|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Лабораторна робота №6„Визначення коефіцієнта тертя ковзання сільськогосподарських матеріалів” Мета роботи: 1. Вивчити основні параметри що характеризують коефіцієнт тертя на прикладі насінного матеріалу кукурудзи (качанів) чи інших культур (за вибором студента). 2. Вивчити методику визначення статичного та динамічного коефіцієнту тертя, позначити принципові відмінності методик.
Технічне забезпечення роботи: сільськогосподарський матеріал (качани кукурудзи зчеплені між собою (може бути інший сільськогосподарський матеріал, попередньо узгодивши це питання з викладачем)); лабораторні ваги ВНЦ-10; комплект різноваг Г-4-211,10; прилад для визначення коефіцієнту тертя ковзання; програма табличного редактора Microsoft Excel для підрахунку коефіцієнту тертя; комп’ютер з програмним забезпеченням Microsoft Excel.
Порядок виконання роботи: 1. Відібрати 10 пар качанів кукурудзи (або іншого сільськогосподарського матеріалу). 2. Сколоти кожну пару качанів спицями для виключення можливості утворення кочення качанів вздовж похилої площини приладу. 3. Зважити кожну пару качанів на лабораторних вагах, з точністю 0,1 г. Отримане значення маси кожної сколотої пари качанів занести до табл. 6.1. Таблиця 6.1 Результати замірів маси
4. Налагодити прилад для визначення коефіцієнту тертя ковзання. Виставити таймер для підрахунку часу з моменту пуску до фіксування променем лазеру. Виставити довжину шляху 1 м і кут нахилу скатної дошки 35º. Покласти і зафіксувати на скатній дошці лист оцинкованого заліза в якості поверхні тертя (кінематична схема приладу зображена на рис. 6.1).
Рис. 6.1. Кінематична схема приладу для визначення коефіцієнту ковзання
5. Покласти скріплену пару на скатну дошку перед фіксатором на початку відліку. Встановити таймер на нульову відмітку. Перевірити чи потрапляє лазерний промінь на фотодіод. Запустити таймер (пуском таймеру спрацьовує фіксатор, який звільнює шлях для руху пари качанів). При пересіканні качанами нижньої відмітки, де розташовано лазерний сприймач руху, спрацьовує прилад і таймер фіксує час. 6. Провести такий дослід з кожною парою качанів і занести до табл. 6.2. Багатократність проведення досліду обов’язкова. Таблиця 6.2 Результати замірів часу проходження парою качанів
7. Встановити дошку приладу на кут 45º. І повторити дії пункту 5 та 6. результати занести до табл. 6.2. 8. Встановити дошку приладу на кут 55º. І повторити дії пункту 5 та 6. результати занести до табл. 6.2. 9. Маючи результати дослідів та використавши програму підрахунку коефіцієнту тертя ковзання знайдемо його величину використавши формулу (6.1): (6.1) 10. Маючи десять повторностей кожного досліду знаходимо середнє значення для об’єктивності виведення результату. 11. Підрахувавши результати середнього коефіцієнту по трьох різних величинах нахилу скатної дошки приладу. Результати занести до табл. 6.3. Зробити порівняльний аналіз, написати висновок. Таблиця 6.3 Результати підрахунку коефіцієнту тертя ковзання Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.) |