Теми для виконання контрольної роботи № 2 з навчального предмету

«ІНТЕГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В КУЛЬТУРІ»:

1. Англійська мова – «езотерична мова глобалізуючихся еліт».

2. Глобалізація і її соціокультурні аспекти.

3. Глобалізація і мультикультуралізм.

4. Глобалізація та процеси трансформації культурних форм.

5. Глобальне і локальне в сучасній культурі.

6. Діалог культур в умовах глобалізації.

7. Діалог цивілізацій: зіткнення глобального і локального.

8. Дослідництво феномена акультурації.

9. ЗМІ в контексті глобалізації культури.

10. Модернізація як інтеграційний процес в культурі.

11. Об'єднання – загибель чи нове відродження культур.

12. Основні суб'єкти міжкультурних відношень.

13. Природа культурної взаємодії: діалоговий характер взаємодії культур.

14. Проблема збереження особи в епоху глобалізму.

15. Проблеми ідентичності в умовах глобалізації.

16. Релігійний аспект духовної інтеграції людства.

17. Роль і місце англійської мови в універсалізації культури.

18. Роль Інтернету як інтегратора в сучасних міжкультурних комунікаціях.

19. Співвідношення комунікативної потужності і символічної значущості рідної і нерідної мов в сучасній вимушеній світовий діглоссиі.

20. Медіакультура в епоху глобалізму.

Питання до іспиту з навчального предмету

«ІНТЕГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В КУЛЬТУРІ»

Поняття про культурну систему. Інтегративні властивості культурної системи. Суперечливий характер інтеграційної функції культури.

Місто та значимість структурних елементів у культурній системі. Механізми підтримки рівноваги культурної системи та збереження її самототожності.

Філософське поняття про інтеграцію. Інтеграція: процес і стан.

Культурна інтеграція у статиці.

Культурні патерни як інтегративне підґрунтя культурної системи за Р. Бенедикт.

Культурна система та конфігурація культурної системи. Культурна інтеграція: постійна або змінна категорія.

Б.Маліновський: людськи потреби – інтегративне підґрунтя соціокультурної системи. Леві-Стросс про інтегруюче підґрунтя надсвідомих архетипічних структур. Хейзинга про гру як інтегратор.

8. Чотири форми інтеграції культурних елементів за П.Сорокіним. Причинно-функціональна та логічна інтеграція за П.Сорокіним. Роль цінностей у формуванні ідеаціонального, плотського, ідеалістичного типів культури.

9. Тематична, стилістична, функціональна, копнективна, регулятивна типи інтеграції. Аномія – шлях до дезінтеграції.

10. Культурна інтеграція як процес.

11. Природа культурної взаємодії: діалоговий характер взаємодії культур.

12. Суб'єкти культурної взаємодії.

13. Типи і рівні культурної взаємодії.

14. Культура іншого. Шляхи її розуміння. Ідентичність. Маргінальність.

15. Етнопсихологічне вимірювання іншої культури: етноцентризм, ксеноцентризм, культурний релятивізм.

16. Культурні конфлікти: аномія, культурне запізнювання, панування чужої культури.

17. Характер культурних взаємодій: перехресний; мирний та добровільний; насильницький та примусовий.

18. Взаємодія без змін. Типологічні моделі культурних взаємодій. Культурне запозичення. Трансформація культур. Синтез культур.

19. Акультурація як процес та стан. Варіанти акультураційних результатів: асиміляція, сепарація, маргіналізація, інтеграція.

20. Концепція дифузіоністів щодо питання культурної взаємодії. Праці функціоналістів.

21. Дослідництво феномена акультурації американськими антропологами, культурологами: Херсковиць, Мід, Редфілд, Хантер, Спайєр, Лінтон, Маліновський.

22. Розробка питаннь акультурації у 50-60 р.р. ХХ сторіччя. Сучасні російські моделі акультурації.

23. Перманентне прискорення історичної і соціокультурної динаміки. Тенденція до посилення цілісності сучасного світу. Загальні зміни.

24. Інтеграційні процеси: модернізація, глобалізація, діалог цивілізацій, міжконфесійний діалог – чинники становлення глобального культурного простору.

25. Конфігурації сторін сучасних взаємодій. Етапі міжкультурної взаємодії на цивілізаційному рівні. Акультурація. Дифузія. Культурні запозичення.

26. Діалог цивілізацій: зіткнення глобальне і локальне.

27. Мультікультуралізм або полікультуралізм? Зростаюче різноманіття регіональних акторів світових інтеграційних процесів. Зони пересічення культур.

28. Транскультурний виклик західному суспільству.

29. Поняття регіону в світі, що глобалізується.

30. Змішення культур. Ослабіння національно-державного чинника.

31. Держава і регіон – співвідношення понять державного суверенітету і регіональних повноважень в інтеграційних процесах. Зменшення значення приватного, локального в соціокультурній сфері життя суспільства; інтерпретація локального.

32. Сепаратистські рухи і національні держави – пошуки компромісу. Співвідношення суверенітету і права народів на самовизначення в контексті сучасних регіональних інтеграційних процесів.

33. Поняття про модернізацію. Культурна модернізація.

34. Модернізація: зменшення значення приватного, локального в соціокультурній сфері життя суспільства; інтерпретація локального.

35. Моделі модернізації. «Множинні модерні».

36. Руйнування організаційних основ соціальної структури, її децентралізація.

37. Перехід до нового типа раціональності. Зміна системи цінностей.

38. Основні типи структурних змін глобалізації. «Глобальна ойкумена».

39. Трансформація сприйняття культурних утворень і рівні культури.

40. Руйнування локального характеру культури через трансформацію характеру спілкування: перетворення семіосфери в інфосферу. Розширення «псевдокультурного поля» спілкування.

41. Різке збільшення утворень, що претендують на статус культурних. Порушення пропорції між високою і низовою культурою. Кліпова свідомість.

42. Англійська мова – агент гомогенізації.

43. Співвідношення комунікативної потужності і символічної значущості рідної і нерідної мов в сучасній вимушеній світовий діглоссиі.

44. Формування міжнародного освітнього простору. Створення глобальної стратегії освіти.

45. Превалювання інтеграційних процесів над процесами диференціації наукового знання. Руйнування засад наукового раціоналізму. Інверсія тези «Знання – сила». Рушійні сили сучасного розвитку: переміщення з енергетичної сфери в інформаційну. Інформація - головний і універсальний регулювальник соціально-економічних процесів.

46. Новий інформаційний імперіалізм. Нова інформація: необхідність поєднання хаосу (для випадковості вибору) і фіксація (запам'ятовування) вибору.

47. Телебачення як чинник глобалізації національних культур і інтенсифікації міжкультурних взаємодій.

48. Форми і методи використання Інтернету у світлі інтеграції світу.

49. Глобальний інформаційний простір і його дія на інтенсивність культурних процесів.

50. Економіка як домінуюча система управління суспільством, а не спосіб господарювання. Становлення фінансової неоекономіки. Витіснення ідеології чесної праці альтернативною ідеологією фінансового успіху.

51. Метаморфози грошової сфери. Парадоксальні джерела доходу. Капітал благає свою виробничу складову. Формування глобального «тіньового сектора».

52. Ідеї екуменізму: «всезмішуванне спрощення». Особливості діяльності Ради Церков. Чинник ісламської релігійної інтеграції.

53. Десекуляризація світу і роль в цьому інформаційного суспільства. Інтернет як простір для місіонерської діяльності.

Поиск по сайту: