Методика прогнозування фінансової звітності підприємства

У процесі основної діяльності підприємства складають як поточну, так і прогнозовану фінансову звітність. Поточна звітність відображає результати основної діяльності за певний період, прогнозована – формується до початку основної діяльності у відповідності до перспективних планів, стратегії розвитку підприємства. У її складанні зацікавлені, в першу чергу, внутрішні користувачі інформації, оскільки саме у прогнозованій фінансовій звітності інтегрується уся основна діяльність підприємства.

Крім того, проектовані фінансові звіти включаються у фінансовий розділ бізнес-планів, що розробляються для залучення інвестицій підприємствами.

Певний інтерес до прогнозованої фінансової звітності мають зовнішні користувачі, зокрема:

- установи банків – для оцінки рівня кредитоспроможності суб’єктів господарювання при отриманні позик;

- кредитори – з метою оцінки передбачуваності дій керівництва та ризику фінансового результату протягом терміну позики.

Проектована фінансова звітність, як правило, включає:

- баланс (форма № 1);

- звіт про фінансові результати (форма № 2).

При підготовці проектованих фінансових звітів аналітики повинні опрацювати відповідні звітні форми підприємства за декілька попередніх років (3-7 років).

Процес підготовки фінансових звітів поділяють на декілька етапів:

- по-перше, прогнозування доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Прогноз обсягу реалізації є відправною точкою для розрахунку показників звіту про фінансові результати та балансу. Найчастіше його розпочинають з огляду величини продажу за минулі декілька років. Прогноз продажу – це прогноз обсягу продукції і ціни продажу на деякий майбутній період. Він базується на останніх трендах продаж плюс прогнози економічного стану регіону, ринку, країни тощо;

- по-друге, підготовка проектованого звіту про фінансові результати, кожна стаття якого збільшується (зменшується) відповідно до концепції складання прогнозу – залежно чи незалежно від відсотку зростання (зменшення) обсягу реалізації продукції. Мета його складання обумовлена необхідністю розрахунку суми нерозподіленого прибутку, який залишається у розпорядженні підприємства і може бути реінвестований у виробництво, тобто спрямований на покриття майбутніх фінансових потреб;

- по-третє, коригування власного капіталу (у проектованому балансі) на величину «доповнення до нерозподіленого прибутку». Інші статті балансу можуть прогнозуватися індивідуально або залежно від зміни обсягів реалізації;

- по-четверте, розрахунок показника «додатково необхідні фонди» та розподіл його величини за статтями балансу. Статті, які використовуються для балансування за рахунок «додатково необхідних фондів», називаються регуляторними.

Метою складання прогнозованого звіту про фінансові результати є визначення суми нерозподіленого прибутку (непокритого збитку), який може отримати підприємство протягом наступного року. Нерозподілений прибуток зменшує загальну величину майбутніх фінансових потреб підприємства.

Найчастіше при складанні прогнозованого звіту про фінансові результати використовують метод відсотку від продажу. При його застосуванні статті звіту (крім тих, що не залежать від зміни продажу) перераховують на однаковий відсоток збільшення (зменшення) показника доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). З цією метою їх класифікують на автоматично утворені і регульовані.

Автоматично утворені статті змінюються пропорційно обсягу продажу. До них відносять:

- дохід (виручка від реалізації);

- собівартість реалізованої продукції;

- операційні доходи і витрати.

Регульовані статті утворюються незалежно від обсягу продажу, для їх кількісного визначення використовують інші методи. Серед них виділяють:

- фінансові доходи і витрати;

- інші доходи і витрати.

Суми надзвичайних доходів і витрат плануванню не підлягають.

У цілому запропонована класифікація статей на автоматично утворені і регульовані не є незмінною. Можливим є використання і інших підходів до цього питання.

Відмінністю прогнозованого звіту про фінансові результати є визначення прогнозу використання чистого прибутку для розрахунку показника «доповнення до нерозподіленого прибутку». Цей показник є кінцевим у прогнозованому звіті про фінансові результати. Для його обчислення розмір чистого прибутку за прогнозованим звітом зменшують на величину оголошених дивідендів.

Доповнення до нерозподіленого прибутку додається до статті «Нерозподілений прибуток (непокриті збитки)» при складанні прогнозованого балансу. Крім того, прогнозований звіт про фінансові результати може не містити інформацію за розділом II «Елементи операційних витрат» і III «Розрахунок показників прибутковості акцій».

Розглянемо процес складання проектованого звіту про фінансові результати на прикладі ЗАТ «Продмаш» (Додаток А), використовуючи метод відсотка від продажу. При цьому, врахуємо наступні припущення:

1. Середньорічний темп росту обсягу реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становитиме 18 %. Підставою для цього припущення є динаміка продажу продукції за останні три роки: 17 %, 18 % і 19 % відповідно;

2. В Україні під час підготовки проектованого звіту про фінансові результати необхідно врахувати можливі зміни ставок ПДВ чи акцизного збору у прогнозованому періоді, але в нашому прикладі будемо вважати, що величина непрямих податків є незмінною;

3. Прогнозована собівартість реалізованої продукції, адміністративні витрати, витрати на збут у 2010 р. вважаються такими, що зростають пропорційно обсягу реалізації продукції на 18 %;

4. Інші операційні доходи зростуть на 18 %, інші операційні витрати підприємство залишить на рівні 2009 року;

5. Фінансові витрати і доходи не підпадають під припущення про постійне зростання. Це обумовлюється, по-перше тим, що дохід (виручка) від реалізації стосується тільки операційної, а не фінансової діяльності підприємства, по-друге, як саме зміняться фінансові доходи та витрати необхідно скласти проектований баланс, визначити величину фінансових потреб і прийняти рішення про фінансові інвестиції та позики;

6. Прибуток (збиток) до оподаткування у проектованому звіті про фінансові результати майже завжди стосується лише звичайної діяльності підприємства;

7. Під час складання проектованого звіту про фінансові результати надзвичайні доходи і витрати не прогнозуються. Вони можуть бути враховані пізніше у вигляді розширення між довірчих інтервалів для величини фінансових потреб;

8. Чистий прибуток, який утворюється шляхом зменшення прибутку до оподаткування на величину податку на прибуток, ставка якого залишається незмінною, не може розглядатися як кінцевий показник проектованого звіту про фінансові результати.

Прогнозований звіт про фінансові результати підприємства на 2011 р. надано в табл. 10.1.

Таблиця 10.1

Прогнозований звіт про фінансові результати ЗАТ «Продмаш» на 2011 рік

(тис. грн.)

Продовження табл. 10.1

За нашими розрахунками підприємство під впливом прийнятих заходів має можливість у прогнозованому році значно збільшити прибутковість своєї діяльності зі збитків у сумі 212,0 тис. грн. до прибутку у розмірі 250,0 тис. грн.

Тому, наступний етап – це аналіз прогнозованого звіту про фінансові результати для визначення доцільності, ефективності прийнятих майбутніх управлінських рішень.

У таблиці 10.2 розраховано показники прибутковості (збитковості) діяльності підприємства за звітний рік та за прогнозованим звітом про фінансові результати.

Таблиця 10.2

Показники прибутковості (збитковості) діяльності ЗАТ «Продмаш», розраховані за прогнозованим звітом про фінансові результати

(тис. грн.)

Дані таблиці 10.2 свідчать, що показники діяльності підприємства значно покращились при дотриманні вказаних тенденцій, а саме:

- підприємство буде мати можливість отримати на 225 тис. грн. валового прибутку більше, ніж у звітному періоді, але підприємству треба знайти можливості у наступному році знизити витрати;

- збиток від операційної діяльності знизиться на 225 тис. грн.;

- підприємство подолає поріг збитків діяльності у сумі 212 тис. грн. і отримає прибуток від звичайної діяльності у сумі 333 тис. грн.;

- чистий прибуток підприємства за даними прогнозованого звіту складе 250 тис. грн.

Зауважимо, що підприємству із урахуванням росту обсягу реалізації треба значно скоротити деякі види витрат, зокрема адміністративні. Це дасть можливість значно покращити фінансовий стан підприємства.

Прогнозований звіт про фінансові результати є основою для складання балансу на майбутні періоди. Метою його складання є оцінка майбутнього фінансового стану підприємства.

Під час підготовки показників проектованого балансу слід починати з вивчення відповідних припущень.

Якщо при проектуванні звіту про фінансові результати був використаний метод відсотку від продажу, то цей метод доцільно застосовувати і при побудові балансу, тобто при зростанні обсягів реалізації та оцінці ступня ефективності використання ресурсів, пропорційно повинна зростати і сума за статями балансу: запаси, дебіторська і кредиторська заборгованість, грошові кошти, основні засоби.

Слід зазначити, що фінансисти не завжди погоджуються з тим, що існує прямо пропорційний зв’язок між вартістю основних засобів, змінами обсягу виробництва та реалізації. Однак, для забезпечення росту обсягів виробництва потрібні оновлені основні засоби; для забезпечення росту реалізації необхідно збільшувати товарні запаси, тощо. З іншого боку, зміна статей балансу у грошовому вимірнику далеко не завжди відбувається пропорційно зміні обсягів реалізації. Тому метод відсотку від продажу застосовують для складання чорнового варіанту прогнозованого балансу.

Статті прогнозованого балансу прийнято класифікувати залежно від обсягів реалізації (виробництва) на автоматично утворені і регульовані.

До автоматично утворених відносять: необоротні активи (без довгострокових фінансових інвестицій); оборотні активи; витрати майбутніх періодів; поточні зобов’язання; доходи майбутніх періодів.

До регульованих статей відносять: довгострокові фінансові інвестиції; власний капітал (за виключенням нерозподіленого прибутку); нерозподілений прибуток (непокриті збитки), які утворилися за рахунок доповнення до нерозподіленого прибутку із звіту про фінансові результати; забезпечення наступних витрат і платежів; довгострокові зобов’язання.

Варто зауважити, що вказана класифікація не є стандартною та може зазнавати змін відповідно до певної ситуації.

Регульовані статті використовують при розподілі додатково необхідних фондів (ДНФ), які визначають потребу у джерелах фінансування або їх надлишок на дату складання прогнозованого балансу.

Якщо у прогнозованому балансі вартість майна підприємства перевищує вартість капіталу (А > П), то ця сума свідчить про додаткову потребу у фінансуванні за рахунок збільшення власного капіталу, або залучення довгострокових, короткострокових зобов’язань. Якщо ДНФ має від’ємне значення (А < П), то у проектованому балансі збільшують статті, у першу чергу, оборотних активів. Зазвичай, коригуванню підлягають суми за статтею «Грошові кошти та їх еквіваленти».

Для того, щоб скласти проектний баланс ЗАТ «Продмаш», потрібно згрупувати статті балансу (визначити автоматично утворені і регульовані статті) і розрахувати їхні прогнозовані значення на основі наступних припущень керівництва:

1. Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) підприємство планує збільшити на 18 %;

2. Для досягнення вищого рівня продажу кожна стаття активів має збільшитися. Для проведення операцій потрібно мати більше готівкових коштів. Збільшення продажу зумовить накопичення дебіторських рахунків, додаткового оборотного капіталу, придбання нового обладнання та устаткування;

3. Сума нематеріальних активів і незавершеного будівництва залишається на рівні 2010 р.;

4. З метою стимулювання продажу, погашення дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги, прогнозується подовжити на 30 %;

5. Якщо зростає продаж, то таким чином зростатиме закупівля сировини, що призведе до збільшення кредиторських рахунків. Відповідно до виконання більшого обсягу робіт буде залучена додаткова робоча сила, тому зростатимуть нарахована заробітна плата і податкові платежі. Загалом, спонтанні (автоматичні) пасивні рахунки зростатимуть настільки, наскільки й продаж.

6. Термін погашення поточних зобов’язань за розрахунками (окрім оплати праці) зберігаються на рівні поточного року. Заборгованість з оплати праці підприємство має намір скоротити на 10 %.

Узагальнюючи можна зазначити:

- вищий рівень продажу необхідно зміцнювати вищим рівнем активів;

- деяке зростання активів може бути профінансоване внаслідок автоматичного збільшення кредиторських рахунків, рахунків накопичених платежів; за допомогою нерозподілених прибутків;

- нестача має фінансуватися їх зовнішніх джерел шляхом отримання позичок чи продажу звичайних акцій нового випуску.

Прогнозований баланс ЗАТ «Продмаш» представлено у табл. 10.3, яка містить фактичний баланс звітного року та проектований баланс на наступний рік. Для прогнозу балансу використовують таку методику, яку використовували при розробці прогнозованого звіту про фінансові результати. Ті статті балансу, що як очікується, зростатимуть прямо пропорційно до продажу, множаться на коефіцієнт 1,18 для отримання первісного прогнозу на наступний рік.

Наприклад, основні засоби у наступному році заплановані у розмірі 6046,3 тис. грн. (5124 * 1,18), дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги – 431,9 тис. грн. (366 * 1,18) тощо.

Згідно даних табл. 10.3 всі активи зростають пропорційно до росту обсягу реалізації, тому, по закінченню прогнозування окремих статей, вони можуть бути підсумовані для отримання прогнозної величини сукупних активів у балансі підприємства.

Прогноз сукупних активів установлено на рівні 21888,6 тис. грн., який вказує на те, що підприємство має додати 5117,6 тис. грн. нових активів для підтримки вищого рівня реалізації.

Прогноз рахунків пасивів, що автоматично зростають (кредиторські рахунки та рахунки накопичених платежів), дорівнюють 21888,6 тис. грн. У прогнозованому балансі перший варіант прогнозу дозволяє розрахувати величину додатково необхідних фондів (ДНФ): 19738 – 21888,6 = - 2150,6 тис. грн. Ця сума у другому прогнозі розподілена між статтями балансу.

У випадку, коли ДНФ є позитивною величиною, вона розподіляється між статтями пасивів. Від’ємне ж значення ДНФ повинно компенсуватися збільшенням статей активу балансу. Зазвичай, коригуванню підлягають суми за статтею «Грошові кошти та їх еквіваленти».

За нашими розрахунками пасив балансу внаслідок першого кроку прогнозування перевищує актив на 2150,6 тис. грн. Для того, щоб урівняти валюту активу і пасиву балансу необхідно прийняти рішення щодо розподілу суми ДНФ, а саме – підприємством коригування буде проведено за статтею «Грошові кошти та їх еквіваленти».

Таблиця 10.3

Прогнозований баланс ЗАТ «Продмаш» станом на 31.12.2011 р.

(тис. грн.)

Продовження табл. 10.3

Хоча проектований баланс і має завершений вигляд, процес його складання і аналізу ще не закінчено. Під час проведення аналітичних процедур можна повністю покладатися на припущення про пропорційне збільшення автоматично утворених статей балансу та максимальне використання наявних активів. Досить часто підприємства мають основні засоби, які вищі за потребу, надлишок або нестачу грошових активів, запасів, тощо. Тому, прогнозовані значення статей балансу потребують уточнення на основі використання інформації поточного обліку, аналітичних досліджень.

Враховуючи, що якісні управлінські рішення можуть суттєво впливати на фінансовий стан підприємства, доцільно при складанні прогнозованого балансу його статті розглядати як регульовані, а не автоматично утворені.

Постатейне прогнозування балансу здійснюється за певними правилами, які розробляються різними підприємствами індивідуально. Найчастіше коригування проектованих балансів проводиться за показниками оборотності, які розраховуються за поточний рік. Перевагою цього прийому є його простота, але він не може вважатися абсолютно точним. Тому можливим є застосування і інших способів коригувальних дій.

Прогнозування дебіторської заборгованості проводиться на основі її аналізу за попередні періоди та ситуації, що склалася на відповідному ринку. З цією метою використовують показники оборотності. Нагадаємо, що цей показник свідчить про інтенсивність стягнення боргів підприємства.

Так, у звітному році середній термін погашення коштів дебіторами підприємства становить:

(366 + 44) х 360 / 7484 = 19,7 (днів).

Відповідно, для дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги він складає:

366 х 360 / 7484 = 17,6 (днів).

З метою стимулювання обсягу реалізації, як ми зазначали раніше, погашення дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги прогнозується подовжити на 30 %. Тоді прогнозована дебіторська заборгованість товарного характеру становитиме:

8830 х (17,6 + (17,6 х 30 %) / 360 = 561,5 (тис. грн.).

Отже, попередній прогноз дебіторської заборгованості за товари,роботи, послуги потрібно збільшити на 195,5 тис. грн. (561,5 –366).

Скорочення зобов’язань за розрахунками з оплати праці передбачене на рівні 10 %. Тому маємо можливість зменшити попередній прогноз на 51,5 тис. грн. (514,5 – 463). Звідси прогнозна сума поточних зобов’язань за розрахунками для включення до балансу становитиме 1752,7 тис. грн.

У табл. 10.3 представлений відкоригований баланс підприємства з урахуванням управлінських рішень та можливості використання внутрішніх резервів. Для досягнення рівноваги між активом (21503,7 тис. грн.) і пасивом балансу (21322,6 тис. грн.) на величину ДНФ у 181,1 тис. грн. було прийнято рішення знизити непокриті збитки підприємства. Тому остаточний прогноз непокритих збитків на наступний рік становить 1692,9 тис. грн. (1874 - 181,1).

Поиск по сайту: