство, не було ознак надкритичної неплатоспроможності, тобто фактичний коефіцієнт покриття перевищував одиницю при нульовій або позитивній рентабельності, це може свідчити про наявність ознак фіктивного банкрутства.

Економічними ознаками, що свідчать про доведення до банкрутства, може вважатися такий фінансовий стан боржника, якщо підприємство не мало ознак надкритичної неплатоспроможності напередодні виконання угод, укладених з корисливих мотивів, або здійснення інших дій, які відповідно до

Таблиця 11.2

Оцінка платоспроможності ЗАТ «Продмаш» за 2010 рік

Показники	На початок року	На кінець року	Абсолютна зміна
Поточна платоспроможність			+ 3734
Коефіцієнт покриття			+ 1,36
Коефіцієнт забезпечення власними коштами			+ 0,25

статті 156⁴ Кримінального кодексу України кваліфікуються умисними й призвели до стійкої фінансової неспроможності суб’єкта підприємницької діяльності.

Якщо на окремих стадіях провадження у справі про банкрутство буде встановлено, що боржник подав недостовірні відомості про своє майно в бухгалтерському балансі або в інших документах, що свідчать про його фінансовий та майновий стан, яке фактично характеризується ознаками надкритичної неплатоспроможності, у таких випадках можуть мати місце ознаки приховування банкрутства.

Поиск по сайту: