Основні напрями можливостей розвитку фармацевтичного підприємства

Схематично взаємозв’язок і підпорядкування стратегій підприємства зображені на рис. 17.

Рис. 17. Схема розроблення і підпорядкування стратегій підприємства

Етап 10 Вибір оптимальної стратеії. Є найважливішим етапом стратегічного планування. Полягає у виборі оптимальної стратегії діяльності організації на основі оцінювання таких факторів: очікувана ефективність, рівень ризику, ринкова ситуація, вплив минулих стратегій, вплив власників, залежність від фактора часу, вплив внутрішнього і зовнішнього середовища тощо. Оцінювання стратегічних альтернатив передбачає їх перевірку на оптимальність за такими основними критеріями: ступінь їх відповідності місії та цілям, забезпечення конкурентних переваг, рівень урахування факторів зовнішнього І внутрішнього середовища, забезпечення ефективної роботи підприємства. Модель вибору оптимальної стратегії підприємства представлено на рис. 18.

Реалізацію цього етапу доцільно здійснювати шляхом формування управлінського рішення про вибір оптимальної стратегії та відхилення ризикованих.

Рис18. Модель вибору оптимальної стратегії підприємства

Етап 11. Оцінювання стратегії Полягає у з'ясуванні її відповідності місії та цілям організації, а також у правильності добору методів аналізу факторів зовнішнього і внутрішнього середовища. Це забезпечує, з одного боку, очікувану цілеспрямованість стратегії, з іншого — достовірність аналізу вихідної інформації.

Оцінка процесу стратегічного планування передбачає відповідь на такі запитання:

1) Чи є стратегія внутрішньо сумісною з можливостями організації?

2) Чи передбачає стратегія допустимий рівень ризику?

3) Чи володіє організація достатніми ресурсами для реалізації стратегії?

4) Чи враховує стратегія зовнішні небезпеки і можливості?

5) Чи є ця стратегія кращим засобом застосування ресурсів фірми?

Крім цього, існують ще критерії, як кількісні, так і якісні, що використовуються в процесі оцінювання (Рис 19.)

Кількісні та якісні критерії оцінки стратегічного плану фірми

Рис 19. Кількісні та якісні критерії оцінки стратегічного плану фірми

Правильно обрана, своєчасно скоригована стратегія є однією із запорук успішної діяльності організації. Стратегічне планування визначає, чого і коли прагне досягнути організація. Але для цього важливо знати, як реалізувати стратегію, тобто забезпечити ефективне оперативне (поточне) планування.

Позитивні риси володіння стратегічним планом

Стратегічний план полегшує нам визначення чіткої та виразної концепції діяльності нашої організації. Це дозволяє нам підпорядкувати всю діяльність нашої організації визначеній місії. Окрім того це дозволяє ідентифікувати з цілями організації її членів та зовнішніх партнерів.

Стратегічний план допомагає випрацювати цілісний погляд на організацію та її цілі. Ми бачимо цілий ліс, а не тільки окремі дерева.

Стратегічний план визнає пріоритети. Впорядковує цілі та завдання відповідно до їх важливості та черговості, згідно яких вони реалізовуватимуться.

Стратегічний план полегшує нам раціональне використання наших сильних сторін, кваліфікацій та здібностей.

Стратегічний план дозволяє нам узгодити розвиток нашої організації зі змінами, що відбуваються в зовнішньому оточенні.

Стратегічний план визначає напрямок маршруту у випадку, коли ми знаємо, куди хочемо дійти - нам легше опрацьовувати конкретні відрізки маршруту.

Ми можемо вдатися до створення стратегічного плану також у випадках, які вимагають оперативних рішень.

Реалізація стратегії: плани; політика; процедури; правила

Стратегічне планування має сенс лише тоді, коли воно реалізується. На заключному етапі стратегічного планування організація втілює сформульовану стратегію у повсякденну діяльність шляхом розробки системи планів: тактичних планів, одноразових планів, планів, що повторюються (табл.20).

Таблиця 20

Плани впровадження стратегії

Тактичні плани – короткострокові плани, що у сукупності забезпечують реалізацію стратегічних планів.

Характерною особ­ливістю тактичних планів є те, що:

· тактику розробляють у розвиток стратегії;

· на відміну від стратегії, тактика виробляється на рівні керівництва середньої ланки;

· тактика розрахована на більш короткий відрізок часу, ніж стратегія;

· тактичні результати, як правило, виявляються дуже швид­ко і легко співвідносяться з конкретними діями.

Одноразові плани:

а) програми – це плани, які охоплюють достатньо велику кількість дій, які не повторюються у майбутньому (програми впровадження нової продукції, розробки нової технології, створення нових виробничих потужностей);

б) проекти – це плани, які за своєю сутністю схожі на програми, але відрізняються від них за своєю широтою та складністю. Звичайно, проекти є часткою (складовою частиною) більш широкої програми;

в) бюджети – це плани, в яких здійснюється розподіл ресурсів поміж окремими видами діяльності та підрозділами організації.

Плани, що повторюються:

Політика - це загальне керівництво для дій і прийняття рішень, яке полегшує досягнення цілей. Політика формується на тривалий період і розглядається як кодекс законів організації.

Процедури - виражені формальним чином стандартизовані вказівки, що описують спосіб дій у конкретній ситуації. Розробляються процедури на доповнення до політики і зас­новуються на накопиченому досвіді.

Типовим прикладом процедури на хіміко-фармацев-тичному виробництві є технологічний регламент виробництва лікарського препарату, який відбиває специфіку отримання препарату і розробляється на кожне найменування продукту.

Правила точно визначають, що повинно бути зроблено в специфічній одиничній ситуації. Тобто правила обмежують дії працівника, щоб гарантувати їх виконання лише певним способом.

У діяльності аптек - це правила відпуску лікарських препаратів за рецептами лікарів; правила зберігання лікарських засобів та ін.

Управління реалізацією стратегічного плану здійснюється за допомогою двох управлінських інструментів: бюджету і управління відповідно до мети.

Бюджет являє собою метод розподілу ресурсів, виражених у кількісній формі, для досягнення цілей також поданих кількісно. Складання бюджету - обов'язкова умова успішної діяльності організації. Процес складання бюджету почина­ється з прогнозування рівня обсягів продажу продукції, що виробляється, підготовки оперативних кошторисів відділами і підрозділами. Потім керівництво аналізує пропозиції щодо бюджету, розподіляє ресурси всередині організації і формує підсумковий бюджет.

Управління відповідно до мети - це спосіб поєднання пла­нування та контролю в галузі людських ресурсів. Управління відповідно до мети розглядається як процес, що складається з чотирьох взаємопов'язаних етапів, які в певній мірі повторюють сам процес планування. До них належать:

· вироблення цілей;

· розробка планів їх досягнення;

· систематичний контроль, вимірювання, оцінка роботи і її наслідків;

· корегуючі заходи щодо досягнення запланованих результатів.

ТАКТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ

"Виграти бій, та програти війну".

Тактичний план спів­відноситься зі стратегією, як бій із війною. Тактичні плани розробляють для забезпечення окремих частин плану стратегічного.

Тактичне планування - це організована послідовність дій, розроблених з метою виконання стратегічного плану.

Тактичне планування на відміну від стратегічного розраховане на нетривалий період (до 1 року) та складається з поточного та оперативного планування.

Поточне планування – це різновид управлінської діяльності, який спрямований на розроблення параметрів, заходів, бюджетів та адміністративних важелів з метою формування поточних планів щодо функціонування конкретних сфер діяльності організації чи її діяльності загалом на річний період у напрямку досягнення обраної стратегії діяльності.

Поиск по сайту: