|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Лабораторна робота №2. „Побудова варіаційних кривих і гістограм вибірки розмірних характеристик насіння зернових культур”„Побудова варіаційних кривих і гістограм вибірки розмірних характеристик насіння зернових культур” Мета роботи: 1. Оволодіти навиками статистичної обробки експериментально отриманих даних. 2. Вивчити методику побудови варіаційних кривих і гістограм вибірок при обробці одномірних величин.
Технічне забезпечення роботи: мікрокалькулятор МК-61, МК-62, будь-який сучасний комп’ютер.
Порядок виконання роботи: 1. За результатами лабораторної роботи №1 з таблиці виміряних і розрахункових параметрів вибрати максимальне і мінімальне значення довжини L(max) i L(min)і середніх значень поперечного розміру a(cp.max) i a(cp.min) зерна. 2. Визначити крок класу статистичного ряду замірів довжини і середнього поперечного розміру зерна за формулами 2.1 та 2.2:
де N - число класів. Число класів при вивченні розмірно-масових параметрів сільськогосподарських культур повинно задовольняти умові N > 7. 3. Розрахувати границі класів статистичних рядів для довжини і середнього поперечного розміру зерна; при цьому нижня і верхня границя для першого класу буде дорівнювати: Нижня границя
Верхня границя
Для будь-якого „k”-того класу, що находиться в межах статистичного ряду замірів, границі класів можна розрахувати як: Нижня границя
Верхня границя
4. Обчислити відносну частоту потрапляння замірів в кожний „k”-ий клас:
де n(k) - число замірів, що потрапили у „k”-ий клас; n(в) -загальне число замірів (об’єм вибірки) 5. Перевірити правильність зроблених розрахунків по контрольній формулі:
6. Визначити середні значення розмірних параметрів, що досліджуються, по класам:
7. Розрахувати середньостатистичні значення довжин і середнього поперечного розміру:
8. Оцінку розкидання виміряних величин довжини і середнього поперечного розміру зерен навколо середньостатистичного значення визначимо по формулі середнього квадрату відхилення (дисперсії): для довжини зерна:
для середнього поперечного розміру:
9. Знаходимо стандартне середньоквадратичне відхилення:
10. Визначимо коефіцієнт варіації, що характеризує змінність розмірних параметрів, що вивчаються:
11. На заключній стадії статистичної обробки експериментальних даних визначають показник точності проведених замірів, що не повинен перевищувати 4 %. В тому випадку, якщо ця умова не виконується, необхідно збільшити об’єм вибірки. Показник точності розраховується по формулі:
На цьому етапі статистична обробка експериментальних даних закінчена. Результати статистичної обробки окремо по замірам довжини зерна і по його середньому поперечному розміру заносять в табл. 2.1, форма якої приведена нижче. Таблиця 2.1 Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |