АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Обмінні судини (капіляри)

Читайте также:
  1. Блок 2. Судини і нерви дтулуба, верхніх і нижніх кінцівок
  2. Визначити дійсну швидкість витікання води з круглого отвору в тонкій стінці відкритої посудини
  3. Визначити дійсну швидкість витікання води з круглого отвору в тонкій стінці відкритої посудини
  4. ЕЛЕКТРОЛІТИЧНА ДИСОЦІАЦІЯ. ОБМІННІ РЕАКЦІЇ В РОЗЧИНАХ ЕЛЕКТРОЛІТІВ. ГІДРОЛІЗ СОЛЕЙ
  5. Міжнародні товарообмінні операції зумовили необхідність встановлення співвідношень між національними грошовими відносинами.
  6. Резистивні судини або судини опору.
  7. Серце й кровоносні судини
  8. Теплообмінні апарати. Класифікація. Основи розрахунку їх
  9. Чи буде поверхня АВС поверхнею рівного тиску при обертанні посудини?
  10. Що буде з силою тиску на плоску стінку невеликої посудини, якщо її закрити і над вільною поверхнею рідини в ньому створювати постійно зростаючий вакуум?
  11. Якщо підігріти рідину, то як зміниться гідростатичний тиск на дні відкритої посудини?

Через стінки капілярів відбувається обмін речовин між кров'ю та тканинами, тому їх разом посткапілярними ділянками венул називають судинами обміну. Стінки капілярів утворені лише 1 шаром ендотеліальних клітин, ззовні яких знаходиться лише тонка сполучнотканинна оболонка - базальна мембрана.

Капіляри є найтоншими судинами, діаметр яких рівний 5-7 мкм, а довжи­на 0,5-1,І мм. Вони тісно стикаються з клітинами органів і тканин ор­ганізму. Їх сумарна довжина рівна I00 000 км. Ними можна оперезати Земну кулю З рази по екватору. Сумарна поверхня усіх капілярів рівна приблизно І500 га. На цій площі знаходиться лише 250 мл (1склянка) крові. Кожна частинка крові знаходиться у капілярі близько І сек. Все це, а також безперервна зміна крові у капілярах, забезпечують можливість обміну речовин між кров'ю та міжклітинною рідиною.

У тканинах, в яких обмін речовин є більшим, значно більшою є кількість капілярів. Так, у серці на І мм2 перерізу у 2 рази більше капілярів, ніж у скелетному м'язі.

Є два види функціонуючих капілярів:

1. Магістральні утворюють найкоротший шлях між артеріолами та венулами.

2. Бокові:відходять від артеріального кінця магістральних капілярів і впа­дають у їх венозний кінець. Ці бокові відгалуження утворюють капілярні сіт­ки. Об'ємна та лінійна швидкості кровоплину у магістральних судинах є біль­шою, ніж у бокових.Магістральні капіляри відіграють роль у розподілі крові у капілярних сітках тощо.

У кожному органі кров тече лише у "чергових капілярах". Частина капіля­рів виключена з кровообігу. У період інтенсивної діяльності органів, коли обмін речовин у них посилюється, кількість функціонуючих капілярів зростає. Одночасно у капілярах починає циркулювати кров, багата еритроцитами, які є носіями кисню.

4. Шунтуючі судини (артеріовенозні анастомози)

Це досить дрібні судини з добре розвиненим м’язовим шаром, які з’єднують між собою артеріоли з вену лами. Їхня функція полягає в шунтуванні, перекиданні артеріальної крові у венозне русло в обхід капілярів. Вони є в тих тканинах, де з тих чи інших причин виникає потреба в припиненні руху крові через капіляри без припинення кровотоку в цій ділянці судинного русла. Наприклад, у шкірі на холоді анастомози відкриваються і кров переходить з артерій у вени, не потрапляючи до поверхнево розміщених капілярів, що зменшує втрати тепла.. Крім артеріовенозних існують також артеріо-артеріальні та вено-венозні анастомози, які з’єднують між собою сусідні однойменні судини, забезпечуючи нормальний кровотік в органі чи тканині у разі закупорення однієї з судин.

Ємнісні судини.

Рух крові по венах забезпечує наповнення порожнин серця під час діастоли. Через те, що м'язовий шар венозної стінки є досить тонким, вени значно краще можуть розтягуватися, ніж артерії та накопичувати велику кількість крові. При підвищенні тиску у венах всього на 10 мм рт.ст. ємкість венозної си­стеми зростав у 6 разів. Місткість вен може змінюватисятакож при скороченні або розслабленні гладких м'язів венозних стінок. Тому великі вени називають ємнісними судинами, акрупні та порожнисті вени, через які здійснюється подача крові до серця називають с удинами повернення крові.

Тиск у венах поза грудною порожниною становить 5-9 мм рт.ст. У венах грудної порожнини тиск наближений до атмосферного і залежить від фази дихання. На вдиху, коли грудна клітка розширюється, тиск знижується і стає негатив­ним, тобто нижче атмосферного. Навидиху відбуваються протилежні зміни і тиск підвищується. Поранення таких вен у момент вдиху є небезпечним, так як негативний тиск сприяє потраплянню у них атмосферного повітря та розвитку емболії, тобто перенесенню пухирців повітря кров'ю до органів та наступна закупорка ними артеріол і капілярів, що може стати причиною смерті.

Швидкість руху крові у венах середнього калібру становить від 6 до 14 см/с, а в порожнистих досягає 20 см/с. Рух крові по венах здійснюється зав­дяки: 1) різниці тисків у дрібних та великих венах, 2) наявності на ендотелії вен (крім порожнистих, ворітної вен та дрібних венул) клапанів, що пропус­кають кров лише по напрямку до серця, 3) присмоктуючій дії грудної клітки, 4) скороченню скелетних м'язів.

ІV.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 |

Поиск по сайту:

Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.194 сек.)