Регулювання конкуренції і монополії

Поведінка монополістів на ринку різко відрізняється від поведінки фірм в умовах досконалої конкуренції. Монополісти захоплюють ринок і за допомогою високих цін отримують завищені доходи. Монополія часто зловживає своїм становищем і використовує такі методи, що дискримінують споживачів і конкурентів:

ü встановлення надмірних цін на продукцію;

ü створення штучного дефіциту через затримання товару на складах, а потім його виведення на ринок за підвищеною ціною;

ü встановлення занижених цін для знищення конкурентів;

ü купівля підприємств конкурента;

ü купівля патентів на винаходи і їх недопущення у виробництво доти, доки загострена конкуренція не змусить їх це зробити;

ü злиття з фірмою-конкурентом;

ü змови з іншими компаніями;

ü промислове шпигунство;

ü вплив на політичні рішення через просування вигідних монополії законів;

ü переманювання працівників з фірм-конкурентів.

Щоб обмежити свавілля монополістів, використовується антимонопольне законодавство. Воно найбільш розвинене у США і здійснюється за чотирма напрямами:

1) обмеження монополії (якщо частка фірми на ринку перевищує 12% загального продажу, то вона визнається монополією);

2) заборона злиття компаній-конкурентів;

3) заборона встановлення монопольно високих цін і цінових змов;

4) підтримка конкуренції як двигуна суспільного прогресу.

В Україні з 1992 р. діє Закон "Про обмеження монополії і недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності", а з 1993 р. створено Антимонопольний комітет України. Згідно з законодавством, компанія є монополістом, якщо її частка на ринку перевищує 35%. Ця цифра у деяких галузях або фірм може бути знижена Антимонопольним комітетом.

Закон також передбачає три форми порушень монополістів:

1) зловживання монополістичним становищем;

2) неправомірні угоди, спрямовані на монополізацію та обмеження конкуренції;

3) дискримінація підприємств органами влади й управління.

За порушення антимонопольного законодавства передбачено відповідальність:

ü майнову — у вигляді штрафу, розмір якого залежить від ступеня порушення, а також у вигляді відрахувань з незаконно отриманого прибутку та відшкодування збитків, завданих зловживанням монопольним становищем;

ü оперативно-господарські санкції — примусовий поділ фірми, позбавлення ліцензії, заборона виходу на зовнішній ринок та ін.

Розділ № 2. Мікроекономіка

Тема №7. Ціновий механізм ринку досконалої конкуренції.

План

7.1. Закон попиту. Зміни у попиті.

Попит — кількість товару, яку споживачі хочуть і готові придбати впродовж певного проміжку часу за певними цінами. Попит — це платоспроможна потреба, яка передбачає не лише бажання, а й можливість придбати товар.

Величина попиту на товар залежить від його ціни і виражається функцією Qd= f(Р), це Qd— кількість товару, Р — ціна, D — попит.

Існує кілька пояснень закону попиту:

2) Ефект доходу — зниження ціни товару начебто збільшує реальний дохід споживача, і на одну й ту саму суму грошей він зможе придбати більшу кількість товару. Наприклад, маючи дохід 300 грн, споживач може купити 150 кг картоплі за ціною 2 грн, а якщо ціна картоплі впаде до 1 грн, то можна буде придбати вже 300 кг.

3) Ефект заміщення — зі зростанням ціни товару споживач схильний до заміни цього товару схожим, але більш дешевим, тому попит на цей товар знижується. Прикладом можуть слугувати апельсини та мандарини.

Економісти розрізняють попит і величину (обсяг) попиту.

Величина (обсяг) попиту — це конкретна кількість товару, яку покупець придбає за цією ціною, тобто це окремо взята точка на кривій D (рис.7.2). Обсяг попиту змінюється лише під впливом ціни (на графіку зображено відрізками від А до В).

Попит виражає загальну залежність купівель від різних рівнів цін, тобто на графіку це криваD. Попит змінюється під впливом нецінових факторів, тобто факторів, не пов'язаних з ціною цього товару (на графіку зміщення кривої D), при цьому ціна товару залишається незмінною (Р). Іншими словами, за однієї і тієї самої ціни попит може бути різним (рис.7.3).