АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Банківська система

Читайте также:
  1. A) Магнітоелектрична система.
  2. B) Електромагнітна система.
  3. C) Електродинамічна система.
  4. E) Індукційна система.
  5. IV. Центральна нервова система. Черепні нерви. Органи чуття.
  6. V2: Женская половая система. Особенности женской половой системы новорожденной. Промежность.
  7. V2: Мужская половая система. Особенности мужской половой системы новорожденного.
  8. Банки та банківська система.
  9. Банківська система
  10. Банківська система України
  11. Банківська система. Процес «створення» банківських грошей.

Банки — це найбільші фінансово-кредитні посередники, які спеціалізуються на операціях з грошовим капіталом.

Виникнення банків пов'язано з появою кредиту. З одного боку, в одних учасників ринкових відносин нагромаджувалися надлишки грошових коштів, а з іншого — у інших виникала потреба в додаткових коштах. Ці проблеми почали вирішувати банки, які за­лучали грошові внески та надавали позики.

Перші банки працювали в італійських містах (Генуї, Венеції) у XIV—XV ст., вони виконували функцію посередників у здійсненні платежів. Слово "банк" означає "лавка, стіл" (італ. bапсо). Банко-столи Банки — це найбільші фінансово-кредитні посередники, які обслуговують рух капіталів та грошей

встановлювали на площах, де відбувалася торгівля товарами. Тоді в обігу перебувало багато різноманітних монет різної форми і вартості. Тому виникла потреба в спеціалістах, які розбиралися б у мо­нетах, і саме вони розташовувалися поряд зі своїми банко-столами.

Поступово банківська справа розповсюджувалася в Англії, Нідерландах, Німеччині. Згодом банки розширили коло своїх операцій: вони почали займатися зберіганням грошей, наданням кредитів, обслуговуванням фінансових операцій клієнтів, укладан­ням угод між клієнтами, були посередниками у торгівельних стосунках, випускали власні банківські білети (аналоги грошей).

Сучасні банки акумулюють грошові кошти й інші нагромадження (золото, цінні папери, надають кредити, здійснюють грошові розрахунки між суб'єктами економіки, випускають власні цінні папери, виконують операції з коштовними металами і валютою.

У розвинених країнах банківська система є дворівневою і складається з центрального банку і сукупності комерційних банків.

I рівень. Цей рівень представлено одним центральним банком або сукупністю кількох банків, що виконують функції центрального (як Федеральна резервна система США, що включає 12 банків).

Центральний банк це некомерційна державна або недержавна установа, яка володіє монопольним правом емісії грошей, здійснює грошово-кредитну політику в інтересах національної економіки і регулює фінансово-кредитну систему.

Центральні банки можуть існувати як акціонерні установи (США), бути держав-но-приватними (Швейцарія, Бельгія, Японія) або державними (Німеччина, Росія, Україна, Франція).

Центральний банк — один із найважливіших інструментів державного регулювання економіки, він поєднує функції банку й органу державного управління та переслідує мету грошової стабілізації національної економіки. Центральний банк — це некомерційна установа, яка володіє винятковим правом емісії грошей і регулює фінансово-кредитну систему в інтересах національної економіки

В Україні центральним банком є Національний банк України(НБУ). Функції НБУ:

ü проведення грошової емісії готівки;

ü регулювання маси безготівкових грошей;

ü кредитування уряду, управління державним боргом;

ü кредитування комерційних банків;

ü регулювання резервів золота й іноземної валюти;

ü здійснення грошово-кредитної політики для забезпечення стабільності фінансової системи.

II рівень. На цьому рівні банківської системи перебувають комерційні банки — кредитно-фінансові організації, які мобілізують кошти домогосподарств і підприємств та надають їх у кредит.

Класифікація комерційних банків:

За формоювласності: 1) державні; 2)акціонерні; 3) кооперативні; 4)змішані, Комерційні банки — кредитно-фінансові установи, які акумулюють кошти домогосподарств і підприємств та надають їх у кредит

За видами виконуваних операцій:

1) універсальні здійснюють операції у найширшому діапазоні;

2) спеціалізовані — обслуговують певні сфери або галузі економіки та виконують обмежені функції:

ü будівельні;

ü аграрні;

ü іпотечні;

ü ощадні;

ü інвестиційні.

III. За територіальним розташуванням:

1) регіональні;

2) загальнонаціональні.

Функції комерційних банків:

ü акумулювання тимчасово вільних грошових коштів та їх перетворення на капітал;

ü надання позик фізичним та юридичним особам;

ü посередницькі послуги у грошових розрахунках;

ü створення кредитних грошей (видаючи позику, банк здійснює кредитну емісію);

ü операції з цінними паперами;

ü консалтинг з фінансових питань.

Комерційні банки виконують три групи операцій — пасивні, активні та комісійні.

Пасивні — це операції з приводу залучення грошей, тобто формування власних грошових ресурсів. Вирізняють два джерела грошей банку:

ü власні кошти, які формуються під час створення банку (статутний капітал і прибу­ток банку, отриманий від його діяльності);

ü позичкові кошти — внески (депозити) клієнтів, тобто кошти на банківських рахунках.

Активні — це операції з використання ресурсів. До них належать:

ü надання кредитів — основний напрям діяльності банку;

ü акумулювання частини грошей у центральному банку як банківського резерву (ре­зервного фонду); резерв потрібен на випадок непередбаченого банкрутства банку, його розмір визначає центральний банк;

ü інвестування коштів у спільну з іншими підприємствами діяльність;

ü використання грошей для поточних розрахунків.

Активні і пасивні операції повинні балансуватися, тобто у звітних документах банку кількість залучених грошей повинна дорівнювати кількості витрачених.

Комісійні — операції з приводу надання посередницьких послуг, за які банк отримує комісійну винагороду. їхній перелік дуже широкий і постійно розширюється:

ü інкасові операції — отримання грошей клієнтами;  
ü трастові — управління цінними паперами та майном за дорученням клієнтів; ü переказні - переказ грошей з рахунку на рахунок або з банку у банк та ін. 0перації банку: пасивні (формування власних грошових ресурсів) активні (використання ресурсів), комісійні (надання посередницьких послуг)  

Вигідність банківського бізнесу визначається ставкою банківського відсотка. Розрізняють два види ставки:

1) відсоток за внесками, який банк сплачує тим, у кого він бере у користування фінансові кошти;

2) відсоток за кредит, який банк отримує від тих, кому він надає гроші у користування.

Прибуток банку є різницею між відсотком за кредит і відсотком за внесками, тому банк призначає відсоток за внесками нижче, ніж за кредитами.

 

Тема №5 Сутність конкуренції та її значення
у ринковій економіці.

5.1. Конкуренція (лат. зіштовхувати, змагатися) — це економічне суперництво між суб'єктами ринкової економіки за вигідніші умови виробництва та купівлі-продажу товарів. Конкуренція є найважливішим і найнеобхіднішим елементом ринкового механізму, вона суттєво впливає на поведінку фірм у визначенні цін, обсягу виробництва, якості товарів та ін.

Конкуренцію можна спостерігати:

1) серед продавців за кращі результати виробництва та збуту;

2) серед покупців, які змагаються за придбання товару за нижчою ціною;

3) між продавцями та покупцями, які прагнуть нав'язати один одному бажану ціну і товар.

В економічній системі конкуренція виконує такі функції:

ü сприяє розподілу ресурсів;

ü сприяє взаємодії попиту та пропозиції; ü формує ціни; ü стимулює зниження витрат виробництва; ü сприяє запровадженню нових видів продукції; ü гарантує пріоритет споживача над виробником. Конкуренціяце економіне суперництво між учасниками ринкової економіки за більш вигідні умови виробництва та купівлі-продажу товарів  

Позитивні риси конкуренції;

ü стимулює раціональне використання ресурсів;

ü спонукає виробників до постійного оновлення асортименту;

ü стимулює запровадження новинок у виробництво (товарів і технологій);

ü сприяє зниженню ринкових цін.

Негативні риси конкуренції:

ü є однією з причин безробіття;

ü впливає на нерівномірний розподіл доходів;

ü призводить до розорення дрібних виробників;

ü сприяє концентрації виробництва та збагаченню окремих виробників.

В економічній літературі існує така класифікація конкуренції:

I. Залежно від галузей:

1) внутрішньогалузева — між виробниками певної галузі за вигідніші умови виробництва та збуту й отримання максимального прибутку;

2) міжгалузева між різними галузями за вищі прибутки і вигідніше застосування капіталу. Завдяки міжгалузевій конкуренції капітали переміщуються з однієї га­лузі в інші і забезпечується їх раціональне використання.

II. Залежно від масштабів:

1) місцева;

2) регіональна;

3) національна;

4) міжнаціональна.

III. Залежно від методів конкуренції:

1) цінова — відбувається за допомогою змін у цінах (знижки);

2) нецінова здійснюється через поліпшення якості, дизайну й умов збуту товарів (сервіс, гарантійний ремонт, реклама).

IV. Залежно від ступеня чесності конкуренції:

1) чесна (добросовісна);

2) нечесна (недобросовісна) — досягнення домінуючого стану на ринку через обман споживачів, партнерів, інших господарських суб'єктів і державних органів.

Способи нечесної конкуренції:

ü дезінформація споживачів щодо товарів і послуг;

ü використання торгівельної марки без дозволу суб'єкта, який ним володіє;

ü розповсюдження інформації, що компрометує товари конкурентів;

ü тиск на постачальників ресурсів і банки, щоб вони відмовляли іншим клієнтам;

ü навмисне зниження цін нижче собівартості (якщо це забороняє держава);

ü промислове шпигунство.

V. Залежно від типу ринку:

1) досконала (вільна, чиста);

2) недосконала:

ü чиста монополія;

ü олігополія;

ü монополістична конкуренція.

Останню класифікацію докладно вивчають багато дослідників, оскільки саме ці види конкуренції визначають моделі поведінки виробників у сучасний період. Роз­глянемо їх детальніше.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.008 сек.)