Висновки. Отже, поняття політики тісно пов'язане з політичною владою, яка є засобом реалізації політичних і соціальних цілей

Отже, поняття політики тісно пов'язане з політичною владою, яка є засобом реалізації політичних і соціальних цілей. Політична влада — це відносини панування і підкорення, за яких політична еліта ухвалює і впроваджує в життя політичні рішення, використовуючи суспільні ресурси і виступаючи від імені всього народу, а народ (маси) підкоряється еліті і більшою чи меншою мірою контролює її.

Ефективна політична влада покликана впорядковувати, стабілізувати, забезпечувати захист суспільства і сприяти його поступальному роз­витку.

Структура і зміст, спосіб здійснення і ефективність політичних владних відносин залежать від рівня розвитку самого суспільства, а також від визнання народом иравочинності даної системи влади, тобто від легітимності останньої. Умови, за яких народ готовий визнати владу, мають історичний характер і істотно відрізняються в демократичних і недемократичних державах.

Існують різні підстави і різні тини легітимації влади. М. Вебер називає три "ідеальні типи" легітимного панування: традиційна, легальна та харизматична влада. Д. Істон говорить про ідеологічний, структурний та персоналістський способи легітимації.

Усі існуючі форми політичної влади можна уявити у вигляді континууму, на одному кінці якого буде узурпація влади (деспотизм, тиранія), тобто унітарність влади, на другому — анархія, тобто безвладдя, а між ними розташовані різні форми диференційованої (поділеної) влади. Диференційована влада з різноманітними меха­нізмами контролю за діяльністю еліт є основою сучасних демократичних режимів.

Основним механізмом здійснення влади є політична система. Як цілісна, впорядкована сукупність політичних інститутів, політичних ролей, стосунків, процесів, норм і політичної культури політична система забезпечує регулювання усіх сфер суспільства, його соціальну та політичну стабільність.

Кожен компонент політичної системи: політична влада, державні і недержавні політичні інститути, політичні відносини, політичний процес, політико-правові норми, політична культура, ідеології і сама людина виконує специфічну, лише йому властиву роль у функці­онуванні політичної системи. Інтеграція цих компонентів забезпечує стійкість і самовідтворення системи як цілого.

Основні функції політичної системи: нормативно-регулююча, репрезентативна, інтегруюча, організації та відтворення політичного життя, політичного інформування, комунікації та соціалізації, перебувають у стані постійної координації й субординації і не збігаються з функціями окремих компонентів системи.

Розвиток та зміни в політичній системі залежать від сукупності факторів: особливостей саморозвитку компонентів даної політичної системи, її взаємовідносин з іншими політичними системами, впливу економічної, соціальної, духовної систем, політичної традиції та історичного досвіду суспільства.

Становлення і розвиток політичної системи України, наповнення її функцій новим змістом, який відповідає статусу незалежної демократичної держави, проходить у руслі політичної модернізації суспільства, що здійснюється еволюційним шляхом. Нині діючі компоненти політичної системи (від законодавчих органів влади до політичних і правових норм) поступово звільняються від рис минулого — командно-адміністративної, тоталітарної системи — і набувають властивостей демократичної, плюралістичної системи.

Поиск по сайту: