Поняття прогресу та його критерії

Прогрес - це краще, а не просто нове.

Ознаки підвищення організації виявляються різними в різних групах.

Прогресивні явища можуть бути великими та дрібними. Нерідко прогресивні зміни супроводжуються вдосконаленням окремих органів (наприклад, поява волосяного покриву і вигодовування дитинчат молоком у ссавців).

До більш загальних прогресивних явищ відносяться виникнення статевого процесу, багатоклітинність, фотосинтез, аеробне дихання.

Прогресивні ознаки в основному ведуть до «підйому загальної організації та енергії життєдіяльності» (О. М. Северцов).

Ступінь складності будови - ненадійний критерій для оцінки прогресу.

Наприклад, деякі головоногі молюски мають орган зору більш складний, ніж у ссавців. Але це не означає, що вся група головоногих молюсків стоїть вище, ніж ссавці. На підставі однієї окремо взятої ознаки важко робити висновки відносно висоти рівня організації.

Навіть ступінь диференціації мозку не може бути надійним показником висоти організації.

Наприклад, дельфіни не поступаються за будовою нервової системи приматам (по багатьом іншим ознаками дельфіни поступаються вищим приматам). Тому необхідно враховувати комплекс фундаментальних ознак, наприклад таких, як зростання обсягів інформації, яку накопичують організми, ступінь автономізації онтогенезу, підвищення виживаності індивідів, збільшення загальної активності особини і т. д.

Запропоновані більше 40 критеріїв для визначення висоти організації. Їх можна згрупувати за категоріями системних, енергетичних, екологічних, інформаційних.

Необмежений прогрес - найбільш загальна форма прогресивного розвитку живої матерії від найпростіших організмів до людського суспільства.

Його змістом є об'єктивно здійснений в умовах Землі розвиток від найпростіших живих істот до людського суспільства, як соціальної форми руху матерії.

Перехід до людського суспільства йшов через безліч ступенів. Перехід до вищої форми руху матерії здійснився лише в одній з гілок розвитку живої природи. Всі інші гілки древа життя рано чи пізно отримували (або зберігали) ознаки, які «закривають» їм цю дорогу. Подальша еволюція таких груп лише збільшила відхилення, що виникли.

З плином часу біосфера значно ускладнюється, що неминуче веде до ускладнення середовища для кожної групи організмів. І на цьому тлі з’являються нові групи організмів, спочатку нечисленні й непомітні, але через деякий час вони стають пануючими формами. Так було з безщелепними в силурі, рибами - в девоні, земноводними - в кам'яновугільному періодi, плазунами - у пермському періоді, ссавцями - у кайнозої.

Для завоювання пануючого положення у біосфері групи, що з'явилися, повинні успішно конкурувати з колишніми видами.

Групи, у еволюції яких переважали приватні пристосування, йшли шляхом все більш вузької спеціалізації; таких була більшість. Поряд з ними у біосфері з'являлися групи, ознаки яких спочатку виникли як окремі пристосування, але у подальшому були перспективними та придатними для життя у різноманітних умовах. Вони постійно збільшували свою незалежність від колишніх умов існування.

Головна причина «застою» групи на шляху необмеженого прогресу - це надбання вузькоспеціалізованих ознак. Відсутність вузької спеціалізації визначається частою зміною умов середовища: вона не дозволяє здійснюватися глибокій спеціалізації органів та систем.

Біологічний (екологічний) прогрес.

Так, наприклад, в 1 мм³ ґрунту живе до 20 млрд (!) особин найпростіших.

У високоорганізованих організмів головним виявляється не кількість особин, а виживаність кожної окремо взятої особини. Ця тенденція проявляється при порівнянні крупних систематичних груп. Успіх конкретного виду у боротьбі за існування частіше за все проявляється у збільшенні чисельності особин у популяціях, кількості популяцій, розширенні ареалу виду. Ці особливості є основними характеристиками біологічного прогресу.

Біологічний прогрес досягається як ускладненням, так і спрощенням організації. Конкретні шляхи досягнення біологічного прогресу включають такі морфо-фізіологічні зміни, як ароморфоз, ідіоадаптація, загальна дегенерація (О. М. Северцов).

Спрощення організації при паразитизмі зв’язане з редукцією органів, які несуть активні функції (кінцівки, нервова система, корені, листя), але значно розвиваються присоски, інші органи прикріплення, статева система. В результаті спостерігається збільшення чисельності та екологічний розквіт.

Наприклад, водні квіткові рослини, рослини-паразити та напівпаразити, тварини-паразити, вусоногі раки, покривники та інші організми, еволюція яких йшла шляхом спрощення організації, є формами, які біологічно процвітають.

У якості критерію біологічного прогресу всередині родин та рядів користуються не показниками кількості особин, а кількістю видів у родах, або кількістю родів у різних родинах. Таким чином, важливим критерієм біологічного прогресу виявляється кількість дочірніх форм, які утворилися з родоначальної групи.

Біологічний прогрес відображає успіх групи у боротьбі за існування. Успіх може досягатися спрощенням та ускладненням організації; отже, «носіями» біологічного прогресу можуть бути як «високо-», так і «нізькоорганізовані» форми. На знамените питання Дж. Хакслі «Хто прогресивніший, туберкульозна бацила або

Груповий (обмежений) прогрес. (Морфофізіологічний).

Поняття необмеженого прогресу занадто узагальнене для застосування його у межах різних стовбурів розвитку органічної природи, оскільки, як писав Ч. Дарвін, «у кожному великому класі існують низки організмів від дуже складних до самих простих». Поняття біологічного прогресу, дозволяючи порівнювати окремі форми за показниками успіху в боротьбі за існування, залишає поза розглядом морфофізіологічні особливості особин.

Відомо, що кожна велика таксономічна група відрізняється від інших таких самих груп певним планом будови. Виникнення та вдосконалення організації, що відбувається в процесі еволюції даної великої групи, становить зміст групового прогресу.

Цей прогрес відображає головні шляхи розвитку груп у різних царствах живої природи.

Критерієм такого прогресу є вдосконалення морфофізіологічної організації всієї групи при збереженні загального плану будови. Наприклад, критеріями групового прогресу у вищих рослин суші стали виникнення системи проведення, епідермісу, апарату вустиць, кореневої системи. Все це мало важливе значення для захоплення суші. Цей процес мав би обмежені наслідки, якщо б одночасно з переліченими змінами у рослин не відбулося звільнення процесу статевого розмноження від наявності краплинно-рідкої води. Подібні зміни дали можливість нащадкам примітивних наземних рослин розширити середовище мешкання та привели групу до біологічного прогресу. Окрім подібних морфофізіологічних критеріїв, безумовно, повинні існувати критерії молекулярно-генетичні, що відображають зміни в організації популяцій та видів, також критерії, що відображають зміни місця групи у біогеоценозах; ці критерії для більшості груп поки недостатньо розроблені.

Груповий прогрес визначається не однією ознакою, а комплексом ознак, які виникли у процесі еволюції не відразу, а поступово, протягом тривалого історичного розвитку. Наприклад, ссавці як група характеризуються живонародженням, теплокровністю, виникненням досконалої терморегуляції, певним типом будови зубної системи, черепа, специфічним розвитком головного мозку і т. д. Всі ці ознаки окремо характерні для різних груп рептилій, що започаткували стовбур ссавців. Але тільки після того, як ці ознаки, які виникли в різні часи та у різних груп, об'єдналися в одній з перехідних між рептиліями та ссавцями групі, виділилася нова група хребетних - клас ссавців.

Груповий прогрес певним чином перекривається з біологічним, оскільки набуття будь-якою групою нових позитивних ознак завжди сприяє біологічному прогресу. У той же час остання форма прогресу є тимчасовою і завжди переходить до стану стабілізації або ж навіть регресу. Груповий прогрес як певний етап необмеженого прогресу зберігає значення певної сходинки в еволюційному розвитку незалежно від сучасного стану відповідної групи (навіть у випадку повного вимирання її представників, наприклад, стегоцефали, динозаври та деякі інші великі

Біотехнічний (фізико-механічний) прогрес.

При порівнянні філогенетичних груп неспорідненого походження можна виділити органи та системи органів, які за різною мірою ефективності виконують одні і ті ж або схожі функції. Біотехнічний прогрес проявляється у виникненні «біотехнічної» досконалості природи.

В процесі еволюції спостерігається диференціація, централізація органів та функцій, що приводить в решті решт до більш ефективного виконання будь-якої з високо спеціальних функцій; відбувається як би «збільшення, посилення, прискорення» виконання всіх життєвих проявів. При цьому нерідко буває так, що орган будь-якого більш стародавнього виду функціонально (з технічної точки зору) виявляється досконаліше, ніж відповідний орган у представника молодої групи. Так, органи, що сприймають коливання субстрату у багатьох риб, амфібій та рептилій, у морфофункціональному відношенні досконаліші, ніж такі ж органи у птахів та ссавців. Так само орган нюху у деяких членистоногих функціонує у багато разів ефективніше аналогічних органів у хребетних.

Виникнення в процесі еволюції живої природи різних за будовою та ефективністю структур, пов'язаних з виконанням однієї і тієї ж функції, і дає можливість аналізу органів і структур за ступенем вдосконалення. Іноді такий аналіз важливий для більш глибокого вивчення еволюції функцій та вирішення суто практичних завдань техніки (біоніка).

Основний критерій біотехнічного прогресу - енергетичні показники організму, «коефіцієнт корисної дії» органів та систем (В. Франц).

Наприклад, під час виходу хребетних на сушу загальний план будови ока зберігається, але посилюються його можливості. Якщо у риб та земноводних акомодація ока відбувається тільки переміщенням кришталика - лінзи, то у рептилій, птахів та ссавців виробилися механізми, які швидко змінюють форму кришталика, що допомагає здійснити більш точне фокусування зображення з меншими енергетичними затратами.

Всі форми прогресу взаємно зв’язані та взаємно обумовлені.

Висновок

Із всіх можливих форм прогресу необмежений прогрес представляє найбільш загальне поняття. Серед інших форм еволюційного прогресу можна виділити біологічний, груповий та біотехнічний прогрес.

Антропогенез.

Поиск по сайту: