Властивості стінок кровоносних судин і гемодинаміка

На деякі параметри кровотоку впливає будова стінки судин. Вона регулює судинний тонус і величину просвіту судин в залежності від фізіологічних потреб.

Стан стінки судини характеризується таким поняттям як трансмуральний тиск – різницею між внутрішнім тиском крові на стінку судини і зовнішнім тиском тканин, що її оточують. Внутрішній тиск крові залежить від зміни положення тіла, так як при цьому змінюється тиск стовпа рідини. Зовнішній тиск тканини теж може змінюватися, наприклад, при м’язовій роботі.

У судинах, які розташовані вище серця, внутрішній тиск крові за рахунок сили тяжіння, яка зменшує тиск стовпа крові, є нижчим, ніж у судинах нижче серця, де до тиску стовпа крові додається тиск крові під дією сили тяжіння. Тому у судинах головного мозку трансмуральний тиск знижується приблизно на 30 мм рт.ст., а у судинах ніг – збільшується на 120 мм рт.ст.

У людини, що лежить, трансмуральний тиск залежить лише від гідростатичного тиску крові, так як судини розташовані в одній площині з серцем. У людини, яка стоїть, гідростатичний тиск істотно впливає на рівень трансмурального.

Трансмуральний тиск сприяє виникненню в стінці судини напруги. Напруга залежить також від радіусу судини: чим менший радіус, тим менша напруга при однаковому трансмуральному тиску. Тому капіляри, стінка яких складається з одного шару клітин, не розриваються, незважаючи на відносно високий тиск. Напруга в стінці може змінюватися у таких судинах, як малі артерії та вени, які мають гладкі м’язи і можуть звужувати або розширювати свій просвіт.

Стінка судини складається з еластичних, колагенових волокон та гладком’язових клітин. Еластичних волокон багато в інтимі судин (внутрішній оболонці), де вони утворюють густу сітку, що легко розтягується.

Колагенові волокна середньої та зовнішньої оболонок судин також утворюють сітку, але вони чинять більший опір розтягуванню, ніж еластичні. Однак колагенові волокна починають протидіяти лише тоді, коли судина розтягнута до певної межі.

Гладкі м’язи теж можуть змінювати напругу, скорочуючись і натягуючи еластичні та колагенові волокна, або змінюючи просвіт судин.

Існує 2 шляхи регуляції напруги стінки судин гладкими м’язами. Якщо тиск зростає швидко, то м’язові клітини зменшують просвіт судини та знижують напругу в її стінці. При повільному зростанні тиску напруга зменшується через поступове розслаблення м’язу та розширення просвіту судин.. Останій механізм частіше спостерігається у венах.

Отже, напругу у стінці судини спричиняють її структурні елементи, які протидіють розширювальній дії трансмурального тиску. Величина напруги залежить від співвідношення структурних елементів у судинній стінці. Тому артерії великого кола кровообігу в 6-10 разів менш розтяжні, ніж вени; легеневі артерії (МКК) більш розтяжні, ніж артерії ВКК. Найвищою напруга є в стінці аорти.

Отже, кровотік багато в чому залежить від еластичності, розтяжності та скоротливості судин. Також на нього певним чином впливає циркулююча в судинах кров.

Поиск по сайту: