Резистивні судини або судини опору

Основний опір току крові виникає у артеріолах. Тому систему артерій та артеріол назвали судинами опору або резистивними судинами, зі станом яких пов'язаний розвиток одного з найпоширені­ших захворювань - гіпертонічної хвороби.

Артеріоли - це тонкі судини, діаметром від 15 до 70 мкм, у стінці яких є товстий шар кільцеподібних гладких м'язів, які можуть скорочуватися, зменшуючи просвіт судини і підвищуючи її опір. При цьому зменшується відтік крові з артерій, кров затримується в них і підвищує тиск. І.М.Сєченов назвав артеріоли "кранами серцево-судинної системи". Відкриття цих кранів збільшує відтік крові у капіляри, покращуючи кровопостачання тканин, а закриття – навпаки.

Отже, функціями артеріол є:

1. підтримання артеріального тиску організму,
2. регуляція місцевого кровоплину, яка залежить від робочої активності орга­ну чи тканини.

Артеріальний тиск крові найчастіше вимірюють за допомогою манометра Ріва-Роччі за методом М.С. Короткова. При цьому вислуховують судинні тони, що виникають в артерії нижче накладеної манжетки.

У нестисненій артерії звуки при русі крові зазвичай відсутні. Якщо під­няти тиск у манжетці вище систолічного артеріального, то манжетка перекриває просвіт артерії, а рух крові припиниться. Якщо почати поступово випускати з манжетки повітря, то у момент, коли тиск у ній стане дещо меншим рівня систолічного артеріального, кров проривається за манжетку. Це породжує звук, який ми чуємо нижче манжетки. Тиск у манжеті, при якому з'являються перші звуки в артерії, відповідає максимальному (систолічному) тиску. При подальшому зниженні тиску у манжеті настає момент, коли він стає нижчим діастолічного, і кров починає проходити по артерії як під час систоли, так і під час діастоли. При цьому звуки в артерії нижче манжети зникають. По величині тиску у манжеті в момент зникнення звуків судять про величину мінімального (діастолічного) тиску.

Тиск крові в артеріях не є постійним: він безперервно коливається.

Хвилі прешого порядку /пульсові/ є найчастішими і залежать від сили та частоти скорочень серця. Під час кожної систоли деяка кількість крові посту­пає в артерії та збільшує їх еластичне розтягнення, тиск у них підвищується. Під час діастоли поступлення крові зі шлуночків у артеріальну систему припи­няється і відбувається лише відтік крові з крупних артерій. При цьому знижу­ються розтягнення стінок судин і тиск у них. Коливання тиску поширюються від асрти та легеневої артерії на всі їх розгалуження, поступово затухаючи. Різ­ниця між систолічним та діастоліч-ним тиском, тобто амплітуда коливань тиску називається пульсовим тиском і рівна в нормі 35-50 мм рт. ст.

Крім пульсових коливань існують ще хвилі другого порядку, що співпадають з дихальними рухами. Тому їх називають дихальними хвилями: вдих супроводжу­ється зниженням артеріального тиску, а видих - підвищенням.

У дрібних артеріях пульсовий тиск зменшується, а різниця між систоліч­ним та діастолічним тиском згладжується. У артеріолах та капілярах пульсові хвилі артеріального тиску відсутні: тиск у них є постійним і не змінюється під час систоли чи діастоли.

У дорослої людини середнього віку артеріальний систолічний тиск в аорті коливається в межах 110-125 мм рт.ст. На артеріальному кінці капіляру він знижується до 20-30 мм рт.ст. Після 50 років тиск як правило підвищується і досягає у нормі 135-140 мм рт.ст.у 60 р. Діти народжуються з максимальним артеріальним тиском 50 мм рт.ст.,який за декілька днів піднімається до 70 мм рт.ст.

Мінімальний артеріальний тиск у здорових дорослих людей середнього ві­ку становить 60-80 мм рт.ст.

Поиск по сайту: