|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Засоби підвищення фінансової стійкості підприємства
Визначення межі фінансової стійкості підприємства відноситься до найбільш важливих економічних проблем, бо погіршення фінансової стійкості може привести до неплатоспроможності підприємства та відсутності коштів для розширення діяльності. Фінансова стійкість є головним компонентом загальної стійкості підприємства. Організація та управління фінансовою стійкістю – це основні аспекти роботи фінансово-економічних служб підприємства, які включають заходи щодо планування, оперативного управління та створення гнучкої структури управління усім підприємством та його окремими підрозділами. Причини, які зумовлюють невідповідність належному рівню фінансової стійкості, можуть бути різними, однак усі вони поділяються на дві великі групи: - поточні - стратегічні. До поточних причин слід віднести всі ті, які впливають на рівень фінансової стійкості підприємства. До стратегічних причин відносять ті, які впливають на досягнення належного рівня фінансової стійкості: помилки у стратегії управління, в політиці фінансування тощо. Поточна невідповідність усувається оперативними методами фінансового менеджменту. Стратегічна невідповідність може ліквідовуватися за допомогою таких дій, як коригування або заміна цілей, здійснення диверсифікації, створення нових організаційних форм управління тощо. Для цього необхідно чітко уявляти можливості підприємства, вміння правильного вибору та визначення напрямків зміцнення фінансової стійкості, обґрунтування перспективних цілей і способів їхнього досягнення. Загальну схему процесу стратегічного управління фінансовою стійкістю в умовах кризового розвитку підприємства подано на рис. 3.2.
Рис. 3.2. Процес стратегічного управління фінансовою стійкістю підприємства.
Особливістю цього процесу є: – неможливість повного опису об'єктів аналізу, внаслідок чого переважають неструктуровані завдання; – високий ступінь невизначеності отримання результатів при реалізації рішень (стратегій); – наявність значної кількості некерованих і частково керованих змінних; – критерії вирішення завдань завчасно чітко не встановлені и уточнюються керівництвом у процесі їхнього вирішення. Основною метою стратегічного управління є зміцнення фінансової стійкості підприємства за рахунок ефективного використання потенціалу внутрішніх та зовнішніх механізмів. Стратегія управління фінансовою стійкістю повинна відповідати вимогам антикризового управління фінансами підприємства і передбачати раціоналізацію обороту обігових коштів та оптимізацію структури джерел їхнього фінансування; забезпечення своєчасного оновлення позаоборотних активів і високу ефективність їхнього використання; вибір та реалізацію найефективніших шляхів розширення обсягів активів для забезпечення основних напрямків розвитку; забезпечення необхідного рівня самофінансування свого виробничого розвитку за рахунок прибутку, оптимізації податкових платежів, ефективної амортизаційної політики; забезпечення найефективніших умов і форм залучення позикових коштів у відповідності з потребами підприємства. Ефективність стратегічного управління фінансовою стійкістю багато у чому залежить від використання захисних механізмів, серед яких виділяються профілактичні заходи та система внутрішнього страхування. Профілактика ризику зниження фінансової стійкості повинна проводитись у чотирьох напрямках: уникнення, мінімізація, диверсифікація, лімітування. Організація стратегічного управління фінансовою стійкістю на підприємствах дасть змогу зміцнити рівень сталості фінансового стану, створити ефективне підґрунтя для системи заходів антикризової політики управління фінансами підприємств. Оперативний механізм належить до захисної реакції підприємства, тобто передбачає різке скорочення витрат (постійних і змінних), зменшення цін, звільнення робітників. Тактичний механізм – це щось середнє між захисною і наступальною стратегією. Наступальну стратегію відображає тільки стратегічний механізм, він підштовхує підприємство до агресивних дій, тобто збільшення цін, витрат, модернізації обладнання на підприємстві, до зміни або пошуку нових ринків збуту, вивільнення робочих місць. Для забезпечення фінансової стійкості важливе значення має фінансове прогнозування, змістом якого є дослідження й розробка можливих шляхів розвитку фінансової стійкості підприємства в перспективі. У кінцевому підсумку прогнозування дає змогу оцінити ймовірність фінансового благополуччя підприємства або його банкрутства. Організація прогнозування фінансової стійкості необхідна перш за все, для того, щоб ув’язати джерела надходження та напрямки використання власних грошових коштів. Одним з основних показників, який дає об’єктивну характеристику фінансової стійкості підприємства є коефіцієнт автономії. Зменшення цього показника свідчить про випереджальне зростання позикових коштів по відношенню до росту власного капіталу. Ця проблема в своїй основі має недостатність прибутку. При цьому недостатність прибутку може бути двоякою: підприємство отримує незначний прибуток; отриманий прибуток використовується нераціонально. Достатність прибутку може бути оцінена по абсолютній сумі, динаміці, коефіцієнту рентабельності продажу. Отриманий прибуток визначається не лише обсягами реалізації та цінами на реалізовану продукцію Основні заходи щодо підвищення фінансової стійкості підприємства надані в табл. 3.1. Факторами, які також суттєво впливають на прибуток підприємства, та підлягають обов’язковому максимально оперативному та оптимальному управлінні, є: - заходи щодо збільшення обсягів реалізації продукції; - оперативність реагування на зміни ринкової кон’юнктури; - раціональне використання виробничих засобів; - витрати підприємства; - капітальні вкладення – розмір яких повинен співвідноситись з фінансовими можливостями підприємства; - надмірні обсяги оборотних активів (у вигляді запасів та дебіторської заборгованості).
Таблиця 3.1 Заходи щодо підвищення фінансової стійкості та результат їх реалізації для підприємства
Заходи щодо зміцнення фінансової стійкості підприємства можуть дати позитивні результати лише за умови комплексного, системного та обов'язкового їх застосування.
Контрольні питання до теми. 1. Надайте характеристику поняття «фінансова стійкість». 2. Які основні фактори впливають на фінансову стійкість підприємства? 3. Які задачі аналізу фінансової стійкості підприємства? 4. За якими напрямками проводиться оцінка фінансової стійкості підприємства? 5. Які показники характеризують використання оборотних коштів? Надайте їм характеристику. 6. За допомогою яких показників відбувається оцінка використання основних засобів підприємства? Охарактеризуйте їх. 7. Які показники використовуються для оцінки фінансових ресурсів? Надайте їм характеристику. 8. Яки типи фінансової стійкості ви знаєте, у чому полягають відмінності між ними? 9. У чому полягає суть стратегічного та тактичного управління фінансовою стійкістю підприємства? 10. Які основні причини погіршення фінансової стійкості підприємства? Тематика доповідей. 1. Поняття фінансової стійкості та її характеристика у роботах фахівців. 2. Практика оптимізації фінансової стійкості на підприємствах. 3. Показники фінансової стійкості як основа прогнозування банкрутства. Тестові завдання. 1. Фінансова стійкість підприємства означає: А) наявність ліквідних активів для своєчасного та повного погашення поточних зобов’язань підприємства; Б) можливість підприємства нарощувати темпи збільшення прибутку; В) стабільність діяльності підприємства у довгостроковій перспективі; Г) оптимальне співвідношення власного та пози кого капіталу.
2. Фінансова стійкість підприємства характеризується наступними групами показників: А) показники, які характеризують стан основних, оборотних засобів та фінансових ресурсів; Б) показники, які характеризують стан майна та капіталу підприємства; В) показники, які характеризують ймовірність банкрутства підприємства; Г) показники, які характеризують якість стратегічного та тактичного управління підприємством.
3. Показник, який характеризує якою мірою матеріальні запаси покриті власними джерелами – це: А) власний оборотний капітал; Б) оборотність матеріальних запасів; В) коефіцієнт автономії; Г) коефіцієнт забезпеченості матеріальних запасів власними оборотними коштами.
4. Власний оборотний капітал визначається наступним чином: А) різниця суми власного капіталу, довгострокових зобов’язань і необоротних активів; Б) різниця необоротних активів і поточних зобов’язань; В) різниця суми власного капіталу, довгострокових зобов’язань і оборотних активів; Г) вірної відповіді немає.
5. Коефіцієнт маневреності власних коштів () розраховується наступним чином: А) = ; Б) = ; В) = ; Г) = .
6. Основними показниками, які характеризують використання основних засобів підприємства з позиції фінансової стійкості є: А) індекс постійного активу, коефіцієнт реальної вартості майна, коефіцієнт зносу основних засобів; Б) власні оборотні кошти, коефіцієнт маневреності власного капіталу, коефіцієнт забезпеченості матеріальних запасів власними оборотними коштами; В) коефіцієнт відновлення основних засобів, коефіцієнт вибуття основних засобів, коефіцієнт руху основних засобів; Г) фондовіддача, фондоємність, фондоозброєність. 7. Зростання коефіцієнту довгострокового залучення позикових коштів є тенденцією: А) негативною; Б) позитивною; В) позитивною, за умови росту коефіцієнту автономії; Г) негативною за умови зменшення коефіцієнту автономії.
8. Коефіцієнт автономії (), який характеризує стабільність і незалежність від зовнішніх кредиторів, розраховується наступним чином:
9. Типи фінансової стійкості визначаються в залежності від: А) отриманих значень коефіцієнтів, які характеризують структуру фінансових ресурсів; Б) співвідношення матеріальних запасів і власних оборотних коштів; В) рівня ймовірності банкрутства підприємства; Г) співвідношення власних и позикових коштів.
10. Нормальній стійкості фінансового стану відповідає співвідношення:
Практичні завдання. Задача 3.1 На підставі наведеного балансу підприємства обчисліть показники, які характеризують фінансову стійкість підприємства за наступними напрямками: - використання оборотних коштів; - використання основних коштів; - структури фінансових ресурсів. Визначте тип фінансової стійкості підприємства. Розробить пропозиції щодо оптимізації фінансової стійкості. Зробить висновки. (тис. грн.)
Література [2 – 4, 6, 9 – 11, 14, 15, 17, 19, 22, 23, 25 – 34, 36, 38 – 41, 42 – 46, 48, 49, 54 – 62, 73, 74, 80 – 82, 84, 85]
Тема 4 Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.012 сек.) |