Кровообіг у головному мозку

Через судини мозку за 1хв проходить 13% ХОК (750мл). До головного мозку кров притікає по чотирьох магістральних судинах (двох внутрішніх сонних і двох хребетних), а відтікає по двох яремних венах.

Мікроциркулярне русло судин головного мозку складається з радіальних судин, які відходять від піальних артерій.У сірій речовині мозку капілярів більше, ніж у білій. 25% капілярів є короткими і центральними, забезпечують постійний кровотік, 75% - бокові, довші, з мінливим кровоплином.

Між капілярами й нейронами є астроцити, які створюють гематоецефалічний бар’єр, що обмежує проникнення багатьох речовин з крові у мозок.

Найхарактернішою особливістю мозкового кровообігу є його відносна автономність, т.т. він не залежить від перепадів тиску в організмі і є майже завжди постійним. Він порушується лише при різко вираженій зміні центральної гемодинаміки. Це зумовлено тим, що у мозку немає запасів глюкози – джерела утворення енергії. Тому потрібно, щоб вона постійно надходила разом з кров’ю. А забезпечення достатнього відтоку крові запобігає захисту від розвитку набряку мозку, який лежить у замкнутій черепній коробці.

Автономність мозкового кровоплину забезпечується структурно-функціональними особливостями мозкових судин та регулюється нервовим, м’язовим та метаболічним компонентами. Всі судини регулюються симпатичною нервовою системою.

Нейрогенні механізми регуляції судин мозку є досить активними, так як у багатьох судинах містяться чутливі до розтягування та хімічних подразників рецептори. Але, на загал, внутрішньомозкові судини меншою мірою чутливі до системних нейрогенних впливів. Тому вони майже не приймають участь у процесах, коли необхідно перебудувати загальний кровоплин, щоб адаптувати організм до якихось захворювань чи дії екстримальних факторів.

“Перший рубіж” нейрогенної регуляції розташований у каротидному синусі, де є хемо – і барорецептори, що сприймають інформацію про кров, яка поступає в мозок. Завдяки реакції судин на цю інформацію мозковий кровоплин зберігається на постійному рівні при зміні системного тиску від 70 до 160 мм рт. ст.

“Другий рубіж” міститься безпосередньо у судинах мозку і складається з двох компонентів. Перший - м’язовий – полягає у зміні тонусу гладких м’язів судин у відповідь на зміну судинного тиску. Другий – метаболічний – полягає у дії на гладкі м’язи судин вазоактивних речовин і гормонів, що приносяться кров’ю. При цьому судини мало реагують на зміну рівня О₂, проте швидко розширюються при незначному зростанні парціального тиску СО₂ в крові, та звужуються при його незначному зниженні.

“Третій рубіж” регуляції мозкового кровоплину забезпечує внутрішньомозковий перерозподіл крові в залежності від функціональної потреби окремих нейронів. На цей перерозподіл впливають такі метаболіти як Н⁺, зовнішньоклітинний К⁺, аденозин, простагландини, ГАМК, гістамін, серотонін. Через хеморецептори запускаються місцеві судинорозширюючі рефлекси.

Поиск по сайту: