Яке з перерахованих явищ лежить в основі локалізації в просторі джерела звуку ?

*A. Тимчасова затримка надходження звуку в праве вухо, порівняно із лівим

B. Просторове кодування звукової інформації

C. Протилежна спрямованість зовнішніх слухових проходів

D. Протифазне коливання ендолiмфи в правому і лівому равлику

E. Усі перераховані особливості

91. Перетинчастий лабіринт вестибулярного органа:

*A. Заповнений ендолімфою, а занурений у перилімфу;

B. Заповнений ендолімфою і занурений у ендолімфу;

C. Заповнений перилімфою, а занурений у ендолімфу;

D. Заповнений перилімфою і занурений у перилімфу;

E. Заповнений ендолімфою, а занурений у інтерстиційну рідину.

92. Вестибулярний орган складається з:

*A. Статолітового апарата і трьох напівколових каналів;

B. Отолітового апарата і трьох напівколових каналів;

C. Статолітового апарата і завитка;

D. Отолітового апарата і завитка;

E. Статолітовго і отолітового апарата.

93. На аферентний нейрон вестибулярного рецептора збудження передається за допомогою:

*A. Ацетилхоліна;

B. Адреналіна;

C. Серотоніна;

D. Гістаміна;

E. Брадикініна.

94. Природним стимулом рецепторної клітини вестибулярного органа є:

A. Зсув пучка у бік сероцелії волосини;

*B. Зсув пучка війок у бік кіноцилію;

C. Зсув отолітів в бік кілоцелії волосини;

D. Зсув отолітів у бік сероцелії волосини;

E. Деформація пучка війок.

95. Внаслідок зсуву пучка війок в бік кіноцилію волосини в клітині:

A. Підвищується проникність мембрани для К⁺ і виникає генераторний потенціал;

B. Підвищується проникність мембрани для Na⁺ і виникає генераторний потенціал;

*C. Підвищується проникність мембрани для Nа⁺ і виникає рецепторний потенціал;

D. Підвищується проникність мембрани для Сa²⁺ і виникає генераторний потенціал;

E. Підвищується проникність мембрани для СІ^- і виникає генераторний потенціал.

96. Потенціал дії рецепторних клітинах вестибулярного аналізатора виникає при:

A. Сумації рецепторного потенціалу;

*B. Сумації генераторного потенціалу;

C. Іррадіації генераторного потенціалу;

D. Іррадіації рецепторного потенціалу;

E. Реверберації рецепторного потенціалу.

97. Під час нахилу війок у бік довгої волосини:

A. Частота ПД збільшується, у протилежний – збільшується;

B. Частота ПД зменшується, у протилежний - збільшується;

*C. Частота ПД збільшується, у протилежний – зменшується;

D. Частота ПД зменшується, у протилежний – зменшується;

E. Залишаться незмінною.

98. Рецептори, які знаходяться у мішечку і маточці збуджуються:

A. Обертальних рухах тулуба

B. При зміні кутового прискорення;

C. Обертальних рухах голови;

*D. При зміні швидкості прямолінійного руху;.

E. Зміні кутового прискорення.

99. Коли створюються умови для виникнення збудження при лінійних прискореннях під час рухів „вгору-вниз”; „взад-вперед”:

A. Важча мембрана попереджує рух ендолімфи;

B. Легша мембрана відстає від ендолімфи на початку руху у зупиняється у разі гальмування;

*C. Важча мембрана відстає від ендолімфи на початку руху у зупиняється у разі гальмування;

D. Легша мембрана попереджує рух ендолімфи;

A. Легша мембрана попереджує і продовжує рухатись у разі гальмування.

100. Отолітова мембрана маточки розташована:

A. У фронтальній площині;

B. Горизонтально;

C. Під гострим кутом;

*D. Вертикально;

E. У сагітальній площині.

101. Рецептори маточки сприймають:

*A. Початок і закінчення горизонтальних рухів;

B. Початок і закінчення вертикальних рухів;

C. Початок і закінчення обертальних рухів;

D. Рух у горизонтальній площині;

E. Рух у вертикальній площині.

102. Рецептори мішечка сприймають:

A. Початок і закінчення горизонтальних рухів;

*B. Початок і закінчення вертикальних рухів;

C. Початок і закінчення обертальних рухів;

D. Рух у горизонтальній площині;

E. Рух у вертикальній площині.

103. Отолітові мембрани контролюють зміну положення голови:

*A. Будь-які зміни положення голови;

B. Нахили голови вперед;

C. Нахили голови назад;

D. Нахили голови вправо;

E. Нахили голови вліво.

104. Звичним стимулом для рецепторів напівколових каналів є:

*A. Зміни кутового прискорення;

B. Зміни прямолінійного прискорення;

C. Нахили голови „вперед-назад”;

D. Нахили голови „вправо-вліво”;

E. Прямолінійне прискорення.

105. Природним стимулом для рецепторних клітин напівколових каналів є:

A. Зміна сили тяжіння;

B. Моментальна прямолінійна швидкість;

*C. Моментальна кутова швидкість;

D. Зміна положення голови;

E. Зміна положення кінцівок.

106. Зміна фонової імпульсації вестибулярного нерва відзначається протягом:

A. 1- 2 хв після закінчення обертання;

B. 1-2 хв після початку обертання;

C. 5-10 хв після початку обертання;

*D. 15-20 хв після початку обертання;

E. 2-3 хв після закінчення обертання.

107. Зміна фонової імпульсації вестибулярного нерва закінчується:

A. 2-3 хв після закінчення обертання.

B. 1-2 хв після початку обертання;

C. 5-10 хв після початку обертання;

D. 1- 2 хв після закінчення обертання;

*E. Через 15-20 хв після зупинки;

108. Центри вестибулярних нервів розташовані:

*A. В ядрах стовбура мозку;

B. В спинному мозку;

C. В мозочку;

D. В корі мозку;

E. В проміжному мозку.

109. Вегетативні розлади при інтенсивному подразненні рецепторів вестибулярного апарата пов’язані з тим, що нервові волокна вестибулярних ядер контактують з:

*A. Проміжним мозком;

B. Спинним мозком;

C. Стовбуром мозку;

D. Корою головного мозку;

E. Мозочком.

110. Моторні рефлекси при інтенсивному подразненні рецепторів вестибулярного апарата зумовлені тим, що нервові волокна вестибулярного аналізатора надсилають імпульси до:

*A. α і γ-мотонейронів м’язів розгиначів;

B. Таламуса;

C. Гіпоталамуса;

D. Ядер око рухового нерва;

E. Скроневої кори мозку.

111. Ністагм очей пов’язані з тим, що:

A. Нервові волокна вестибулярного аналізатора контактують з таламусом;

B. Волокна вестибулярного нерва контактують з ядрами блукаючого нерва;

C. Нервові волокна вестибулярного аналізатора контактують з гіпоталамусом;

*D. Нервові волокна вестибулярного аналізатора контактують з ядрами окорухового нерва;

E. Нервові волокна вестибулярного аналізатора контактують з нейронами кори мозку.

112. Моторні рефлекси, спрямовані на підтримування пози, пов’язані з:

A. Контактом нейронів вестибулярного нерва з руховими центрами спинного мозку і мозочка;

B. Контактом нейронів вестибулярного нерва з автономними центрами спинного мозку і стовбура мозку;

*C. Контактом нейронів вестибулярного нерва з руховими центрами стовбура мозку і мозочка;

D. Контактом нейронів вестибулярного нерва з руховими центрами базальних ядер і кори мозку;

E. Контактом нейронів вестибулярного нерва з руховими центрами мозочка і базальних ядер.

113. Центральна ланка слухового аналізатора знаходиться:

A. У потиличній частці кори мозку;

B. У прецентральній звивині;

C. У скроневій частці кори мозку;

*D. У постцентральній звивині;

E. У стовбурі мозку.

114. Рецептори слухового аналізатора належать до:

*A. Вторинночутливих;

B. Первинночутливих;

C. Пропріорецепторів;

D. Інтерорецепторів;

E. Екстрарецепторів.

115. Рецепторні волоскові клітини слухового аналізатора містяться в:

*A. Завитку внутрішнього вуха на середніх сходах основної мембрани;

B. Завитку внутрішнього вуха вестибулярної мембрани;

C. В мішечку на отолітовій мембрані;

D. У маточці занурені у купулу;

E. У середньому вусі над слуховими кісточками.

116. Довжина волокон основної мембрани завитка внутрішнього вуха:

A. Однакова на всьому протязі;

B. Від основи зменшується до її вершини;

*C. Від основи збільшується до її вершини;

D. Від вершини збільшується до сонови;

E. Збільшується до середини відстані, а пізніше зменшується.

117. Простір середньої драбини заповнений:

*A. Ендолімфою;

B. Перилімфою;

C. Повітрям;

D. Гелеподібною речовиною;

E. Ексудатом.

118. Простір верхньої і нижньої драбини заповнений:

A. Ендолімфою;

*B. Перилімфою;

C. Повітрям;

D. Гелеподібною речовиною;

E. Ексудатом.

119. Ендолімфа відрізняється від перилімфи насамперед тим, що:

*A. В ендолімфі в 100 р більше К⁺ і в 10 р менше Na⁺;

B. В ендолімфі в 10 р більше К⁺ і в 2 р менше Na⁺;

C. В ендолімфі в 100 р більше Na⁺ і в 10 р менше К⁺;

D. В ендолімфі в 2 р більше К⁺ і в 5 р менше Na⁺;

E. В ендолімфі в 10 р більше K⁺ і в 100 більше Na⁺;

120. Система кісточок середнього вуха:

*A. Посилює коливання звукової хвилі, але зменшує амплітуду;

B. Зменшує коливання звукової хвилі, але зменшує амплітуду;

C. Зменшує коливання звукової хвилі, але зменшує амплітуду;

D. Посилює коливання звукових хвиль і посилює амплітуду;

E. Не змінює параметрів коливань звукової хвилі.

121. Тиск звукової хвилі на мембрану біля овального отвору:

A. Послаблюється у 22 р;

*B. Посилюється у 22 р;

C. Посилюється у 10 р;

D. Послаблюється у 10 р;

E. Посилюється у 2 р.

122. Захисний акустичний рефлекс спрацьовує:

*A. Через 10 мс після початку дії сильного звуку;

B. Через 1 мс після початку дії сильного звуку;

C. Через 1 с після початку дії сильного звуку;

D. Через 0,1 мс після початку дії сильного звуку;

E. Одночасно з дією сильного звуку.

123. Коливання мембрани овального отвору передається:

*A. Перилімфі вестибулярних сходів і через присінкову мембрану – ендолімфі;

B. Ендолімфі вестибулярних сходів і через присінкову мембрану – ендолімфі;

C. Ендолімфі вестибулярних сходів і через основну мембрану – ендолімфі;

D. Ендолімфі вестибулярних сходів і через покривну мембрану – ендолімфі;

E. Перилімфі вестибулярних сходів і через тенторіальну мембрану – ендолімфі.

124. Рецепторні волоскові клітини кортієвого органа розміщені:

A. На текторіальній мембрані;

B. На вестибулярній мембрані;

*C. На основній мембрані;

D. У мішечку;

E. У маточці.

125. Збудження волоскових клітин кортієвого огану і генерація потенціалу дії відбувається внаслідок:

A. Руху епітеліальних клітин, зумовлених рухом ендолімфи;

B. Деформації волосин зумовлених коливанням покривної мембрани;

*C. Деформації волосин зумовлених коливанням основної мембрани;

D. Руху волоскових клітин зумовлених рухом перилімфи;

E. Деформація фіброцитів зумовлених рухом вестибулярної мембрани.

126. Вухо людини може сприймати звук в діапазоні:

A. Від 160-200000 Гц;

B. Від 16-20 Гц;

*C. Від 16-20000 Гц;

D. Від 10-20000 Гц;

E. Від 30-40000 Гц.

127. Найвища чутливість слухового аналізатора до звуку знаходиться в межах:

*A. 1000-4000 Гц;

B. 4000-5000 Гц;

C. 1000-2000 Гц;

D. 5000-6000 Гц;

E. 1000-3000 Гц.

128. Тривала дія голосного звуку приводить до захисної реакції. Її механізм:

*A. Скорочення m.tensor tympany і m.stapedius, які змінюють коливання слухових кісточок;

B. Розслаблення m.tensor tympany і m.stapedius, які змінюють коливання слухових кісточок;

C. Розслаблення m.tensor tympany і m.stapedius, які перестають впливати на коливання слухових кісточок;

D. Напруження m.sphyncter tympany і m.stapedius, які зменшують площу барабанної перетинки;

E. Зміна порядку сполучення слухових кісточок

129. Волокна від вентрального ядра кохлеарного нерва прямують:

*A. До iпci-, і до колатеральних оливарних комплексів;

B. До колатеральних оливарних комплексів;

C. До латеральних соливарних комплексів;

D. До iпci комплексів;

E. До дорсальних ядер кохлеарного нерва.

130. Дорсальний кохлеарний тракт:

A. Не переходячи на протилежний бік закінчується в ядрі латеральної петлі;

*B. Переходить на протилежний бік і закінчується в ядрі латеральної петлі;

C. Не переходячи на протилежний бік і йдуть до верхнього горбика чотиригорбкового тіла;

D. Переходить на протилежний бік і закінчується в верхніх горбиках чотиригорбкового тіла;

E. Не переходять на протилежний бік і йдуть до оливи.

131. Нейронні відростки, що піднімаються із оливи йдуть до:

*A. Нижніх горбиків чотиригорбкового тіла і медіального колінчастого тіла;

B. Нижніх горбиків чотиригорбкового тіла і латерального колінчастого тіла;

C. Верхніх горбиків чотиригорбкового тіла і медіального колінчастого тіла;

D. Верхніх горбиків чотиригорбкового тіла і латерального колінчастого тіла;

E. Верхніх горбиків метаталамуса і латеральної колінчастої петлі.

132. Центральне представництво слухового аналізатора:

*A. Звивини Гешля;

B. Прецентральна закрутка;

C. Постцентральна закрутка;

D. Потиличні долі;

E. Гачок.

133. Нейрони вентрального ядра сприймають:

A. Зміни частоти звуку;

*B. Чітко визначені частоти;

C. Зміни амплітуди звуку;

D. Підвищення звуку;

E. Зниження звуку.

134. Місце розташування ділянки з максимальною амплітудою коливань ендолімфи залежить від:

A. Довжини вестибулярної мембрани.

B. Гучності звуку;

C. Коливань покривної тканини;

D. Амплітуди коливань клітинних мембран;

*E. Частоти звукових коливань;

135. Телефоний принцип кодування звуку виникає при:

A. Частоті коливань до 20000 Гц;

B. Частоті коливань до 10000 Гц;

C. Частоті коливань до 500 Гц;

D. Частоті коливань до 5000 Гц;

*E. Частоті коливань до 1000 Гц;

136. Пробу Рінне з камертоном використовують для:

*A. Порівняня повітряної і кісткової тривалості проведення звуку;

B. Визначення тривалості електричної провідності звуку;

C. Визначення тривалості кісткової щільності звуку;

D. Визначення нейронної провідності;

E. Визначення порогу слухової чутливості.

137. Інтенсивність звуку вимірюють у:

*A. Децибелах;

B. Діоптріях;

C. Дальтонах;

D. Гц;

E. Грамах.

138. У молодому віці первинна слухова зона розташована у:

A. Постцентральній закрутці;

B. Лімбічній системі;

C. Задній частині тім’яної частки;

*D. У верхній частині скроневої частки;

E. Задній частці потиличної частки.

139. Постротаційний ністагм спричинений тривалим рухом:

*A. Ендолімфи у півколових каналах з послідовним зниженням купули і подразненням волоскових клітин;

B. Водянистої вологи над війковим тілом в оці;

C. Спиномозкової рідини над частинами мозкового стовбура, що містять пристінкові ядра;

D. Ендолімфи у напрямку до глікотрему;

E. Перилімфи над волосковими клітинами, які мають занурені відростки у покривну мембрану.

140. Напрям ністагму є вертикальними, якщо особу обертати:

*A. Із нахиленою у бік головою;

B. Із нахиленою назад головою;

C. Після пошкодження одного присінкового нерва;

D. Після потрапляння води в одне вухо;

E. Після нахилу тулуба вперед.

Поиск по сайту: