Основні вимоги до ОФОРМЛЕННЯ СТРУКТУРНИХ ЕЛЕМЕНТІВ курсовИХ та дипломнИХ робІт

Незалежно від обраної теми структура курсової і дипломної робіт ідентична і має бути такою:

- титульний лист;

- реферат (для дипломних, випускних магістерських робіт);

- RESUME (для дипломних, випускних магістерських робіт);

- перелік умовних позначень, скорочень і термінів (якщо необхідно);

- зміст;

- вступ;

- основна частина;

- висновки;

- список використаних джерел та літератури;

- додатки.

Відповідно до існуючих правил на титульному листі (дод. А) курсової та дипломної робіт вказують:

- назву міністерства;

- назву навчального закладу;

- факультет;

- кафедру;

- вид виконуваної роботи (курсова, дипломна або випускна магістерська робота);

- тему роботи;

- прізвище та ініціали автора;

- науковий ступінь, наукове звання, прізвище та ініціали наукового керівника, рецензента та завідувача кафедри;

- місто і рік завершення роботи.

Титульний лист є першою сторінкою роботи (номер сторінки на ньому не ставиться).

Дані титульного листа курсових та диплом­них робіт визначаються державним стандартом (ГОСТ 7.4–77), дотри­ман­ня якого обов’язкове.

Реферат та RESUME передбачені для дипломних та випускних магістер­ських робіт.

Реферат (дод. Б) виконується українською мовою і містить дані, які по­дають у такій послідовності:

- вид виконуваної роботи (дипломна, випускна магістерська робота), кількість сторінок, рисунків, таблиць, джерел, додатків;

- об'єкт дослідження;

- мета роботи;

- методика (метод) дослідження;

- одержані висновки та їх новизна;

- сфера практичного застосування результатів дослідження;

- перелік ключових слів (5-10 слів або словосполучень із тексту роботи, які характеризують її зміст) подається великими літерами у називному відмінку в рядок через кому).

RESUME (дод. Б) виконується однією з романо-германських мов і містить дані, які подають у такій послідовності:

- вид роботи, що виконується (The graduation research);

- рік навчання (of the 5-year student);

- назва навчального закладу (DNU);

- назва інституту/факультету (institute /faculty);

- назва випускаючої кафедри (Department: of politology);

- тема роботи (deals with _______);

- одержані висновки, їх новизна та практична значимість (The work is interesting for);

- кількість джерел, таблиць, рисунків (Bibliogr._, Tables___, Ill.__).

Перелік умовних позначень, скорочень і термінів складають за умови повторення таких елементів понад три рази у тексті та розміщують перед змістом. При цьому враховується специфіка тематики і характеру вживаних позначень, скорочень і термінів. Наприклад, у випадку, якщо вони не є загальновживаними. Інакше – їх розшифровку наводять у тексті під час першого ж згадування. Перелік їх необхідно друкувати двома колонками, у яких ліворуч за абеткою наводять позначення, праворуч – детальну розшифровку.

Зміст подають на початку роботи після титульного листа або, якщо є перелік умовних позначень, скорочень і термінів – після нього. Розшифровку змісту розташовують на окремій сторінці. Він має містити всі складові частини роботи: перелік умовних позначень, скорочень і термінів, вступ, найменування та номери початкових сторінок усіх розділів (глав), підпунктів (параграфів) (за наявності останніх), висновки, список використаних джерел та літератури, додатки. Розділи (глави) змісту, зазвичай, відображують певний період розвитку досліджуваної проблеми, підрозділи та підпункти – етапи (складові частини) цього періоду або певні компоненти досліджуваного процесу в певний період. Наприклад:

Зміст

Список використаних скорочень………………………….......2

Вступ.......................................................................………3

Розділ 1. Назва першого розділу................................……...5

1.1. Назва першого підрозділу 1-го розділу...................5

1.2. Назва другого підрозділу ……..................................8

1.3. Назва третього підрозділу.......................................13

Розділ 2. Назва другого розділу...............................................18

2.1. Назва першого підрозділу 2-го розділу..................18

2.2. Назва другого підрозділу …….................................22

2.3. Назва третього підрозділу........................................25

Розділ 3. Назва третього розділу…………...............................29

3.1. Назва першого підрозділу 3-го розділу..................29

3.2. Назва другого підрозділу ……….............................33

3.3. Назва третього підрозділу........................................37

Висновки...............................................................................…..40

Список використаних джерел та літератури............................42

Додатки.......................................................................................47

Вказу­ють номер лише початкової сторінки пункту плану.

Вступ. Основні елементи вступу містяться у такій послідовності:

1. Актуальність теми.

2. Огляд використаної літератури з визначенням ступеня наукової дослідженості проблеми.

3. Об’єкт дослідження.

4. Предмет дослідження.

5. Хронологічні межі дослідження.

6. Географічні межі дослідження.

7. Мета дослідження.

8. Завдання дослідження.

9. Методологічні засади дослідження.

10. Короткий джерелознавчий нарис – огляд використаних джерел.

11. Практичне значення роботи.

12. Структура роботи.

Актуальне будь-яке корисне для суспільства об'єктивне, виконане з позицій історизму дослідження. Науково-педагогічне, практичне значення роботи має бути переконливо доведено автором. Актуальність теми обумовлюється також її недостатньою дослідженістю або необхідністю переосмислення на основі раніше недосяжних джерел та літератури. Актуальність обґрунтовують також значенням роботи для розвитку міжнародних відносин, особливо на користь України.

Автор на основі критичного аналізу літератури – історіографії – вказує на досягнення у вивченні обраної проблеми його попередниками і наголошує на питаннях, що залишились невисвітленими, формулює завдання дослідження. Робота виграє, якщо в ній буде подано також критичний аналіз використаних для її написання архівних матеріалів, документальних джерел тощо.

Об’єкт – це процес або явище проблемної ситуації обраної теми. У межах об’єкта виділяють предмет дослідження (складова частина об’єкта). Саме на нього спрямована основна увага студента, оскільки предмет дослідження визначає тему дипломної роботи. Об’єкт та предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться як загальне та часткове.

У вступі коротко описуються методи, застосовані студентом у процесі розв’язання поставлених завдань. Якщо студент виступав за результатами дослідження на студентських наукових конференціях чи має відповідні публікації, про це також слід написати у вступі.

Обсяг вступу 3 – 5 сторінок.

Основна частина курсової роботи містить два – три розділи (глави). Дипломна робота може складатися із двох – чотирьох розділів (глав). В основній частині викладають теоретичні засади і (коротко) історію досліджуваної проблеми, подають всебічний і об’єктивний аналіз зібраного фактичного матеріалу, роблять узагальнення. Наприкінці кожного розділу формулюють короткі висновки зі стислим викла­денням наукових і практичних результатів.

Розділи можуть поділятися на пункти, підпункти, параграфи, однак це не є обов’язковим. Кожний розділ починають з нової сторінки. Пункти, підпункти, параграфи з нової сторінки не починаються.

У розділах викладають зміст теми, результати досліджень автора з висвітленням того нового, що він вносить у розкриття теми чи розробку проблеми. Наприкінці кожного розділу (глави) формулюють висновки зі стислим викладенням результатів аналізу, що дає змогу вивільнити загальні висновки роботи від другорядних подробиць.

Перший розділ – теоретичний – має містити наукове обґрунтування досліджуваних явищ та процесів. Тут обґрунтовують теоретичні засади обраної проблеми, подають огляд літературних джерел, нових розробок, опублікованих статистичних даних із посиланням на джерела, іншої інформації, пов'язаної з темою. На основі вивчення наукової, навчально-методичної літератури розкри­ваються підходи різних авторів до розв'язання проблеми, визначається подібність і відмінність їх поглядів, обґрунтовуються власні погляди на проблему.

В окремих випадках перший розділ дипломної роботи може бути повністю присвячений огляду джерел та літератури. Особливо це стосується найбільш дискусійних проблем, які не мають однозначного вирішення. В огляді літератури студент відзначає основні етапи розвитку наукової думки з означеної проблематики. Стисло і критично висвітлю­ючи публікації, студент повинен назвати ті проблеми, які потре­бують дослідження і, отже, визначити свою роль у розв'язанні проблеми. У характеристиці джерел бажано визначити їх репрезентативність, указати наскільки повно вони дозволяють висвітлити тему. У першому розділі переважно обґрунтовують вибір теми роботи, наводять методи дослідження, їх порівняльні оцінки, розробляють загальну методику дослідження. Бажано закінчити цей роз­діл коротким резюме стосовно необхідності проводити дослі­дження у цій галузі.

Обсяг першого розділу не повинен перевищувати 25% загаль­ного обсягу курсової чи дипломної роботи.

У наступних розділах викладають результати власних дос­ліджень. Студент повинен оцінити повноту розв’язання виз­начених завдань, достовірность одержаних результатів (характеристик, показників), порівняти останні із аналогічними дослі­дженнями українських та зарубіжних авторів. Виклад матеріалу підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній метою ро­боти.

У другому розділі подають аналіз сучасного стану досліджуваної теми, об'єкта дослідження, використаного накопиченого фактичного матеріалу із залученням усіх теоретичних знань, певного методичного інструментарію. Аналіз проблеми здійснюється з урахуванням чинників позитивного та негативного характеру. Особливе значення має правильне групування, обробка накопиченого фактичного матеріалу та узагальнення даних, на основі яких проводиться кваліфікований аналіз, обґрунтовуються пропозиції.

Обсяг другого розділу – у межах 30 – 35% загального обсягу курсової або дипломної роботи.

Завданням третього, підсумкового, розділу є розробка конкретних рекомендацій, пропозицій, моделей вирішення проблем досліджуваної теми. У цій частині наводять обґрунтування заходів щодо поліпшення діяльності об'єкта. Система заходів логічно випливає із теоретичної та аналітичної частин і спрямована на подолання суперечностей між реальним і бажаним станами об'єкта з урахуванням індивідуальних завдань, тобто це конкретні заходи (пропозиції, практичні рекомендації тощо), запропоновані студентом.

Обсяг третього розділу може становити до 30% загального обсягу курсової або дипломної роботи.

Текст бажано ілюструвати графічними матеріалами і схемами, графіками, діаграмами тощо. Усі аналітичні розрахунки, таблиці, графіки, діаграми мають супроводжуватися тлумаченням та висновками, які дозволяють розкрити сутність процесів, основні тенденції та особливості їхнього розвитку. За необхідності текст слід ілюструвати реальними документами (наводять у додатках). Великий за розміром графічний матеріал, зазвичай, також уміщують у додатках. Якщо студент не сам розробляв графіки, таблиці та діаграми, то обов’язково має зіслатися на джерело.

Під час написання курсової або дипломної роботи неприпустиме переписування тексту інших наукових досліджень або джерел, за винятком прямого або опосередкованого цитування, використання цифрового матеріалу. Використовуючи дані інших наукових досліджень або джерел, потрібно робити посилання на ці джерела.

У висновках коротко оцінюють стан вивчення питання (проблеми), уміщують результати роботи, отримані автором, указують проблему та її теоретичну значущість. Тут слід помістити також рекомендації щодо наукового та практич­ного застосування результатів дослідження. Заключна частина повинна містити узагальнені, оригінальні, конкретні висновки-відповіді на завдання, поставлені у вступі, та конкретні практичні рекомендації із визначенням очікуваного економічного ефекту. У висновках слід відобразити основні узагальнення результатів дослідження, не повторюючи висновки в розділах. Важлива вимога при цьому – стислість та обґрунтованість.

Обсяг висновків і пропозицій для курсової роботи може становити 1-2 сторінки, для дипломної – до 5 сторінок.

Список використаних джерел та літератури. Бібліографічний апарат роботи повинен бути виконаний згідно з останніми вимогами Держстандарту (див. дод. В). Список використаних джерел та літератури складають згідно з їх класифікацією в алфавітному порядку авторів або першого слова назви роботи.

Додатки оформлюють як продовження роботи на наступних її сторінках. Вони містять допоміжний матеріал: таблиці допоміжних цифрових даних, ілюстрації, малюнки, фотографії тощо. Додатки розташовують у порядку появи посилань на них у тексті роботи і починають з нової сторінки, продовжуючи загальну нумерацію сторінок. Кожний додаток починається з нової сторінки.

Додаток повинен мати заголовок, надрукований у верхньому рядку сторінки. Над заголовком посередині рядка друкується слово «Додаток_» і велика літера, що його позначає. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ,Є,І,Ї,Й,О,Ч,Ь. Наприклад: Додаток А. Якщо додаток не містить власних розробок студента, то обов’язково повинно бути посилання на джерело. Додаток не є обов’язковим елементом курсової або дипломної роботи. Кількість сторінок додатків не входить до загального обсягу роботи.

Поиск по сайту: