Оформлення додатків

Додатки слід оформлювати як продовження роботи на його наступних сторінках, розташовуючи додатки у порядку появи посилань на них у тексті роботи. Кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додатки повинні мати спільну з рештою звіту наскрізну нумерацію сторінок. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої повинно бути надруковане слово «Додаток» і велика літера, що позначає додаток. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад: «Додаток А», «Додаток Б» і т. д. Текст додатка, за необхідності, можна розділити на підрозділи, пункти та підпункти, які слід нумерувати арабськими цифрами у межах кожного додатку. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатку (літеру) і крапку, наприклад: «А.2» (другий розділ додатку А), «Г3.1» (підрозділ 3.1 додатку Г) і т. д. Ілюстрації, таблиці, формули та рівняння, розміщені у тексті додатку, слід нумерувати арабськими цифрами у межах кожного додатка, наприклад: «Рисунок Г.2» — другий рисунок додатку Г; «Таблиця А.2» — друга таблиця додатку А, «формула (А.1)» — перша формула додатку А. У посиланнях на ілюстрації, таблиці, формули, рівняння у тексті додатку рекомендується писати: «... на рисунку А.2...», «... у таблиці А.1...», «... за формулою (А.3)...». Переліки, примітки у тексті додатку оформлюють і нумерують як і в основній частині. Джерела, що цитують тільки у додатках, повинні розглядатись незалежно від тих, які цитують в основній частині роботи, і повинні бути перелічені наприкінці кожного додатку у переліку посилань (список використаної літератури). Форма цитування, правила складання переліку посилань повинні бути аналогічними прийнятим в основній частині роботи.

Список рекомендованої літератури

1. Ануфриев И.Е. Самоучитель MatLab 5.3/6.х. – СПб.: БХВ-Петербург, 2003. – 736 с.: ил. ISBN 5-94157-107-0.

2. Обчислювальна техніка та програмування-2: посібник з кредитного модуля для студентів напряму підготовки 6.050702 «Електромеханіка» спеціальності «Електромеханічні системи автоматизації та електропривод». Укладачі Островерхов М.Я., Бур’ян С.О. НМУ № Е10/11-062. Київ: НТУУ «КПІ», 2010 – 236 с.

3. Островерхов М.Я., Пижов В.М. Моделювання електромеханічних систем в Simulink: Навч. Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: ВД «Стилос», 2008. – 528 с.

4. Алексеев Е.Р., Чеснокова О.В. MATLAB 7. Самоучитель. – ISBN: 5-477-00283-2. Издательство "НТ Пресс" 2006. – 464 с.

5. Иглин С.П. Математические расчеты на базе Matlab. – Издательство "BHV-Санкт-Петербург" 2005. – 640 с.

6. Курбатова Е.А. MATLAB 7. Самоучитель. – Издательство: Вильямс, 2005. – 256 с.

7. Мартынов Н.Н. Matlab 7. Элементарное введение. – М: "Кудиц-Образ", 2005. – 416 с.

8. Моделювання електромеханічних систем: Підручник / Чорний О.П., Луговой А.В., Родькін Д.Й., Сисюк Г.Ю., Садовой О.В. – Кременчук, 2001. – 376 с.

9. Дьяконов В. П. Компьютерная математика. Теория и практика. — М.: Нолидж.— 2000.

10. Дьяконов В. П. Справочник по применению системы PC MatLAB. — М.: Наука,Физматлит. — 1993.

11. Поршнев С.В. MATLAB 7. Основы работы и программирования. Учебник. – ISBN: 5-9518-0137-0. Издательство "Бином. Лаборатория знаний", 2006. – 320 с.

Поиск по сайту: