|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Лімфатична системаЛімфатична система забезпечує гомеостаз внутрішнього середовища завдяки тому, що транспортує рідину з різними речовинами. Вона є в усіх органах, за винятком мозку, кришталика, рогівки, скловидного тіла й плаценти. Лімфоутворення. Лімфа утворюється з крові, компоненти якої всмоктуються в інтерстицільний простір, т.т. у безпосереднє оточення судин і прилеглих до них клітин. Він складається з еластичних та колагенових волокон, які утворюють комірки, заповнені гелеподібною речовиною, що складається з білків, полісахаридів, неорганічних солей і води. Інтерстиціальний простір має фільтраційну (комплекс кровоносних капілярів) і реабсорбційну (лімфатичні капіляри та венулярні мікросудини) системи. Інтерстиціальна рідина рухається від кровоносних до лімфатичних капілярів. Лімфатичні капіляри мають вигляд або трубочки зі сліпим кінцем, або петлі чи сіточки. Стінки капілярів складаються з ендотеліальних клітин, між якими є отвори для проникнення інтерстиціальної рідини. Склад лімфи. У лімфі міститься 60-70 % білків (100г) Крім того, у ній багато ліпідів - тригліцириди, ліпопротеїди з дуже низькою та високою щільністю, хіломікрони, холестерин, фосфоліпіди та жирні кислоти, зустрічаються поодинокі еритроцити, багато лімфоцитів, ніколи не буває тромбоцитів. Лімфатичні капіляри впадають у лімфатичні судини, які транспортують всю лімфу до вен шиї та депонують рідину. В середині цих судин є клапани, які запобігають зворотному руху лімфи. Частина лімфатичної судини між клапанами називається лімфангіоном. Лімфангіони мають м’язові волокна.. Лімфатичні судини, що йдуть від органів, прямують до регіонарних лімфатичних вузлів. Лімфатичні вузли – це утвори різноманітної форми (округлої, овальної, бобоподібної тощо), які беруть участь у захисних реакціях організму і регулюють рух лімфи. Лімфатичні вузли належать до лімфоїдних органів, у яких утворюються та дозрівають лімфоцити – важливі клітини імунної системи, яка захищає організм від генетично чужорідної інформації. Лімфоїдні органи поділяються на центральні та периферійні. До центральних належать кістковий мозок і вилочкова залоза. У кістковому мозку розміщені стовбурові клітини, які шляхом поділу та диференціювання перетворюються на клітини-попередники еритроцитів, тромбоцитів, лейкоцитів. З лейкоцитів у кістковому мозку утворюється В-лімфоцити, що здітні продуктувати антитіла. Т- лімфоцити, які відповідають за клітинний імунітет, утворюються у тимусі. До периферійних лімфоїдних органів належать лімфатичні вузли, селезінка та поодинокі вузли травної чи дихальної системи. Регуляція лімфообігу. Лімфатичні судини регулюються як симпатичною, так і парасимпатичною нервовою системою. Збудження симпатичних волокон супроводжується звуженням лімфатичних судин, підвищенням їх тонусу, збільшенням лімфотоку. Стимуляція парасимпатичної нервової системи сприяє як розширенню, так і звуженню лімфатичних судин. Скорочення лімфангіонів та посилення лімфотоку спричинюється також катехоламінами (адреналін), серотоніном, вазопресином. Протилежний ефект зумовлюють ацетилхолін та окситоцин.Лімфотік також значною мірою залежить від рівня електролітів у рідких середовищах організму. Так, Са 2+ у малих концентраціях знижує швидкість лімфотоку, у великих – збільшує.ь К+ у малих концентраціях підвищує частоту скорочень лінфангіонів, у великих – викликає розвиток тривалого тонічного скорочення та зменшення швидкості лімфотоку. При зміні концентрації Na+ лімфотік дещо зменшується. Функції лімфи. 1.Резорбційна. Резорбція полягає у всмоктуванні з тканин білків, продуктів їх обміну, ліпідів, клітин та їх фрагментів, сторонніх часток тощо. Висока проникність лімфатичних капілярів забезпечує звільнення тканин від великих метаболітів, мікроорганізмів, чужорідних часток. Наприклад, частки пороху, що потрапляють у дихальні шляхи, резорбуючись лімфатичними капілярами, надходять у регіонарні лімфатичні вузли легень. 2. Бар’єрна. Бар’єрна функція стосується лімфатичних вузлів, а також лімфатичних елементів, розташованих у великій кількості у слизовій оболонці кишок. Завдяки ретикулярним та ендотеліальним макрофагоцитам у цих органах затримуються, поглинаються і перетравлюються колоїдні мікроорганізми та перероджені клітини. 3. Адсорбційна. Адсорбція стосується води, яка надходить до лімфатичних судин завдяки високому онкотичному тиску в них. Таким чином регулюється водно-електролітний обмін. Частина жирів, а також інших перетравлених речовин, через ворсинки ниток надходить до лімфантичних капілярів. Таким чином лімфатична система бере участь у процесі всмоктування. Після прийнятя їжі, особливо жирної, лімфа, що відтікає, набуває молочного кольору. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.) |