 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Тема № 13.1. Специфічні риси макроекономіки
Макроекономіка — розділ економічної науки, який досліджує механізм функціонування національного господарства, фактори, що впливають на його динаміку, а також господарську діяльність держави. Уперше макроекономічний аналіз здійснив Дж.М.Кейнс (30-і рр. XX ст.).
Об'єкти вивчення макроекономіки: національний продукт, загальний рівень цін (а не ціни на конкретні товари), ринкова ставка відсотка (а не ставка окремого банку), рівень інфляції, зайнятість, безробіття та ін.
Розрізняють чотири суб'єкти макроекономіки:
1. Домогосподарства, метою яких є максимальне задоволення власних потреб або максимізація корисності. Домогосподарства у макроекономічному аналізі є:
ü власниками економічних ресурсів (праці, землі, капіталу та підприємництва);
ü основними покупцями товарів і послуг;
ü основними зберігачами грошових коштів і кредиторами.
2. Підприємства, що прагнуть максимізації прибутку, є:
ü покупцями ресурсів;
ü виробниками товарів і послуг;
ü основними позичальниками грошових коштів та інвесторами.
Домогосподарства та підприємства разом утворюють приватний сектор.
3. Держава, до функції якої належить регулювання економіки, тобто ліквідація економічних криз і максимізація суспільного добробуту, є:
| ü виробником суспільних товарів; ü покупцем товарів і послуг для виконання своїх функцій ü перерозподільником національного доходу через оподаткування та соціальну допомогу; | Критерій ефективності макроекономіки: доходи всіх суб’єктів повинні дорівнювати витратам усіх суб'єктів |
| üкредитором або позичальником на фінансовому ринку; | |
| üрегулятором та організатором ринкової економіки. |
4. Іноземний сектор — це решта країн світу, які мають економічні зв'язки з певною країною. Іноземці виконують:
ü експорт та імпорт товарів;
ü експорт та імпорт капіталів;
ü експорт та імпорт робочої сили.
Якщо у макроекономіці розглядається тільки приватний і державний сектор, економіка називається закритою, а якщо до аналізу залучено іноземний сектор, — відкритою.
Критерій ефективності макроекономіки — рівність сукупних доходів і сукупних витрат усіх суб'єктів. На мікрорівні також вивчається проблема "доходи — витрати", але, як відомо, успішною вважається та компанія, у якої доходи перевищують витрати. На макрорівні інша ситуація: доходи всіх суб'єктів повинні дорівнювати витратам усіх суб'єктів.
Поиск по сайту: