Провідна роль добору у виникненні нових ознак

Класичний приклад - явище індустріального меланізму. У 19-20 століттях у розвинених індустріальних районах відбувалося потемніння забарвлення у багатьох метеликів. У Європі змінилося забарвлення у понад 70 видів лускокрилих. Причини і механізми цього явища добре вивчені у Biston betularia, (березової п’ядениці), яка вдень зазвичай непорушно сидить на світлій корі, зливаючись з фоном дерева.

У 1848 році на околиці Манчестера були спіймані одиничні екземпляри темного кольору (меланісти). Згодом вони стали витісняти світлі форми у забруднених і задимлених районах. Темна форма стала протекційною. Комахоїдні птахи виловлювали темних метеликів далеко від промислових районів, а в промислових - світлих метеликів. Поширення меланістичної форми було визначено підтримкою природним добором домінантного гена carbonaria, відповідального не тільки за забарвлення, але і за поведінку (вибір темних поверхонь).

Таким чином, протягом ста років була доведена провідна роль природного добору у виникненні та розповсюдженні нової ознаки.

6.6. Основні форми природного добору:

1) Стабілізуючий добір - форма добору, спрямована на підтримку та підвищення стійкості та реалізації в популяції середнього, раніше сформованого значення ознаки чи властивості.

Приклад 1: після снігопаду і сильних вітрів в Північній Америці було знайдено 136 оглушених і напівживих горобців (Passer domesticus): 72 вижили, а 64 загинули. У загиблих були дуже довгі або дуже короткі крила. Особини з середніми крилами виявилися витривалішими.

Приклад 2: Один з результатів дії стабілізуючого добору - біохімічна єдність життя на Землі.

Амінокислотний склад нижчих хребетних і людини майже один і той же. Майже однаковий склад ферментів у різних рослин. Біохімічні основи життя, що виникли на початку біохімічної еволюції, виявилися надійними для відтворення організмів незалежно від рівня їх організації.

2) Рушійний добір - це добір, що сприяє зрушенню середнього значення ознаки або властивості.

Такий добір сприяє закріпленню нової норми замість старої, що прийшла у невідповідність з умовами. Ознака може підсилюватися або послаблюватися. Втрата ознаки, звичайно, - результат рушійного добору.

Приклад: В умовах функціональної непридатності органу, природний добір сприяє його редукції (втрата крил у птахів і комах, пальців у копитних, кінцівок у змій).

3) Дизруптивний добір - форма добору, що існує, коли жодна з груп генотипів не отримує абсолютної переваги в боротьбі за існування через одночасну присутність на одній території різноманітних умов. В одних умовах відбирається одна якість ознаки, у інших - інша. Дизруптивний добір направлений проти особин із середнім або проміжним характером ознак і веде до посилення поліморфізму в межах популяцій. Інакше він називається розривний добір. Такий добір сприяє більш ніж одному фенотипу.

Приклад: поліморфізм по забарвленню раковини земляного равлика Cepaеa nemoralis. Вони розрізняються за кількостю смуг на раковинах і ступенем пігментованості устя в залежності від забарвлення фону. Так, у лісах, де ґрунт

Поліморфізм - результат дії дизруптивного добору. Єдина популяція розпадається на кілька форм і жодна з них не має вирішальної переваги.

Результат дизруптивного добору - формування гетерозиготного поліморфізму.

Результат та виникнення дизруптивного добору можна розглядати як спільну та поперемінну дію рушійного та стабілізуючого добору.

4) Статевий добір - природний добір, що стосується ознак однієї статі. Випливає з боротьби особин однієї статі за можливість вступити в розмноження.

Статевий диморфізм проявляється у самців у вигляді сильно розвинених знарядь для боротьби (роги, ікла, шпори). Ці органи спочатку виникли як засіб у боротьбі за існування, а потім були “підхоплені” статевим добором. Найбільш активні самці частіше займають типові для виду території і мають більше шансів знайти самку для спаровування. Яскраве забарвлення самців вигідне для виду в цілому, так як залишають самок у відносній безпеці.

Статевий добір не самостійний фактор в еволюції, а окремий випадок внутрішньовидового природного добору (рушійного).

5) Індивідуальний і груповий добір

а) Індивідуальний добір зводиться до диференційного розмноження окремих особин, що володіють перевагами у боротьбі за існування в межах популяцій. Природний добір, диференціюючи незначні відхилення особин, об'єднує їх у певному напрямку і сприяє поступовому відхиленню нащадків від предків. Будь-які ознаки і властивості видів і більших таксонів формуються в процесі відбору особин на основі оцінки їх індивідуальних відмінностей.

б) На цьому постійному тлі індивідуального добору формується груповий добір.

Груповий добір-це переважне розмноження особин будь-якої групи. При груповому доборі в еволюції закріплюються ознаки, сприятливі для групи, але не

Наприклад, альтруїзм. Добір родичів, тобто ознака, закріплюється у межах групи, хоча прояв ознаки веде до загибелі окремої особини, але ознаку несуть і інші члени групи (в прихованому стані).

Приклад 2: види антилоп африканських саван поїдають різні частини трав: одні тварини поїдають листя, інші - лише сухі соломинки, треті - колюче листя. Таке становище - результат групового добору між близькими видами, що сприяє збільшенню «суми життя» на одиницю площі.

Висновок

Визнання провідної ролі природного добору в еволюції не принижує значення інших факторів еволюційного процесу. Всі елементарні еволюційні фактори взаємозв'язані між собою під контролем добору. Всі вони впливають на елементарний еволюційний матеріал, змінюючи елементарну еволюційну одиницю.

Поиск по сайту: