|
|||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Банківська системаБанки — це найбільші фінансово-кредитні посередники, які спеціалізуються на операціях з грошовим капіталом. Виникнення банків пов'язано з появою кредиту. З одного боку, в одних учасників ринкових відносин нагромаджувалися надлишки грошових коштів, а з іншого — у інших виникала потреба в додаткових коштах. Ці проблеми почали вирішувати банки, які залучали грошові внески та надавали позики.
встановлювали на площах, де відбувалася торгівля товарами. Тоді в обігу перебувало багато різноманітних монет різної форми і вартості. Тому виникла потреба в спеціалістах, які розбиралися б у монетах, і саме вони розташовувалися поряд зі своїми банко-столами. Поступово банківська справа розповсюджувалася в Англії, Нідерландах, Німеччині. Згодом банки розширили коло своїх операцій: вони почали займатися зберіганням грошей, наданням кредитів, обслуговуванням фінансових операцій клієнтів, укладанням угод між клієнтами, були посередниками у торгівельних стосунках, випускали власні банківські білети (аналоги грошей). Сучасні банки акумулюють грошові кошти й інші нагромадження (золото, цінні папери, надають кредити, здійснюють грошові розрахунки між суб'єктами економіки, випускають власні цінні папери, виконують операції з коштовними металами і валютою. У розвинених країнах банківська система є дворівневою і складається з центрального банку і сукупності комерційних банків. I рівень. Цей рівень представлено одним центральним банком або сукупністю кількох банків, що виконують функції центрального (як Федеральна резервна система США, що включає 12 банків). Центральний банк — це некомерційна державна або недержавна установа, яка володіє монопольним правом емісії грошей, здійснює грошово-кредитну політику в інтересах національної економіки і регулює фінансово-кредитну систему. Центральні банки можуть існувати як акціонерні установи (США), бути держав-но-приватними (Швейцарія, Бельгія, Японія) або державними (Німеччина, Росія, Україна, Франція).
В Україні центральним банком є Національний банк України(НБУ). Функції НБУ: ü проведення грошової емісії готівки; ü регулювання маси безготівкових грошей; ü кредитування уряду, управління державним боргом; ü кредитування комерційних банків; ü регулювання резервів золота й іноземної валюти; ü здійснення грошово-кредитної політики для забезпечення стабільності фінансової системи. II рівень. На цьому рівні банківської системи перебувають комерційні банки — кредитно-фінансові організації, які мобілізують кошти домогосподарств і підприємств та надають їх у кредит. Класифікація комерційних банків:
За видами виконуваних операцій: 1) універсальні — здійснюють операції у найширшому діапазоні; 2) спеціалізовані — обслуговують певні сфери або галузі економіки та виконують обмежені функції: ü будівельні; ü аграрні; ü іпотечні; ü ощадні; ü інвестиційні. III. За територіальним розташуванням: 1) регіональні; 2) загальнонаціональні. Функції комерційних банків: ü акумулювання тимчасово вільних грошових коштів та їх перетворення на капітал; ü надання позик фізичним та юридичним особам; ü посередницькі послуги у грошових розрахунках; ü створення кредитних грошей (видаючи позику, банк здійснює кредитну емісію); ü операції з цінними паперами; ü консалтинг з фінансових питань. Комерційні банки виконують три групи операцій — пасивні, активні та комісійні. Пасивні — це операції з приводу залучення грошей, тобто формування власних грошових ресурсів. Вирізняють два джерела грошей банку: ü власні кошти, які формуються під час створення банку (статутний капітал і прибуток банку, отриманий від його діяльності); ü позичкові кошти — внески (депозити) клієнтів, тобто кошти на банківських рахунках. Активні — це операції з використання ресурсів. До них належать: ü надання кредитів — основний напрям діяльності банку; ü акумулювання частини грошей у центральному банку як банківського резерву (резервного фонду); резерв потрібен на випадок непередбаченого банкрутства банку, його розмір визначає центральний банк; ü інвестування коштів у спільну з іншими підприємствами діяльність; ü використання грошей для поточних розрахунків. Активні і пасивні операції повинні балансуватися, тобто у звітних документах банку кількість залучених грошей повинна дорівнювати кількості витрачених. Комісійні — операції з приводу надання посередницьких послуг, за які банк отримує комісійну винагороду. їхній перелік дуже широкий і постійно розширюється:
Вигідність банківського бізнесу визначається ставкою банківського відсотка. Розрізняють два види ставки: 1) відсоток за внесками, який банк сплачує тим, у кого він бере у користування фінансові кошти; 2) відсоток за кредит, який банк отримує від тих, кому він надає гроші у користування. Прибуток банку є різницею між відсотком за кредит і відсотком за внесками, тому банк призначає відсоток за внесками нижче, ніж за кредитами.
Тема №5 Сутність конкуренції та її значення 5.1. Конкуренція (лат. — зіштовхувати, змагатися) — це економічне суперництво між суб'єктами ринкової економіки за вигідніші умови виробництва та купівлі-продажу товарів. Конкуренція є найважливішим і найнеобхіднішим елементом ринкового механізму, вона суттєво впливає на поведінку фірм у визначенні цін, обсягу виробництва, якості товарів та ін. Конкуренцію можна спостерігати: 1) серед продавців за кращі результати виробництва та збуту; 2) серед покупців, які змагаються за придбання товару за нижчою ціною; 3) між продавцями та покупцями, які прагнуть нав'язати один одному бажану ціну і товар. В економічній системі конкуренція виконує такі функції: ü сприяє розподілу ресурсів;
Позитивні риси конкуренції; ü стимулює раціональне використання ресурсів; ü спонукає виробників до постійного оновлення асортименту; ü стимулює запровадження новинок у виробництво (товарів і технологій); ü сприяє зниженню ринкових цін. Негативні риси конкуренції: ü є однією з причин безробіття; ü впливає на нерівномірний розподіл доходів; ü призводить до розорення дрібних виробників; ü сприяє концентрації виробництва та збагаченню окремих виробників. В економічній літературі існує така класифікація конкуренції: I. Залежно від галузей: 1) внутрішньогалузева — між виробниками певної галузі за вигідніші умови виробництва та збуту й отримання максимального прибутку; 2) міжгалузева — між різними галузями за вищі прибутки і вигідніше застосування капіталу. Завдяки міжгалузевій конкуренції капітали переміщуються з однієї галузі в інші і забезпечується їх раціональне використання. II. Залежно від масштабів: 1) місцева; 2) регіональна; 3) національна; 4) міжнаціональна. III. Залежно від методів конкуренції: 1) цінова — відбувається за допомогою змін у цінах (знижки); 2) нецінова — здійснюється через поліпшення якості, дизайну й умов збуту товарів (сервіс, гарантійний ремонт, реклама). IV. Залежно від ступеня чесності конкуренції: 1) чесна (добросовісна); 2) нечесна (недобросовісна) — досягнення домінуючого стану на ринку через обман споживачів, партнерів, інших господарських суб'єктів і державних органів. Способи нечесної конкуренції: ü дезінформація споживачів щодо товарів і послуг; ü використання торгівельної марки без дозволу суб'єкта, який ним володіє; ü розповсюдження інформації, що компрометує товари конкурентів; ü тиск на постачальників ресурсів і банки, щоб вони відмовляли іншим клієнтам; ü навмисне зниження цін нижче собівартості (якщо це забороняє держава); ü промислове шпигунство. V. Залежно від типу ринку: 1) досконала (вільна, чиста); 2) недосконала: ü чиста монополія; ü олігополія; ü монополістична конкуренція. Останню класифікацію докладно вивчають багато дослідників, оскільки саме ці види конкуренції визначають моделі поведінки виробників у сучасний період. Розглянемо їх детальніше.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.009 сек.) |