Тестові завдання ІЗ ЗАЛІКОВОГО 5 страница

E - Лівої і правої ніжки пучка Гіса.

376. Стимуляція симпатичних нервів підвищує збудливість лише:

A - Коли вона була тим знижена;

B - Коли вона була тим підвищена;

C - Коли перед тим перерізали n. Vagus;

D - Коли перед тим неодноразово стимулювати симпатичні волокна;

E - Коли перед тим перерізали симпатичні нерви.

377. Ефекти від подразнення симпатичних нервів виникають через:

A - Великі проміжки часу (більше 10 секунд);

B - Великі проміжки часу (більше 5 секунд);

C - Невеликі проміжки часу (менше 5 секунд);

D - Невеликі проміжки часу (менше 2 секунд);

E - Одразу;

378. Механізм розвитку симпатичних ефектів обумовлений впливом:

A - Катехоламінів, що проявляється ростом мембранної проникності для Са²⁺, К⁺;

B - Катехоламінів, що проявляється ростом мембранної проникності для Nа⁺, К⁺;

C - Ацетилхоліну, що проявляється ростом мембранної проникності для Nа⁺, CL^-;

D - Ацетилхоліну, що проявляється ростом мембранної проникності для Nа⁺, К⁺;

E - Катехоламінів, що проявляється ростом мембранної проникності для Са²⁺, СL^-.

379. Після повної десимпатизації ЧСС:

A - Знижується на 15-20 %;

B – Знижується на 50 %;

C – Підвищується на 15-20 %;

D – Підвищується на 50 %;

E – Не змінюється.

380. Переважна більшість рецепторів серця це:

A - Механорецептори;

B - Хеморецептрори;

C - Барорецептори;

D - Терморецептори;

E - Розтягу.

381. А-рецептори серця реагують на:

A - Активне напруження міокарда передсердь;

B – Розслаблення міокарда передсердь;

C – Активне напруження міокарда шлуночків;

D – Розслаблення міокарда шлуночків;

E – Збільшення притоку крові до серця;

382. В-рецептори серця реагують на:

A - Пасивне розтягнення міокарда передсердь;

B – Активне напруження міокарда передсердь;

C – Пасивне розтягнення міокарда шлуночків;

D – Активне напруження міокарда шлуночків;

E – Зменшення притоку крові до серця.

383. У шлуночках реєструються залпи збудження з механорецепторів:

A - Синхронно з ізометричною фазою систоли шлуночків;

B – Синхронно з ізометричною фазою діастоли шлуночків;

C – Синхронно з протодіастолічним періодом;

D – Синхронно з фазою активного наповнення шлуночків;

E – Синхронно з фазою швидкого наповнення шлуночків.

384. Найбільше рецепторів перикарда знайдено в:

A - В місцях його прикріплення до судин (аорти, порожнистих вен, легеневої артерії);

B - На передній стінці;

C - На задній стінці;

D - На бокових стінках;

E - На верхівці.

385. Активність рецепторів перикарда синхронне:

A - Систолі;

B - Діастолі;

C - Періоду розслаблення;

D - Періоду наповнення;

E - Протодіастолічному періоду.

386. Подразнення механорецепторів Бейнбріджа поширюється з:

A - Правого передсердя;

B - Лівого передсердя;

C - Правого шлуночка;

D - Лівого шлуночка;

E - Дуги аорти.

387. Подразнення механорецепторів правого передсердя призводить до:

A - Збільшення частоти серцевих скорочень;

B - Зменшення частоти серцевих скорочень;

C - Підвищення збудливості серця;

D - Зменшення збудливості серця;

E - Зменшення сили серцевих скорочень.

388. Тахікардія виникає при:

A - Розтягненні ділянки, яка прилягає до місця впадіння порожнистих вен;

B - Розтягненні ділянки міжпередсердної перегородки;

C - Розтягненні ділянки, яка прилягає до місця впадіння легеневих вен;

D - Розтягненні ділянки тристулкових клапанів;

E - Розтягненні ділянки мітрального клапана.

390. Подразнення рецепторів лівого шлуночка рефлекторно викликає:

A - Брадикардію;

B - Тахікардію;

C - Збільшення сили скорочень;

D - Підвищення збудливості серця;

E - Підвищення швидкості проведення збудження.

391. Подразнення механорецепторів правого шлучка призводить до:

A - Брадикардію;

B - Тахікардію;

C - Збільшення сили скорочень;

D - Підвищення збудливості серця;

E - Підвищення швидкості проведення збудження.

392. Механічне подразнення перикарда викликає:

A - Брадикардію;

B - Тахікардію;

C - Збільшення сили скорочень;

D - Підвищення збудливості серця;

E - Підвищення швидкості проведення збудження.

393. Типовою фомою реакції з епікарда є:

A - Брадикардію;

B - Тахікардію;

C - Збільшення сили скорочень;

D - Підвищення збудливості серця;

E - Підвищення швидкості проведення збудження.

394. При підвищенні перфузійного тиску в лівій коронарній артерії спостерігається:

A - Брадикардію;

B - Тахікардію;

C - Збільшення сили скорочень;

D - Підвищення збудливості серця;

E - Підвищення швидкості проведення збудження.

395. Закриття коронарного синуса викликає:

A - Брадикардію;

B - Тахікардію;

C - Збільшення сили скорочень;

D - Підвищення збудливості серця;

E - Підвищення швидкості проведення збудження.

396. Стимулювання механо рецепторів (розтягу) дуги аорти веде до:

A - брадикардії;

B - тахикардії;

C - підвищені артеріального тиску;

D - посилення серцевих скорочень;

E - зупинки серця.

397. Подразнення механорецепторів синукаротидної зони під тиском крові веде до:

A - брадикард;ії

B - тахикардії;

C - підвищені артеріального тиску;

D - посилення серцевих скорочень;

E - зупинки серця.

398. Рефлекс Чермона – Герінга починається з:

A - механо рецепторів над біфуркацією сонної артерії;

B - механорецепторів дуги аорти;

C - механо рецепторів правого передсердя;

D - механорецепторів коронарних судин;

E - механорецепторів лівого шлуночка;

399. Для знятя пароксизмальної тахикардії у невідкладній кардіології використовують:

A - рефлекс Чермона – Геріла;

B - рефлекс Ціона – Людвіка;

C - рефлекс Гольца;

D - рефлекс Бейнбрідіна;

E - рефлекс Паріна.

400. Спадіння стінок аорти і паротирального синуса веде до:

A - збільшення ЧСС;

B - зменшення ЧСС;

C - зменшення сили скорочень;

D - зменшення швидкості проведення збудження;

E - зменшення збудливості.

401. Рефлекс Паріна полягає в:

A - виникнені брадикардії в наслідок подразнення судин малого кола кровообігу;

B - виникнені брадикардії в наслідок подразнення судин великого кола кровообігу;

C - виникнені брадикардії в наслідок подразнення правого передсердя;

D - виникнені брадикардії в наслідок подразнення правого шлуночка;

E - виникнені брадикардії в наслідок подразнення черевного відділу аорти.

402. Початковою ланкою серцевих рефлексів є хеморецептори аорти, які активуються при:

A - зменшені в крові р О2;

B - підвищені в крові р О2;

C -зменшені в крові р СО2;

D -підвищені вкрові рН;

E -підвищені в крові р СО2.

403. Початковою ланкою серцевих рефлексів є хеморецептори каротидного синуса, які активуються при:

A - зменшені в крові р О₂;

B - підвищені в крові р О₂;

C -зменшені в крові р СО₂;

D -підвищені вкрові рН;

E -підвищені в крові р СО₂.

404.При подразнені хеморецепторів дуги аорти підсиленям в крові р СО₂ наслідком буде:

A - брадикардії;

B - тахікардії;

C - збільшеням об’єму систолічного викиду;

D - збільшеням сили скорочень серця;

E - збільшеням розтягу шлуночків.

405. При подразнені хеморецепторів каротидного синуса зниженям р О₂ наслідком буде:

A - брадикардії;

B - тахікардії;

C - збільшеням об’єму систолічного викиду;

D - збільшеням сили скорочень серця;

E - збільшеням розтягу шлуночків.

406. Подразненя механорецепторів кишок, сечового міхура веде до:

A - збільшення ЧСС;

B -зменшення ЧСС;

C - зменшення серцевого викиду;

D - зменшення сили скорочень серця;

E - зменшення збудливості серця.

407. У людини при сильному ударі в епігастральну ділянку животавиникає:

A - сповільненя серцевої діяльності;

B - почащення серцевих скорочень;

C - підвищення збудливості серця;

D - збільшення ударного об’му;

E - збільшення сили серцевих скорочень.

408. Рефлекси на серце зрецепторів трійчастого нерва проявляються:

A - брадикардією;

B - тахікардією;

C - збільшеням сили серцевих скорочень;

D - збільшеням серцевого викиду;

E - збільшеням КДО.

409. Рефлекс Данілі – Анкера виникає при:

A - натискувані на очні яблука;

B - натискувані на сино – каротидну зону в ділянці шиї;

C - підвищені тиску в дузі аорти;

D - подразнені хеморецепторів верхніх дихальних шляхів;

E - ударі в епігастральну ділянку.

410. У людини пасивне згинання і розгинання кінцівок веде до:

A - почащення скорочень серця;

B - зниженя ЧСС;

C - зниженя сили серчевих скорочень;

D - зменшеня кінцево - діастолічного об’єму;

E - зменшеня АТФ.

411. При вдихані ефіру (подразнені рецепторів верхніх дихальних шляхів) спостерігається:

A -сповільненя серцевого ритму;

B - почащеня серцевих скорочень;

C - збільшеня АТ;

D - збільшеня сили серцевих скорочень;

E - зупинка серця.

412. Дихальна аритмія проявляеться:

A - почащеням серцевих скорочень на вдиху:

B - почащеням серцевих скорочень на видиху;

C - порідженям серцевих скорочень на вдиху;

D - порідженям серцевих скорочень на видиху;

E - появою параксизмальної тахикардії.

413. При глибокому вдиху спостерігається:

A - зниженя систолічного видиху;

B - збільшеня систолічного видиху;

C - збільшеня кінцево - діастолічного об’єму;

D - збільшеня ЧСС;

E - збільшеня АТ.

414. При підвищені внутрішньолегеневого тиску спостерігається:

A - дихальна аритмія;

B - брадикардія;

C - тахікардія;

D - аритмія;

E - зупинка серця.

415. Проба Вальсальви зводиться до виникненя брадикардії в результаті:

A - підвищеня внутрішньолегеневого тиску;

B - підвищеня тиску в дузі аорти;

C - підвищеня тиску в синокаротидній зоні;

D - зниженя внутрішньолегеневого тиску;

E - зниженя тиску в дузі аорти.

416. Дикротичний зубець на сфігмограмі виникає внаслідок:

A - Удару крові до закритих півмісяцевих клапанів аорти.

B - Удару крові до закритих півмісяцевих клапанів легеневого стовбура.

C - Переходу крові з шлуночків в аорту.

D --Удару крові до закритих мітральних клапанів.

E - Удару крові до закритих трьохстулкових клапанів.

417. У людиин необхідно оцінити еластичність великих артеріальних судин. Яким з інструментальних методів дослідження доцільно скористатися для цього?

A - Сфігмографія.

B - Електрокардіографія.

C - Фонокардіографія.

D - Полікардіографія.

E - Зондування судин.

418. Одним із важливих гемодинамічних показників є лінійна швидкість кровотоку. Від якого фактора в основному залежить її величина?

A - Від сумарної площі поперечного перерізу судин.

B - Від довжини судини.

C - Від в’язкості крові.

D - Від величини ударного об’єму.

E - Від градієнту тиску.

419. Функціональні типи судин.

A - Еластичні, артеріальні, обмінні, ємкісні, венозні.

B - Капілярні, резистивні, емкісні, обмінні, венозні, м'язові.

C - Амортизуючі, резистивні, обмінні, шунтуючі, ємкісні.

D - М'язові, ємкісні, пульсуючі, шунтуючі, амортизуючі.

E - Артеріальні, венозні, капілярні, резистивні, шунтуючі.

420. Під час профілактичного огляду чоловіка 25 років, вимірювали артеріальний тиск на руках і ногах. На якій із артерій в нормі повинен бути найвищий систолічний тиск?

А. - Плечовій.

В. - Променевій.

С. - Аорті.

D. - Стегновій.

Е. - Тильній артерії стопи.

421. На практичному занятті студенти проводили вимірювання артеріального тиску в кролика прямим методом у різних ділянках судинного русла. В якому відділі судинного русла систолічний тиск буде найменшим?

А. - Підключична артерія.

В. - Висхідна аорта.

С. - Загальна сонна артерія.

D. - Черевний відділ аорти.

Е. - Артерії кінцівок.

422. Відомо, що середня швидкість поширення пульсової хвилі по судинах складає 4-10 м/с. Від яких факторів залежить швидкість поширення пульсової хвилі?

А. - Від сили серцевих скорочень.

В. - Від об'єму циркулюючої крові.

С. - Від величини ударного об'єму.

D. - Від в'язкості крові.

Е. - Від еластичності стінки судин.

423. У хворого із недостатністю аортальних клапанів провели реєстрацію сфігмограми. Як може змінитися сфігмографічна крива в даному випадку?

А. - Зменшиться амплітуда анакроти.

В. - Збільшиться тривалість катакроти.

С. - Збільшиться амплітуда дикротичного підйому.

D. - Зменшиться амплітуда дикротичного підйому.

Е. - Зменшиться тривалість анакроти і катакроти.

424. При пальпаторному дослідженні пульсу у пацієнтки М., 19 років, встановлено зниження наповнення пульсу. Від якого фактора в основному залежить ця властивість пульсу?

А. - Від об'єму циркулюючої крові.

В. - Від еластичності стінки артерій.

С. - Від швидкості руху крові.

D. - Від периферичного опору судин.

Е. - Від ЧСС.

425. При пальпаторному дослідженні пульсу у чоловіка М., 74 років, встановлено збільшення напруження пульсу. Від якого фактора в основному залежить ця властивість пульсу?

А. - Від об'єму циркулюючої крові.

В. - Від еластичності стінки артерій.

С. - Від швидкості руху крові.

D. - Від периферичного опору судин.

Е. - Від ЧСС.

426. У пацієнта С., 40 років, встановлено артеріальну гіпертензію з рівнем тиску – 150/90 мм рт. ст. Які фактори можуть вплинути на зростання тиску?

А. - Об'єм циркулюючої крові.

В. - Периферичний опір судин.

С. - В'язкість крові.

D. - Еластичність стінки судин.

Е. - Усі перераховані фактори.

427. Від якого фактора в основному залежить швидкість руху крові в судинах?

А. - Від довжини судини.

В. - Від величини ударного о'єму.

С. - Від загальної площі перерізу судини.

D. - Від величини кінцево-систолічного об'єму.

Е. - Від еластичності стінки судини.

428. Що є рушійною силою руху крові по судинах?

А. - Градієнт тиску на початку і в кінці судин.

В. - Градієнт опору на початку і в кінці судин.

С. - Різниця тиску і опору в судинах.

D. - Градієнт об'єму на початку і в кінці судин.

Е. - Різниця діаметру на початку і в кінці судин.

429. На практичному занятті студенти проводили пробу з одноразовим навантаженням. Зразу ж після навантаження виміряли артеріальний тиск і встановили, що його рівень перевищує величину, яка зафіксована перед виконанням проби, проте рівень пульсового тиску (ПТ) не змінився. За якою формулою слід вираховувати ПТ?

А. - ПТ = АТсист. · АТдіаст.

В. - ПТ = АТсист.: АТдіаст.

С. - ПТ = АТсист. + АТдіаст.

D. - ПТ = АТсист. - АТдіаст.

Е. - ПТ = (АТсист. - АТдіаст): 3.

430. На практичному занятті студенти проводили пробу з одноразовим навантаженням. Зразу ж після навантаження виміряли артеріальний тиск і встановили зростання середньо-динамічного тиску (СДТ). За якою формулою слід вираховувати СДТ?

А. - СДТ = АТдіаст. + (АТсист. - АТдіаст.):

3. В. - СДТ = АТдіаст. - (АТсист. - АТдіаст.): 3.

С. - СДТ = АТдіаст. + (АТсист. + АТдіаст.): 3.

D. - СДТ = АТдіаст. - (АТсист. + АТдіаст.): 3.

Е. - СДТ = АТдіаст. + (АТсист. - АТдіаст.) · 3

431. Під час профілактичного обстеження у чоловіка 45 років встановлено підвищення систолічного тиску. Перевищення якого рівня тиску свідчить про це?

А. - 139 мм рт. ст.

В. - 129 мм рт. ст.

С. - 149 мм рт. ст.

D. - 159 мм рт. ст.

Е. - 130 мм рт. ст.

432. Під час профілактичного обстеження у чоловіка 45 років встановлено підвищення діастолічного тиску. Перевищення якого рівня тиску свідчить про це?

А. - 89 мм рт. ст.

В. - 90 мм рт. ст.

С. - 95 мм рт. ст.

D. - 80 мм рт. ст.

Е. - 96 мм рт. ст.

433. Відомо, що швидкість руху крові в різних ділянках судинного русла є різною. Яка швидкість руху крові в аорті повинна бути в нормі?

А. - 20 см/с.

В. - 2 см/с.

С. - 10 см/с.

D. - 0,2 см/с.

Е. - 1,5 см/с

434. Відомо, що швидкість руху крові в різних ділянках судинного русла є різною. Яка швидкість руху крові в капілярах повинна бути в нормі?

А. - 10 мм/с.

В. - 20 мм/с.

С. - 10 см/с.

D. - 0,5 мм/с.

Е. - 1,5 см/с

435. Відомо, що швидкість руху крові в різних ділянках судинного русла є різною. Яка швидкість руху крові у венах повинна бути в нормі?

А. - 20 мм/с.

В. - 15 см/с.

С. - 1 см/с.

D. - 0,2 см/с.

Е. - 3 см/с.

436. Дикротичний зубець на сфігмограмі виникає внаслідок:

A - Удару крові до закритих півмісяцевих клапанів аорти.

B - Удару крові до закритих півмісяцевих клапанів легеневого стовбура.

C - Переходу крові з шлуночків в аорту.

D --Удару крові до закритих мітральних клапанів.

E - Переходу крові з передсердь в шлуночки.

437. У людиин необхідно оцінити еластичність великих артеріальних судин. Яким з інструментальних методів дослідження доцільно скористатися для цього?

A - Сфігмографія.

B - Електрокардіографія.

C - Реографія.

D - Фоноккрдіографія.

E - Зондування судин.

438. Одним із важливих гемодинамічних показників є лінійна швидкість кровотоку. Від якого фактора в основному залежить її величина?

A - Від сумарної площі поперечного перерізу судин.

B - Від ємкості судинного русла.

C - Від в’язкості крові.

D - Від величини систолічного тиску.

E - Від градієнту тиску.

439. Функціональні типи судин.

A - Вісцеральні, артеріальні, обмінні, ємкісні, венозні.

B - Капілярні, резистивні, емкісні, обмінні, венозні, м'язові.

C - Амортизуючі, резистивні, обмінні, шунтуючі, ємкісні.

D - Соматичні, ємкісні, пульсуючі, шунтуючі, амортизуючі.

E - Синусоїдні, венозні, капілярні, резистивні, шунтуючі.

440. Під час профілактичного огляду чоловіка 35 років, вимірювали артеріальний тиск на руках і ногах. На якій із артерій в нормі повинен бути найвищий систолічний тиск?

А. - Плечовій.

В. - Ліктьовій.

С. - Сонній.

D. - Стегновій.

Е. - Тильній артерії стопи.

441. На практичному занятті студенти проводили вимірювання артеріального тиску в кролика прямим методом у різних ділянках судинного русла. В якому відділі судинного русла систолічний тиск буде найменшим?

А. - Підключична артерія.

В. - Висхідна аорта.

С. - Загальна сонна артерія.

D. – Передня мозкова артерія.

Е. - Артерії кінцівок.

442. Відомо, що середня швидкість поширення пульсової хвилі по судинах складає 4-10 м/с. Від яких факторів залежить швидкість поширення пульсової хвилі?

А. - Від градыэнту тиску.

В. - Від об'єму циркулюючої крові.

С. - Від ємкості кров’яного русла.

D. - Від в'язкості крові.

Е. - Від еластичності стінки судин.

443. У хворого із недостатністю аортальних клапанів провели реєстрацію сфігмограми. Як може змінитися сфігмографічна крива в даному випадку?

А. - Зменшиться амплітуда анакроти.

В. - Збільшиться тривалість інцизури.

С. - Збільшиться амплітуда дикротичного підйому.

D. - Зменшиться амплітуда дикротичного підйому.

Е. - Зменшиться амплітуда сфігмограми.

444. При пальпаторному дослідженні пульсу у пацієнтки М., 29 років, встановлено зниження наповнення пульсу. Від якого фактора в основному залежить ця властивість пульсу?

А. - Від об'єму циркулюючої крові.

В. - Від товщини стінок артерій.

С. - Від швидкості руху крові.

D. - Від в'язкості крові.

Е. - Від ЧСС.

445. При пальпаторному дослідженні пульсу у чоловіка М., 74 років, встановлено збільшення напруження пульсу. Від якого фактора в основному залежить ця властивість пульсу?

А. - Від об'єму циркулюючої крові.

В. - Від еластичності стінки артерій.

С. - Від швидкості руху крові.

D. - Від периферичного опору судин.

Е. - Від ЧСС.

446. У пацієнта С., 46 років, встановлено артеріальну гіпертензію з рівнем тиску – 150/90 мм рт. ст. Які фактори не можуть вплинути на зростання тиску?

А. - Об'єм циркулюючої крові.

В. - Периферичний опір судин.

С. - В'язкість крові.

D. - Еластичність стінки судин.

Е. - Усі фактори мають вплив.

447. Від якого фактора в основному залежить швидкість руху крові в судинах?

А. - Від товщини стінки судини.

В. - Від величини ударного об'єму.

С. - Від загальної площі перерізу судини.

D. - Від кількості еритроцитів.

Е. - Від еластичності стінки судини.

448. Що є рушійною силою руху крові по судинах?

А. - Градієнт тиску на початку і в кінці судин.

В. - Градієнт в'язкості крові на початку і в кінці судин.

С. - Різниця тиску і опору в судинах.

D. - Градієнт об'єму на початку і в кінці судин.

Е. - Різниця товщини стінок на початку і в кінці судин.

449. На практичному занятті студенти проводили пробу з одноразовим навантаженням. Зразу ж після навантаження виміряли артеріальний тиск і встановили, що його рівень перевищує величину, яка зафіксована перед виконанням проби, проте рівень пульсового тиску (ПТ) не змінився. За якою формулою слід вираховувати ПТ?

А. - ПТ = АТсист. · АТдіаст.

В. - ПТ = АТсист.: АТдіаст.

С. - ПТ = (АТсист. + АТдіаст) ·3.

D. - ПТ = АТсист. - АТдіаст.

Е. - ПТ = (АТсист. + АТдіаст): 3.

450. На практичному занятті студенти проводили пробу з одноразовим навантаженням. Зразу ж після навантаження виміряли артеріальний тиск і встановили зростання середньо-динамічного тиску (СДТ). За якою формулою слід вираховувати СДТ?

А. - СДТ = АТдіаст. + (АТсист. - АТдіаст.): 3

3. В. - СДТ = АТдіаст. - (АТсист. - АТдіаст.) · 3.

С. - СДТ = АТдіаст. + (АТсист. - АТдіаст.): 3.

D. - СДТ = АТдіаст. - (АТсист. · АТдіаст.): 3.

Е. - СДТ = АТдіаст. + (АТсист. - АТдіаст.) · 3

451. Під час профілактичного обстеження у чоловіка 56 років встановлено підвищення систолічного тиску. Перевищення якого рівня тиску свідчить про це?

А. - 139 мм рт. ст.

В. - 119 мм рт. ст.

С. - 129 мм рт. ст.

D. - 149 мм рт. ст.

Е. - 130 мм рт. ст.

452. Під час профілактичного обстеження у чоловіка 49 років встановлено підвищення діастолічного тиску. Перевищення якого рівня тиску свідчить про це?

А. - 89 мм рт. ст.

В. - 90 мм рт. ст.

С. - 94 мм рт. ст.

D. - 80 мм рт. ст.

Е. - 99 мм рт. ст.

453. Відомо, що швидкість руху крові в різних ділянках судинного русла є різною. Яка швидкість руху крові в аорті повинна бути в нормі?

А. - 20 см/с.

В. - 2 м/с.

С. - 20 м/с.

D. - 0,02 см/с.

Е. - 1,5 см/с

454. Відомо, що швидкість руху крові в різних ділянках судинного русла є різною. Яка швидкість руху крові в капілярах повинна бути в нормі?

А. - 10 см/с.

В. - 15 мм/с.

С. - 10 см/с.

D. - 0,5 мм/с.

Е. - 0,5 м/с

455. Відомо, що швидкість руху крові в різних ділянках судинного русла є різною. Яка швидкість руху крові у венах повинна бути в нормі?

А. - 200 см/с.

В. - 15 см/с.

С. - 15 м/с.

D. - 0,2 см/с.

Е. - 30 мм/с.

456. Як відомо, оцінку стану кровообігу органів проводять за різними показниками. Чи може бути одним із таких показників вміст кисню у крові?

А. так;

В. ні;

С. може, тільки з урахуванням вмісту СО₂ у крові;

D. може, тільки з урахуванням вмісту N₂ у крові;

E. може, тільки з урахуванням вмісту СО₂ і N₂ у крові;

457. Рух крові по судинах відбувається завдяки градієнту тиску, тобто від вищого до нижчого. Який орган забезпечує початковий високий тиск?

А. серце;

В. аорта;

С. артерії;

D. артеріоли;

E. артеріовенозні шунти.

458. В організмі людини всі судини розподілені на артерії і вени. Чи відрізняється в них кров’яний тиск? Якщо так, то в яких із цих судин він вищий?

А. кров’яний тиск відрізняється, в артеріях вищий;

В. кров’яний тиск відрізняється, в венах вищий;

С. кров’яний тиск не відрізняється;

D. кров’яний тиск відрізняється тільки в артеріовенозних з’єднаннях;

E. тільки у великих судинах кров’яний тиск не відрізняється.

459. Серце поєднує мале і велике кола кровообігу в єдину серцево-судинну систему. Яка його частина служить своєрідною помпою для малого кола кровообігу?

А. правий шлуночок;

В. лівий шлуночок;

С. праве передсердя;

D. ліве передсердя;

E. праве і ліве передсердя.

460. Серце поєднує мале і велике кола кровообігу в єдину серцево-судинну систему. Яка його частина служить своєрідною помпою для великого кола кровообігу?

А. лівий шлуночок;

В. праве передсердя;

С. правий шлуночок;

D. ліве передсердя;

E. праве і ліве передсердя.

461. Об’єм крові, що рухається в судинах залежить від величини декількох показників. Вкажіть їх.

А. градієнт тиску на початку і в кінці судини та опір судини;

В. величина тиску на початку судини та опір судини;

С. величина тиск в кінці судини та опір судини;

D. величина тисків на початку і в кінці судини;

E. величина опору судини;

462. Опір руху крові в різних судинах організму не однаковий. Від чого це залежить?

А. від довжини судини, в’язкості крові і радіусу судини;

В. від в’язкості крові і радіусу судини;

С. від довжини і радіусу судини;

D. від довжини судини і в’язкості крові;

E. тільки від довжини судини.

463. Серед гемодинамічних показників, що впливають на опір судини виділяють в’язкість крові. Які елементи крові забезпечують її в’язкість?

А. формені елементи крові і в меншій мірі білки крові;

В. білки крові;

С. плазма крові;

D. лейкоцити крові і в меншій мірі білки крові;

E. тромбоцити крові і в меншій мірі білки крові.

464. Загальний периферичний опір судин людини визначають за певною формулою і виражають в одиницях дин(с/см⁵). Яка його величина у дорослої людини?

А. 900 - 2500 дин(с/см⁵);

В. 400 - 500 дин(с/см⁵);

С. 1000 - 3000 дин(с/см⁵);

D. 1500 - 2800 дин(с/см⁵);

E. 1700 - 2900 дин(с/см⁵).

465. До важливих показників гемодинаміки відноситься лінійна швидкість кровоточу. Від чого залежить ця величина?

А. від сумарної площі перерізу судин;

В. від об’єму крові та сумарної площі перерізу;

С. від об’єму крові;

D. від довжини судини;

E. від опору в судині.

466. До гемодинамічних відноситься показник, який дорівнює різниці між внутрішнім тиском крові на стінку судини і зовнішнім тиском тканин, що її оточують. Назвіть цей показник.

Поиск по сайту: