 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Лабораторна робота №7
„Визначення коефіцієнта опору повітря сільськогосподарських матеріалів”
Мета роботи:
1. Вивчити основні параметри, що характеризують коефіцієнт опору повітря на прикладі насінного матеріалу кукурудзи (качанів) чи інших культур (за вибором студента).
2. Вивчити методику визначення коефіцієнту опору повітря, визначити основні принципи методики.
Технічне забезпечення роботи: сільськогосподарський матеріал (качани кукурудза (може бути інший сільськогосподарський матеріал, попередньо узгодивши це питання з викладачем)); лабораторні ваги ВНЦ-10; комплект різноваг Г-4-211,10; прилад для визначення коефіцієнту опору повітря; програма табличного редактора Microsoft Excel для підрахунку коефіцієнту тертя; комп’ютер з програмним забезпеченням Microsoft Excel.
Порядок виконання роботи:
1. Відібрати 10 качанів кукурудзи (або іншого сільськогосподарського матеріалу).
2. Зважити кожну пару качанів на лабораторних вагах, з точністю 0,1 г. Отримане значення маси кожного качана занести до табл. 7.1.
Таблиця 7.1
Результати замірів маси
| № | ||||||||||
| m |
3. Налагодити прилад для визначення коефіцієнту опору повітря. Виставити таймер для підрахунку часу з моменту пуску до фіксування променем лазеру. Виставити висоту падіння 1 м. Фото приладу зображено на рис. 7.1. Кінематична схема приладу зображена на рис. 7.2.
Рис. 7.1. Кінематична схема приладу при вільному падінні матеріалу
Рис. 7.2. Кінематична схема приладу для визначення
коефіцієнту опору повітря
1 – рухома пластина (фіксатор висоти); 2 – електромагніт; 3 – електронний таймер; 4 – фотодіод; 5 – лазер.
4. Покласти випробувальний матеріал на пластину (фіксатор висоти) на початку відліку. Встановити таймер на нульову відмітку. Перевірити чи потрапляє лазерний промінь на фотодіод. Запустити таймер (пуском таймеру спрацьовує фіксатор, який звільнює шлях для падіння качана). При пересіканні качанами нижньої відмітки, де розташовано лазерний сприймач руху, спрацьовує прилад і таймер фіксує час.
5. Провести такий дослід з кожним з 10 качанів і занести до табл. 6.2. Багатократність проведення досліду обов’язкова.
Таблиця 7.2
Результати замірів часу падіння
| № | ||||||||||
| h = 1 м | ||||||||||
| h = 1,5 м | ||||||||||
| h = 2 м |
6. Встановити висоту падіння 1,5 м. І повторити дії пункту 4 та 5. Результати занести до табл. 7.2.
7. Встановити висоту падіння 1,5 м. І повторити дії пункту 4 та 5. Результати занести до табл. 7.2.
8. Маючи результати дослідів та використавши програму підрахунку коефіцієнту опору повітря знайдемо його величину використавши формулу (7.1):
(7.1)
9. Маючи десять повторностей кожного досліду знаходимо середнє значення для об’єктивності виведення результату.
10. Користуватися формулою треба використовуючи метод підбору (до зрівняння величин).
11. Підрахувавши результати середнього коефіцієнту по трьох різних величинах висоти падіння. Результати занести до табл. 7.3. Зробити порівняльний аналіз, написати висновок.
Таблиця 7.3
Результати підрахунку коефіцієнту тертя ковзання
Поиск по сайту: