|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Основні магнітні величини та їх міриЛекція5 МАГНІТНІ ВИМІРЮВАННЯ
Основні магнітні величини та їх міри Однією з основних характеристик магнітного поля є вектор магнітної індукції В, що визначається силою взаємодії магнітного поля з електричним зарядом q, що протікає крізь це поле: , (5.1) де q – електричний заряд; – швидкість заряду; – магнітна індукція однорідного поля. Як характеристику магнітного поля використовують також магнітний потік Ф та вектор напруженості магнітного поля : , (5.2) де В – магнітна індукція, s – поверхня. Вектор напруженості магнітного поля, як і вектор магнітної індукції, визначається силою, з якою магнітне поле діє на заряд, що рухається в ньому, однак вектор не залежить від властивостей середовища, в якому проявляється ця дія мангнітного поля. Наприклад, якщо магнітне поле створено контуром зі струмом, то напруженість поля визначається лише геометричними розмірами контура і струмом у ньому. Зв’язок між В і Н визначається одним із співвідношень: в вакуумі – В=μ 0 Н; в середовищі з відносною магнітною проникністю μ – В= μ μ 0 Н, де μ 0 – магнітна проникість вакууму (магнітна постійна), μ 0 = 4π∙10-7 Г/м. Інколи для визначення характеристик магнітног поля зручно користуватись поняттям “магнітний момент”. Магнітним моментом М м контура зі струмом називають вектор, модуль якого дорівнює добутку площі контура й струму, а напрям перепендикулярний до полщини контуру. Якщо магнітне поле створюється намегніченим тілом, то магнітний момент тіла: , (5.3) де – магнітний момент, що створюється рухом електронів у атомі. Для характеристики ступеню намагніченості користуються поняттям “намагніченість” . Під намагніченістю розуміють магнітний момент одиниці об’єму намагніченого тіла: , (5.4) де М М – магнітний момент тіла; v – об’єм тіла. Для характеристики магнітного моменту в різних середовищах зазвичай використовують три основні вектори: магнітну індукцію ; напруженість магнітного поля та намагніченість . Ці вектори пов’язані між собою співвідношенням: . (5.5) Калібрування і повірка приладів для вимірювання магнітних величин проводиться за допомогою відповідних мір магнітних величин. Як міра магнітного потоку зазвичай використовується магнітний потік, що створюється котушкою з двома обмотками [1], з відомим коефіцієнтом взаємної індукції М, при наявності в одній з обмоток зміни струму ∆ І (наприклад, вимкненні струму). Потокозчеплення другої обмотки і є мірою магнітного потоку: Ψ=М ∆ І. (5.6)
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |