АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Методичні особливості викладання та підходи до вивчення матеріалу під час лабораторного заняття під керівництвом викладача

Читайте также:
  1. I. МЕТА І ЗАДАЧІ ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
  2. II. Підготовка до вивчення нового матеріалу.
  3. II. Повторення вивченого матеріалу.
  4. II. Повторення вивченого матеріалу.
  5. III. Вивчення нового матеріалу.
  6. III. Краткое описание лабораторного стенда
  7. III. Підготовка до вивчення нового матеріалу.
  8. III. Робота над вивченням нового матеріалу.
  9. III. Робота над вивченням нового матеріалу.
  10. III. Робота над вивченням нового матеріалу.
  11. III. Робота над вивченням нового матеріалу.
  12. IV. Вивчення нового матеріалу.

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

Дніпропетровський державний аграрний університет

 

 

Факультет ветеринарної медицини

 

Кафедра нормальної і патологічної анатомії сільськогосподарських тварин

 

ГАВРИЛІН П.М., ОЛІЯР А.В.

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДО ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ З ДЕРМАТОЛОГІЇ

(для викладачів та студентів факультетів ветеринарної медицини аграрних вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації)

 

 

Дніпропетровськ – 2011

УДК 591.4:619(075.8)

 

Навчально-методичні рекомендації до лабораторних занять та самостійної роботи з дерматології (для викладачів та студентів факультетів ветеринарної медицини аграрних вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації). – Дніпропетровськ: ДДАУ, 2011. – 22 с.

 

Укладачі: д. в. н., професор Гаврилін П.М., к. в. н., доцент Оліяр А.В.

 

Представлені методичні підходи до викладання особливостей анатомії шкіри та її похідних у свійських тварин з урахуванням специфіки майбутньої професійної діяльності лікаря ветеринарної медицини. Подано схеми, які відображають особливості будови шкірного покриву, його залозистих та рогових похідних, а також їх видові ознаки будови в свійських тварин, що спрямовано на підвищення ефективності самостійної роботи студентів із вивчення дерматології.

 

Рецензент: доцент кафедри клінічної діагностики та внутрішніх хвороб тварин Дніпропетровського державного аграрного університету, канд. вет. наук О.В. Семьонов

 

Методичні рекомендації розглянуто і схвалено на засіданні кафедри нормальної і патологічної анатомії сільськогосподарських тварин ДДАУ

 

Протокол №13 від «16» березня 2011 р.

 

Методичні рекомендації розглянуто і схвалено до друку науково-методичною радою факультету ветеринарної медицини ДДАУ

 

Протокол №5 від «22» березня 2011 р.

Заняття №1

Тема. Будова шкіри, волосся. Залози шкіри: потові, сальні, молочні. Видові та вікові особливості будови шкіри, волосся, залоз.

Мета заняття. Засвоїти особливості будови шкіри та волосся. Вивчити закономірності структурно-функціональної організації шкірних залоз. З’ясувати видові та вікові особливості будови шкіри, волосся, потових, сальних, молочних та спеціалізованих шкірних залоз.

Матеріальне забезпечення. Вологі препарати фрагментів шкіри з різних ділянок тіла, молочних залоз різних видів свійських тварин, муляжі, рисунки, схеми.

Методичні особливості викладання та підходи до вивчення матеріалу під час лабораторного заняття під керівництвом викладача.

На початку заняття акцентувати увагу, що вчення про будову і функції шкірного покриву та його похідних називається дерматологія. Шкіра міцна і досить товста оболонка, яка одягає тіло тварини і поступово переходить на межі природних отворів у слизову оболонку. Відносна маса шкіри складає від 3,5% до 8%, в людини – до 18% за рахунок підшкірної основи. Шкірний покрив хребетних надзвичайно складний. У ньому розрізняють ряд шарів, неоднакових за будовою та своїм значенням (схема 1).


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)