Отпускные грамоты 13 страница

Згідно з Конвенцією, консульські посадові особи мають бути громадянами акредитуючої держави. Крім цього, вони можуть призначатися з-поміж громадян країни перебуван­ня не інакше, як за відповідно висловленою згодою держа­ви перебування, причому ця угода може бути в будь-який час анульована.

Після розв'язання політичних питань щодо встановлен­ня консульських зносин перед Міністерством закордонних справ акредитуючої держави постійно залишається певна група питань, пов'язаних зі своєчасним повідомленням дер­жави перебування про призначення, прибуття та відбуття членів персоналу консульського представництва.

Відповідно до ст. 24 Віденської конвенції про консульські зносини, Міністерству закордонних справ держави перебу­вання або вказаному ним органові повідомляється:

а) про призначення працівників консульської установи, їх прибуття після призначення в консульську установу, про остаточне відбуття або припинення їхніх функцій та про всі інші зміни, що можуть відбутися під час їх роботи в консульській установі та вплинути на їх статус;

б) про прибуття або остаточне відбуття особи, яка є членом сім'ї працівника консульської установи і постійно разом з ним проживає, а також, у відповідних випадках, про те, що та чи інша особа стає або перестає бути таким членом сім'ї;

в) про прибуття і остаточне відбуття приватних домашніх працівників та, у відповідних випадках, про припинення ними служби як такими;

г) про наймання і звільнення осіб, що проживають у країні перебування, як працівників консульської установи або приватних домашніх працівників, які мають право на привілеї та імунітети.

При цьому варто зазначити, що про прибуття або остаточ­не відбуття треба повідомляти, по можливості, заздалегідь.

Держава перебування може в будь-який час повідомити акредитуючу державу про те, що та чи інша консульська посадова особа є persona non grata, або що будь-який праців­ник консульського персоналу є неприйнятним. У такому ви­падку акредитуюча держава зобов'язана відкликати цю особу або припинити її функції в консульській установі. Якщо акредитуюча держава відмовиться виконати або не виконає впродовж розумного строку свої зобов'язання, пе­редбачені п. 1 ст. 23 Віденської конвенції про консульські зносини, держава перебування може анулювати екзеквату­ру певної особи або перестати вважати її працівником кон­сульського персоналу.

Положення Конвенції встановлюють, що особа, призна­чена працівником консульської установи, може бути оголо­шена неприйнятною ще до прибуття на територію держави перебування або, якщо вона вже перебуває в державі пере­бування, перш ніж вона розпочне виконувати свої обов'яз­ки у консульській установі. Причому в будь-якому випад­ку акредитуюча держава анулює її призначення. Вчиняю­чи подібні дії владного характеру, держава перебування не зобов'язана повідомляти акредитуючій державі мотиви сво­го рішення із зазначених вище випадків.

101. 1. Виходячи з положень Віденської конвенції про консульські зносини від 24 квітня 1963 (995_047) року та відповідно до Консульського статуту України, затвердженого Указом Президента України від 2 квітня 1994 року N 127 (127/94), виконання окремих консульських функцій може бути доручено Міністерством закордонних справ України за погодженням з державою перебування нештатним (почесним) консулам України (далі - почесні консули).

2. Почесними консулами можуть бути громадяни України, іноземні громадяни, які займають помітне становище в суспільстві держави перебування і мають необхідні особисті якості, бездоганну репутацію, добре знають особливості державного, політичного та суспільного устрою держави перебування, мають вагомий суспільний статус та сталі контакти з представниками урядових, ділових та громадських кіл держави перебування, орієнтуються в законодавстві.

3. Основними функціями почесних консулів є:

захист у державі перебування інтересів України, громадян України, її юридичних осіб у межах, що допускаються міжнародним правом;

сприяння розвитку торговельних, економічних, культурних та наукових зв'язків між Україною та державою перебування, розвитку дружніх відносин між ними іншими шляхами відповідно до положень Віденської конвенції про консульські зносини;

з'ясування усіма законними засобами умов та подій у торговельному, економічному, культурному та науковому житті держави перебування, повідомлення про них у встановленому цим Положенням порядку Уряду України в особі Міністра закордонних справ України, а також надання відомостей заінтересованим особам;

надання допомоги та сприяння громадянам України, її юридичним особам.

4. Почесні консули під час виконання консульських функцій керуються Віденською конвенцією про консульські зносини, законодавством України, законодавством держави перебування, міжнародними договорами України, міжнародними звичаями, а також цим Положенням.

Переваги, привілеї та імунітети почесних консулів визначаються відповідно до Віденської конвенції про консульські зносини.

5. Вирішення питання про доцільність призначення почесних консулів у тих чи інших державах є виключною компетенцією Міністерства закордонних справ України.

Призначення почесних консулів здійснює Міністр закордонних справ України.

6. Питання про призначення почесних консулів порушують та пропозиції щодо їх кандидатур вносять до Міністерства закордонних справ України глави дипломатичних представництв України, штатних консульських установ України у державах перебування, а у державах, де немає дипломатичних представництв України, штатних консульських установ України, - керівники відповідних структурних підрозділів Міністерства закордонних справ України. Питання про призначення почесного консула може бути порушено особою, яка претендує на призначення її почесним консулом.

У кожному окремому випадку необхідність призначення почесного консула має детально обгрунтовуватись.

Оформлення документів, пов'язаних з призначенням почесного консула, здійснює Міністерство закордонних справ України.

Погодження з державою перебування питань щодо призначення почесних консулів здійснюється дипломатичними каналами.

7. Під час призначення почесному консулові видається документ, який має форму патента, що засвідчує його посаду. У консульському патенті вказується повне ім'я, прізвище, громадянство почесного консула, клас, до якого він належить, консульський округ і місцезнаходження консульської установи.

Консульський патент почесного консула підписується Міністром закордонних справ України і керівником Консульського управління Міністерства закордонних справ України та засвідчується гербовою печаткою.

8. Консульський округ, що відводиться почесному консулові для виконання консульських функцій, визначається Міністерством закордонних справ України за погодженням з державою перебування.

9. З особою, яка призначається почесним консулом, Міністерство закордонних справ України укладає угоду про консульські функції, виконання яких доручається почесному консулові, та обов'язки почесного консула, що виникають у зв'язку з виконанням ним таких функцій.

Типову угоду про консульські функції, виконання яких доручається почесним консулам України, та про обов'язки почесних консулів України затверджує Кабінет Міністрів України.

10. Почесний консул приступає до виконання своїх функцій після одержання дозволу (екзекватури) держави перебування.

Про дату видачі почесному консулові екзекватури глава відповідного дипломатичного представництва України, штатної консульської установи України у державі перебування, а у державах, де немає дипломатичних представництв України, штатних консульських установ України, - безпосередньо почесний консул повідомляє Міністерство закордонних справ України.

11. Почесні консули виконують покладені на них функції особисто і не можуть передавати їх іншим особам.

12. Загальне керівництво діяльністю почесних консулів здійснює Міністр закордонних справ України.

Під час здійснення своїх функцій почесний консул підпорядковується главі дипломатичного представництва України, штатної консульської установи України у державі перебування, а у державах, де немає дипломатичних представництв України, штатних консульських установ України, - безпосередньо Міністерству закордонних справ України.

13. Почесні консули можуть займатися будь-якою професійною або підприємницькою діяльністю, якщо це не суперечить законодавству держави перебування, загальновизнаним нормам міжнародного права. Вони не повинні перебувати на державній службі в Україні та у державі перебування чи брати активну участь у політичному житті.

14. Почесні консули повинні постійно проживати на території свого консульського округу протягом строку виконання ними консульських функцій.

15. Почесні консули зобов'язані не менш як раз на рік проводити об'їзд свого консульського округу.

16. Почесні консули організовують діловодство, а також формують консульський архів та забезпечують його належне зберігання відповідно до вимог, визначених Міністерством закордонних справ України.

17. У разі покладення на почесних консулів консульських функцій щодо консульських дій, за вчинення яких законодавство України передбачає справляння консульського збору, почесні консули справляють такий збір у встановленому порядку відповідно до Тарифу консульського збору України.

Порядок використання, переказу сум справлених консульських зборів визначає Міністерство закордонних справ України.

Почесні консули подають звіт про суми справлених консульських зборів главі дипломатичного представництва України, штатної консульської установи України у державі перебування, а у державах, де немає дипломатичних представництв України, штатних консульських установ України, - Міністерству закордонних справ України.

18. Почесні консули зносяться у зв'язку з виконанням ними консульських функцій з українськими та іноземними установами і організаціями, приватними особами, які знаходяться за межами їх консульського округу, за погодженням з главою дипломатичного представництва України, штатної консульської установи України у державі перебування, а у державах, де немає дипломатичних представництв України, штатних консульських установ України, - Міністерством закордонних справ України.

Почесні консули зносяться з Міністерством закордонних справ України через главу дипломатичного представництва України, штатної консульської установи України у державі перебування, а у державах, де немає дипломатичних представництв України, штатних консульських установ України, - безпосередньо з Міністерством закордонних справ України.

19. Почесні консули використовують консульську кореспонденцію, а також книги та офіційні видання, що надаються їм Міністерством закордонних справ України, лише для виконання ними консульських функцій. У виняткових випадках консульська кореспонденція почесних консулів України може бути опублікована чи передана третім особам за наявності особливого дозволу Міністерства закордонних справ України.

20. Почесні консули подають до 15 грудня поточного року главам відповідних дипломатичних представництв України, штатних консульських установ України у державах перебування, а у державах, де немає дипломатичних представництв України, штатних консульських установ України, - безпосередньо Міністерству закордонних справ України звіт про консульську діяльність.

21. Дії почесних консулів може бути оскаржено главі дипломатичного представництва України, штатної консульської установи України у державі перебування, а у державах, де немає дипломатичних представництв України, штатних консульських установ України, - безпосередньо Міністерству закордонних справ України.

22. У разі якщо почесні консули з будь-яких причин не можуть тимчасово виконувати свої функції, вони зобов'язані поінформувати (по можливості завчасно) про це главу дипломатичного представництва України, штатної консульської установи України у державі перебування, а у державах, де немає дипломатичних представництв України, штатних консульських установ України, - Міністерство закордонних справ України.

23. Рішення про звільнення почесних консулів приймає Міністр закордонних справ України.

24. Почесні консули припиняють свої функції:

після повідомлення держави перебування щодо прийнятого Міністром закордонних справ України, в тому числі на підставі заяви почесного консула, рішення про припинення їх функцій;

у разі анулювання екзекватури;

після повідомлення державою перебування Міністерства закордонних справ України про те, що держава перебування перестала вважати його почесним консулом.

Міністерство закордонних справ України повідомляє державу перебування про припинення виконання почесними консулами покладених на них функцій.

25. Після припинення виконання почесним консулом консульських функцій він зобов'язаний передати главі дипломатичного представництва України, штатної консульської установи України у державі перебування, а у державах, де немає дипломатичних представництв України, штатних консульських установ України, - уповноваженому представникові Міністерства закордонних справ України всю консульську кореспонденцію, архів, книги, офіційні видання, печатки, штампи, а також інше майно, придбане за рахунок надходжень від справляння консульських зборів.

102. звання консулів, пов'язані з їх служб, становищем. Відповідно до ст. 9 Віденської конвенції про консульські зносини 1963 глав консульських установ поділяють на 4 класи: а) генеральні консули; б) консули;

в) віце-консули; г) консульські агенти. Залежно від цих класів визначаються К. р. Водночас будь-яка держава — учасниця Конвенції може сама визначати назву конс.посадових осіб, котрі не є главами конс.установ. У деяких д-вах, напр., встановлено також К. р. проконсула (помічника консула з певного кола питань). Ген. консули, консули, віце-консули і конс.агенти можуть очолювати відповідні установи. В ген. консульстві може бути тільки один ген. консул як глава конс.установи і будь-яка кількість співробітників ін. К. р. Глава конс.установи повідомляє відомство закорд. справ д-ви перебування про порядок старшинства конс.посадових осіб.

У різних д-вах практика присвоєння К. р. є неоднакова. Як правило, враховуються значення та обсяг завдань, що покладаються на консула, існуючі істор. традиції, а також клас конс.установи, який визначається у двостор. конвенціях між заінтересованими д-вами. За заг. правилом консули всіх рангів призначаються з-поміж гр-н акредитуючої д-ви. Почес. консул може бути гр-нином д-ви перебування або гр-нином третьої д-ви. Він не перебуває на держ. службі д-ви, яку він представляє, але виконує конс.функції за дорученням. В окр. країнах (Еквадор, Франція, Швейцарія, Швеція) К. р. поділяють ще на класи. В Україні не передбачено спеціальних К. р., оскільки всі працівники конс.установ перебувають на дип. службі й їм присвоюються дипломатичні ранги.

103. Консульская экзеквату́ра — документ, выдаваемый обычно министерством иностранных дел страны пребывания консулу иностранного государства, удостоверяющий признание его правительством принимающей стороны и разрешение на исполнение им консульских функций. Государство пребывания вправе отказать в выдаче экзекватуры или отозвать её без объяснения причин. Консульская экзекватура может иметь форму отдельного документа или проставляться компетентными органами страны пребывания в консульском патенте, выданном консулу представляемым государством. К экзекватуре также может приравниваться официальное сообщение в СМИ о том, что соответствующий консул приступил к исполнению своих обязанностей^[1].

КОНСУЛЬСКИЙ ПАТЕНТ - документ, выдаваемый компетентными органами представляемого государства и подтверждающий факт назначения соответствующего лица главой самостоятельного консульского учреждения. В нем указываются полное имя назначаемого, егогражданство, ранг, занимаемая должность, консульский округ и местонахождение консульства. Этот документ направляется государству пребывания.

104. див. 100.

105. див. 104.

106. ОНСУЛЬСКИЙ ОКРУГ - определенная территория государства пребывания, на которой в соответствии с соглашением между правительствами договаривающихся государств консульское должностное лицо выполняет возложенные на него обязанности. В ряде случаев К.о. определяется в силу применения условия о наибольшем благоприятствовании. Выполнение консульских функций вне пределов К.о. возможно лишь с согласия государства пребывания. Консульское учреждение должно находиться в своем К.о.

КОНСУЛЬСКИЙ КОРПУС

- совокупность иностранных консульских представителей в каком-либо городе страны пребывания. В более узком смысле К. к. состоит из глав консульских учреждений: генеральных консулов, консулов, вице-консулов, консульских агентов. В расширенном понимании он охватывает также и официальный персонал консульств: вице-консулов, не являющихся главами консульских учреждений, секретарей, переводчиков, консульских атташе или практикантов. Старшинство консульских представителей в первую очередь определяется их рангом, а при одинаковых рангах- датой их официального вступления в должность в стране пребывания. Старейшиной К. к. (дуайеном) является старший в ранге консульский представитель, ранее других приступивший к выполнению своих обязанностей. Функции К. к. весьма ограничены и сводятся к коллективным выступлениям протокольного порядка: принесение поздравлений или выражение соболезнования местным властям, участие в местных торжествах и празднествах и т. п. Политические выступления К. к. имеют место лишь в странах с капитуляционным режимом, где консулы являются своего рода дипломатическими агентами,

107.

Консульські установи України (далі - консульські установи) захищають за кордоном права та інтереси України, юридичних осіб і громадян України.

Консульські установи сприяють розвиткові дружніх відносин України з іншими державами, розширенню економічних, торговельних, науково-технічних, гуманітарних, культурних, спортивних зв'язків і туризму.

Консульські установи сприяють вихідцям з України та їх нащадкам у підтримці контактів з Україною.

С т а т т я 2

У цьому Статуті наведені терміни мають таке значення:

"консульські установи" - генеральні консульства, консульства, віце-консульства та консульські агентства; (Абзац другий статті 2 в редакції Указу Президента N 474/2002 (474/2002) від 21.05.2002)

"консул" - генеральний консул, консул, віце-консул або консульський агент, який є главою консульської установи;

"консульська посадова особа" - будь-яка особа, включаючи главу консульської установи, якій доручено виконання консульських функцій (генеральний консул, консул, віце-консул, консульський агент і секретар консульської установи), а також особа, прикомандирована до консульської установи для підготовки до служби в консульських установах (стажист);

"консульський службовець" - будь-яка особа, зайнята в консульській установі виконанням адміністративних або технічних функцій чи обов'язків по обслуговуванню консульської установи;

"консульський округ" - район, відведений консульській установі для виконання консульських функцій.

С т а т т я 3

Консульські установи здійснюють свою діяльність відповідно до цього Статуту, законодавства України, міжнародних договорів України та міжнародних звичаїв.

С т а т т я 4

Керівництво консульськими установами здійснюється Міністерством закордонних справ України.

Загальне керівництво діяльністю консульської установи в державі перебування здійснюється відповідним дипломатичним представництвом України.

(Стаття 4 в редакції Указу Президента N 474/2002 (474/2002) від 21.05.2002)

С т а т т я 5

Генеральні консульства, консульства, віце-консульства, консульські агентства очолюються відповідно генеральними консулами, консулами, віце-консулами, консульськими агентами. Консульські агенти призначаються на посади, передбачені частиною другою статті 12 Закону України "Про дипломатичну службу" (2728-14).

Консульські функції виконуються також дипломатичними представництвами України, для чого в їх складі можуть утворюватися консульські відділи на чолі з генеральними консулами, консулами. (Стаття 5 в редакції Указу Президента N 474/2002 (474/2002) від 21.05.2002)

С т а т т я 6

Місцезнаходження консульської установи, її клас і консульський округ визначаються Міністерством закордонних справ України за погодженням з державою перебування.

С т а т т я 7

Консульська установа має печатку із зображенням Державного Герба України і назвою консульської установи українською мовою.

(Стаття 7 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 70/99 від 27.01.99)

С т а т т я 8

Консульська установа має право встановлювати на будинку, зайнятому нею, щит з Державним Гербом України і назвою консульської установи українською мовою і мовою держави перебування.

(Стаття 8 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 70/99 від 27.01.99)

С т а т т я 9

Консульська установа має право піднімати Державний Прапор України на будинку консульської установи.

Консул України має право піднімати Державний Прапор України на своїй резиденції та засобах пересування.

(Стаття 9 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 70/99 від 27.01.99)

Глава II
Персонал консульських установ. Порядок
виконання консульських функцій

С т а т т я 10

Консульські посадові особи і консульські службовці, яких направлено в установленому порядку в довготермінове відрядження, є працівниками дипломатичної служби України.

(Стаття 10 в редакції Указу Президента N 474/2002 (474/2002) від 21.05.2002)

С т а т т я 11

Консул при призначенні на посаду одержує від Міністерства закордонних справ України письмове повноваження - консульський патент, і приступає до виконання своїх обов'язків після одержання дозволу держави перебування (екзекватури).

С т а т т я 12

Консул виконує функції, передбачені цим Статутом і законодавством України.

Консул за дорученням Міністерства закордонних справ України або глави дипломатичного представництва України в державі перебування може виконувати і інші функції, якщо вони не суперечать законодавству України, законодавству держави перебування і міжнародним договорам України.

С т а т т я 13

У державах, де немає дипломатичних представництв України, за згодою держави перебування на консула можуть бути покладені також і дипломатичні функції.

С т а т т я 14

Якщо консул з якоїсь причини не може виконувати свої функції або посада консула є тимчасово вакантною, виконання обов'язків консула покладається на іншу консульську посадову особу цієї чи іншої консульської установи в державі перебування або на одного з членів дипломатичного персоналу дипломатичного представництва України в цій державі.

С т а т т я 15

Консул виконує покладені на нього функції особисто або доручає їх виконання іншій консульській посадовій особі.

С т а т т я 16

Виконання консулом консульських функцій іншої держави може мати місце тільки за окремою вказівкою Міністерства закордонних справ України і за згодою держави перебування.

С т а т т я 17

Консул може звертатися до властей держави перебування в
межах свого консульського округу з усіх питань, пов'язаних з
діяльністю консульської установи.

С т а т т я 18

Консул зобов'язаний не менш як раз на рік провадити об'їзд свого округу.

С т а т т я 19

Рішення, дії чи бездіяльність консульських посадових осіб і консульських службовців може бути оскаржено в порядку підлеглості або до суду.

(Стаття 19 в редакції Указу Президента N 474/2002 (474/2002) від 21.05.2002)

РОЗДІЛ II
ФУНКЦІЇ КОНСУЛА ЩОДО ЮРИДИЧНИХ ОСІБ І ГРОМАДЯН УКРАЇНИ

Глава III
Загальні положення

С т а т т я 20

Консул зобов'язаний вживати заходів для того, щоб юридичні особи та громадяни України користувалися в повному обсязі всіма правами, наданими їм законодавством держави перебування і міжнародними договорами, учасниками яких є Україна і держава перебування, а також міжнародними звичаями.

Консул зобов'язаний вживати заходів для відновлення порушених прав юридичних осіб і громадян України. У випадку, якщо після звернення консула до властей держави перебування не будуть відновлені порушені права юридичних осіб і громадян України, консул зобов'язаний повідомити про це Міністерство закордонних справ України та главу дипломатичного представництва України в державі перебування.

С т а т т я 21

Консул зобов'язаний приймати як письмові, так і усні звернення юридичних осіб та громадян України.

Консул приймає звернення іноземних юридичних осіб і громадян з питань, що стосуються виконання його функцій.

С т а т т я 22

Консул веде облік громадян України, які постійно проживають або тимчасово перебувають у його консульському окрузі.

С т а т т я 23

Консул сприяє проведенню відповідно до законодавства України референдумів, виборів Президента України, народних депутатів України.

(Стаття 23 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 70/99 від 27.01.99, в редакції Указу Президента N 474/2002 (474/2002) від 21.05.2002)

С т а т т я 24

Консул надає допомогу у виконанні службових обов'язків членам державних делегацій України, народним депутатам України, представникам міністерств, інших органів виконавчої влади України, органів місцевого самоврядування, а також керівникам державних підприємств та наукових установ, які перебувають у межах його консульського округу.

(Стаття 24 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 70/99 від 27.01.99)

С т а т т я 25

Консул інформує громадян України, які тимчасово перебувають у його консульському окрузі, про законодавство держави перебування, а також про місцеві звичаї.

Розпорядження консула, видані в межах його повноважень з питань, що стосуються перебування громадян України за кордоном, мають для них обов'язкову чинність.

С т а т т я 26

Консул має право без окремого доручення представляти в установах держави перебування громадян України, якщо вони є відсутніми і не доручили ведення справи якійсь особі або не можуть захищати свої інтереси з інших причин. Це представництво триває доти, поки особи, яких представляють, не призначать своїх уповноважених або не візьмуть на себе захист своїх прав та інтересів.

Глава IV
Функції консула щодо військового обліку громадян України

С т а т т я 27

Консул відповідно до законодавства України веде військовий облік громадян України, які перебувають за кордоном.

Консул зобов'язаний забезпечити прибуття громадян України чоловічої статі, які досягли 18-річного віку, до військових комісаріатів за місцем постійного проживання для проходження призовної комісії.

(Стаття 27 в редакції Указу Президента N 474/2002 (474/2002) від 21.05.2002)

Глава V
Функції консула щодо виконання доручень слідчих
або судових органів України

С т а т т я 28

Консул виконує доручення слідчих або судових органів України щодо громадян України, якщо це не заборонено законами держави перебування. Зазначені доручення виконуються з додержанням процесуального законодавства України.

Глава VI
Функції консула щодо укладення та розірвання шлюбу,
усиновлення (удочеріння), встановлення батьківства,
опіки і піклування, реєстрації актів громадянського
стану

С т а т т я 29

Консул провадить реєстрацію укладення шлюбу, розірвання шлюбу відповідно до законодавства України.

(Стаття 29 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 474/2002 (474/2002) від 21.05.2002)

С т а т т я 30

Консул встановлює батьківство у випадках, коли відповідно до законодавства України таке допускається в органах запису актів громадянського стану, якщо батьки дитини проживають в його консульському окрузі і хоча б один з них є громадянином України. (Стаття 30 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 474/2002 (474/2002) від 21.05.2002)

С т а т т я 31

Консул провадить усиновлення дитини, яка є громадянином України і проживає за межами України. (Частина перша статті 31 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 474/2002 (474/2002) від 21.05.2002)

Поиск по сайту: