|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Форми та умови здійснення підприємницької діяльностіПідприємництво класифікується: За типом власності та управління: ü підприємець-власник – власник або співвласник підприємства; ü підприємець-орендар – орендар засобів виробництва; ü підприємець-менеджер – висококваліфікований спеціаліст у галузі управління бізнесом. Часто він не є власником майна, не орендує його, а працює за наймом на великих підприємствах і управляє ними. За масштабами діяльності: ü і ндивідуальне – підприємництвооднієї особи та членів його родини; ü колективне – підприємництво більше двох осіб. За сферами діяльності: ü виробниче; ü фінансове; ü комерційне; ü страхове; ü посередницьке. Згідно з Господарським кодексом України, вирізняють такі принципи здійснення підприємницької діяльності: ü свобода вибору виду підприємництва; ü самостійне формування програми діяльності, вибору постачальників, споживачів і ресурсів, встановлення цін; ü вільний найм робітників; ü комерційний ризик; ü вільне розпорядження прибутком після сплати податків; ü самостійне здійснення зовнішньоекономічної діяльності. Умови формування підприємництва в країні: ü стабільність державної та соціальної політики; ü наявність прав власності на засоби виробництва, продукцію і доходи; ü повна економічна самостійність; ü повна економічна відповідальність; ü наявність сприятливої громадської думки; ü простота процедур регулювання підприємництва (реєстрації, ліцензування, звітності та ін.). Умови для розвитку підприємництва: ü створення сприятливого законодавчого середовища і нормативної бази: · захист власності всіх господарюючих суб'єктів; · створення рівних прав і надання повної економічної свободи всім суб'єктам; · невтручання державної влади в діяльність підприємств; ü конкурентний режим господарювання; ü формування ринкової інфраструктури; ü створення сприятливого для підприємництва економічного середовища (податкової політики, державної фінансової допомоги та ін.). Для розрахунку прибутку потрібно обчислити, крім витрат, розмір виторгу. Загальний виторг (валовий дохід) — сума грошей, які отримує компанія від продажу товарів або послуг:
Загалом розраховують такі види прибутку: Бухгалтерський прибуток = загальний виторг — загальні витрати (зовнішні). Абсолютні розміри прибутку не дають інформації про ефективність виробництва. Для цього обчислюється відносний показник — рентабельність (або норма прибутку). Це відношення величини прибутку до величини всіх витрат підприємства: Економічний прибуток = загальний виторг — економічні витрати. Саме економічний, а не бухгалтерський прибуток дає повну інформацію про вигідність бізнесу.
або ж успішні інновації. Однак у будь-якому разі економічний прибуток для конкурентної галузі — це недовготривале явище. Справа у тому, що економічний прибуток є стимулом для входження нових підприємств у галузь. Він спонукає міжгалузеву конкуренцію, за якої компанії з неприбуткових галузей переходять у привабливі галузі. Проте з часом, внаслідок щораз більшого числа фірм, витрати і ціни знижуються, і починає знижуватися прибуток. У підсумку економічний прибуток у галузі зникає, і всі компанії починають отримувати встановлений у галузі нормальний прибуток. Це явище називається "парадоксом прибутку": економічний прибуток стимулює міжгалузеву конкуренцію, яка потім його знищує. Так само і збитки у галузі є тимчасовими. Підприємство, що працює зі збитками, із часом змінить цю галузь на іншу, більш вигідну. Якщо ж її приклад наслідують інші компанії, то з часом ціни у цій галузі зростуть, а збитки зникнуть. Загальна сума прибутку, отримана підприємством у результаті виробничо-господарської діяльності, називається балансовим прибутком.
Певна частина прибутку розподіляється в державний бюджет або інші цільові фонди у вигляді податків і відрахувань з прибутку; після відрахувань у підприємства залишається чистий прибуток. Макроекономіка Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |