Методичні рекомендації до вивчення кредитного модуля

Запуск та основні елементи робочого вікна MatLab

Для запуску програмного забезпечення MatLab необхідно натиснути кнопку Пуск→Программы→MATLAB→R2009a→MATLAB R2009a або відповідний ярлик на робочому столі чи на панелі швидкого запуску. Після завантаження програми відкриється робоче вікно, яке показано на рис.1.1.

Рис.1.1. Робоче вікно MatLab

Це вікно має наступні основні елементи:

1 – Меню та панель інструментів. Застосовується для створення, зберігання, редагування файлів та інших операцій;

2 – Командне вікно (Command Window). Застосовується для запису команд та виконання обчислень;

3 – Робоча область (Workspace). Усі дані, що з’являються у MatLab автоматично зберігаються у вигляді масиву у робочій області, де записується ім’я (Name) та розмір масиву (Value). Навіть якщо користувач створив число, воно також записується у вигляді масиву розміром 1x1;

4 – Поточний каталог (Current Directory). Відображає шлях для зберігання та відкриття файлів;

5 – Історія команд (Command History). Відображає усі команди, що були введені у командному вікні за деякий час. MatLab автоматично сортує команди за датою їх вводу.

Основні арифметичні операції

«*»(«.*») – множення (поелементне множення);

1. «/» («./») – ділення (поелементне ділення);

2. «+» («–») – сума (різниця);

3. «^»(«.^») – піднесення до степеня (поелементне піднесення);

4. «sqrt» – визначення квадратного кореня. Ця команда аналогічна запису «^(1/2)»;

5. «sin», «cos», «tan», «cot» – тригонометричні функції синус, косинус, тангенс та котангенс відповідно;

6. «exp» – експоненціальна функція. Запис exp(2) означає ;

7. «log» – визначення натурального логарифму.

Основні операції з векторами

1. «+» – сума векторів;

2. «.*» – поелементне множення векторів;

3. «.^» – піднесення до степеня кожного елемента вектора;

4. «./» – поелементне ділення векторів;

5. «.\» – зворотне поелементне ділення векторів;

6. «prod» – операція перемноження елементів вектора;

7. «sum» – операція додавання елементів вектора;

8. «min» («max») – операція знаходження мінімального (максимального) елемента вектора;

9. «sort» – сортування елементів вектора на збільшення;

10. «abs» – визначення модуля елементів вектора;

11. Усі від’ємні елементи стають додатними;

12. «.'» – виконує транспонування вектора;

13. «size» – визначає розмір вектора (або матриці);

14. «cross» – знаходить векторний добуток двох векторів.

Матриці «спеціального» вигляду

1. «zeros» – матриця, заповнена нулями;

2. «eye» – одинична матриця;

3. «ones» – матриця, що складається з усіх одиниць;

4. «rand» – матриця, що заповнюється випадковими числами;

5. «diag» – матриця із заданими елементами по діагоналі та іншими нульовими елементами;

6. «tril» та «triu» – команди створення трикутників під та над головною діагоналлю відповідно.

Побудова та оформлення підпису графіків та осей

1. «plot» – команда для побудови двовимірного графіка»;

2. «plot3» – команда для побудови тривимірного графіка»;

3. «xlabel» – команда, що додає підпис осі абсцис;

4. «ylabel» – додає підпис осі ординат;

5. «zlabel» – додає підпис осі аплікат;

6. «title» – додає назву графіка зверху;

7. «grid» – додає на графік масштабну сітку;

8. «hold» – затримка поточного графіка у графічному вікні.

Властивості лінії графіків

Таблиця 11.1.Властивості ліній графіка

Редагування тексту за допомогою функцій TeX

Таблиця 11.2.Основні функції TeX

Редагування тексту
Значення	Команда
Виділення курсивом	\it текст
Виділення жирним	\bf текст
Жирний курсив	\bf\it текст
Ім’я та розмір шрифту	\fontname {ім’я шрифту}\fontsize {розмір} текст
Верхній індекс	текст^{індекс}
Нижній індекс	текст_{індекс}
Грецькі символи
Значення	Команда	Значення	Команда
Альфа ()	\alpha	Ро ()	\rho
Бета ()	\beta	Сігма ()	\sigma
Гама ()	\gamma	Тау ()	\tau
Дельта ()	\delta	Фи ()	\phi
Епсілон ()	\epsilon	Чи ()	\chi
Ета ()	\eta	Пси ()	\psi
Тета ()	\theta	Омега ()	\omega
Капа ()	\kappa	Велика Гама ()	\Gamma
Лямбда ()	\lambda	Велика Дельта ()	\Delta
Мю ()	\mu	Велика Тета ()	\Theta
Ню ()	\nu	Велика Лямбда ()	\Lambda
Ксі ()	\xi	Велика Фі ()	\Phi
Спеціальні символи
Значення	Команда
Менше-рівно ()	\leq
Більше-рівно ()	\geq
Двостороння стрілка (↔)	\leftrightarrow
Стрілка вліво (←)	\leftarrow
Стрілка вправо (→)	\rightarrow
Плюс-мінус ()	\pm
Нескінченність ()	\propto
Часткова похідна ()	\partial
Стрілка униз (↓)	\downarrow
Стрілка угору (↑)	\uparrow

Основні солвери для вирішення диференційних рівнянь

Бібліотекі блоків Simulink

1) Commonly Used Blocks – блоки, що часто використовуються;

2) Continuous – аналогові блоки;

3) Discontinuities – нелінійні блоки;

4) Discrete – дискретні блоки;

5) Logic and Bit Operations – логічні операції та операції з бітами;

6) Lookup Tables – блоки таблиць;

7) Math Operations – блоки математичних операцій;

8) Model Verification – блоки перевірки моделей;

9) Model-Wide Utilities – блоки розширення моделей;

10) Ports & Subsystems – порти та підсистеми;

11) Signal Attributes – блоки властивостей сигналів;

12) Signal Routing – блоки маршрутизації (перетворення) сигналів;

13) Sinks – блоки приймачів сигналів;

14) Sources – блоки джерел сигналів

15) Used-Defined Functions – функції, що задаються користувачем;

16) Additional Math & Discrete – додаткові математичні та дискретні блоки.

Для більш детального розгляду теортичного матеріалу необхідно звернутися до списку рекомендованої літератури.

Поиск по сайту: