Зміна структура зайнятості і проблема зборки повних систем миследіяльності

Кінець ХХ століття приніс нам принципову зміну структур зайнятості та ринку праці. Можливо стверджувати, що від епохи продажу робітничої сили ми переходимо до епохи оренди робочого часу (часу діяльності).

Суспільство, яке засноване на фізичній праці, вичерпало себе. Ключовим ресурсом стає інформація, знання і мислення. Знання та окремі одиниці робочого часу можуть бути одночасно задіяні у цілий ряд різноманітних процесів процесів діяльності ¹². Поряд із феноменами неповної (часткової) і непрямої зайнятості, а також формування прошарку постійних безробітних, виникає шар зверх зайнятих спеціалістів із підвищеною регіональною і транс регіональною мобільністю.

Разом із тим, на сучасному ринку праці та робочого часу ми постійно маємо справу із індивідами, які «прикидаються» носіями повних структур миследіяльності та мислення. Ці індивіди мають претензії на те, що вони можуть виконувати певний клас робіт і вирішувати певний клас задач; у рамках цієї соціальної мімікрії вони здають в оренду свій робочий час, не гарантуючи та не маючи можливості гарантувати виконання взятих на себе забовязань.

Із іншої сторони, ми маємо справу із управлінцями, котрі завжди знаходяться у асиметричній ситуації: вони наймають на роботу спеціаліста, передбачаючи, що їхньої власної кваліфікації вистачить, для того, щоб із нестабільної ситуації і не відповідаючи задачі елементів (індивідів) зібрати ціле, яке нормально функціонує. Орендувавши робочий час «часткових спеціалістів», вони розраховують побудувати повну структуру колективної миследіяльності і колективних робіт, котра виконала би задачу потрібного класу.

Оцінка ризиків побудови або не побудови, виконання або не виконання колективної миследіяльності стає сьогодні ключовим типом робіт убудь-якій системі управління. Звідси – гігантськи виростає об’єм усіх тих, що опосередковують експертних та консультативних робіт. Усі етапи реалізації складного проекту

· замисллювання,

· прожектування,

· програмування,

· організаційне проектування,

· планування,

· сценування и

· оперативне управління

повинні пройти експертизу і отримати відповідне консультаційне супроводження.

· Часткова діяльність кожного із учасників робіт,

· можливість їхньої комунікації та кооперації,

· спосіб зборки,

· проміжні продукти і результати,

· спосіб «упаковки» і передачі їх із однієї позиції в іншу

усе є предметом попередньої проробки та аналізу¹.

Звідси зростаючи витрати (які навіть отримали спеціальне найменування як трансакційні) і обумовлені ними масштабні економічні втрати.

На рубіні ХХІ століття проблема розподілу та управління ризиками по зборці політичних та господарських систем (цілісностей) стає тотальною.

Поиск по сайту: