Навчальна. 3. Архівознавство: підруч

3. Архівознавство: підруч. для студ. вищ. навч. закл. / редкол.: Я. С. Калакура та ін. — К., 2002. — 356 с.

4. Бржостовская Н. В. Архивы и архивное дело в зарубежных странах: история и современная организация: учеб. пособие. — М., 1971. — 311 с.

Матеріали до самостійної роботи

Найважливіше значення для ефектив­ного виявлення архівних документів та організації використан­ня ретроспективних відомостей має культура інформаційного пошуку, яка органічно поєднує в собі комплекс таких знань, як закономірності формування документів фондрутворювачем, іс­торія самих фондоутворювачів та системи державних і громад­ських установ; історія формування системи державних архівів країни; принципи комплектування державних архівів і критерії експертизи цінності документів; система довідкового апарату, комплекс довідкової літератури, публікацій документів та ін.

Архівна евристика, тобто спеціальна історична дисципліна про шляхи і засоби пошуку архівної інформації, своїм головним завданням має пошуки і виявлення документів певної тематики, спрямування, авторства тощо. Виявлення раніше не використовуваної або маловикористовуваної інформації, залучення її до наукового та практичного обігу - найважливіший засіб підви­щення ефективності використання НАФ. Архівний пошук має супроводжуватися джерелознавчим аналізом виявлених доку­ментів. Глибока джерелознавча розробка архівних фондів од­ночасно із вивченням інформаційних потреб суспільства до­зволяє повніше задовольнити духовні й наукові потреби як спо­живачів документної інформації, так і самих архівістів.

У дослідженнях, присвячених питанням архівної евристики, виділяють ряд особливостей процесу пошуку інформації. Перша з цих особливостей є ще відносно малодослідженим творчим процесом, який має індивідуальний, специфічний характер і за­лежить від інтелектуальних здібностей користувача (дослідни­ка, вченого, фахівця). Суттєва особливість цього процесу полягає у встановленні та поясненні зв'язків між явищами (затребу­ваною ретроспективною інформацією; архівними документами, в яких вона міститься; окремими фактами, що є складовими цієї інформації). Друга є технічним процесом пошуку архівної ін­формації. У широкому понятті він полягає в методичній підготовці, вивченні бібліографії, збиранні різної інформації, у тому числі роботі з архівними документами. При цьому центральне місце посідає пошук архівних документів. Так званий перехресний пошук, ідея якого вперше сформу­льована В. Автократовим, дозволяє повніше використовувати теорію фондування і особливості побудови системи довідкового апарату, а також враховувати специфіку роботи дослідників - однієї з головних категорій користувачів архівної інформації. Дослідниками стають і самі архівісти, які здійснюють пошук до­кументів. Перехресний пошук включає одночасний пошук за ге­нетичною вертикаллю, що спирається на пофондове описання, тобто на систему архівних довідників конкретного архівного фонду (описів, оглядів, різних покажчиків), та логічною гори­зонталлю, що спирається на систему міжфондових архівних довідників (каталогів, тематичних оглядів, автоматизованих пошукових систем) і дозволяє виходити безпосередньо на доку­менти, що стосуються досліджуваної проблеми. Використо­вуючи обидва способи пошуку документів, користувач знаходить необхідну інформацію. Однак найчастіше він здійснює довготривалий пошук інформації за генетичною вертикаллю. Це викликано тим, що архівні довідники, побудовані відповідно до класифікації документів, займають провідне місце у системі довідкового апарату державних архівів.

Західні архівознавці виділяють інші два взаємозалежні шля­хи здійснення архівних пошуків. Перший, названий англійським ученим Лгаюм "процесом здогадок", пов'язаний з тим, що кори­стувач (архівіст або дослідник) робить узагальнені висновки на підставі отриманої інформації, виходячи з того, які адміністра­тивні або суспільні інституції створювали документи, що мали відношення до об'єкту дослідження. Другий шлях пошуку орієн­тований на необхідний документ: користувач починає роботу з картотечного каталога або покажчика, де докладно розписада зміст кожного документа. Цей шлях дуже близький до практики роботи бібліотек. Тому всі бібліотечні нововведення - техніка індексування, конструкція тезаурусів, пошукові мови, марк-формат - значно впливають на пошук у державних архівах.

Впровадження інформаційних технологій в архівну практику збільшує прогалину між цими двома шляхами пошуку. Багато­сторонній пошук окремих документів, на відміну від лінійного, заснованого на принципі походження, стає багатофіліальним.

Розвиток архівної евристики безпосередньо пов'язаний з по­доланням всіляких труднощів, до яких належать бар'єри неінформованості, зокрема матеріальний, мовний та ін. Бар'єр неінформованості виникає не тільки через відсутність у даний момент у користувача інформації про архівні документи, що бу­ває наслідком відносної недоступності архівних довідників (об­межений наклад, відсутність реклами) або недостатньої інфор­маційної культури користувача, але і через брак інформації про архівні документи, через обмеження технічного характеру або як наслідок штучних ідеологічних обмежень минулих років. Во­ни, власне, і мали на меті створити обстановку наукової неін­формованості. Тому необхідне оперативне інформування широ­кої громадськості про зняття необгрунтованих обмежень на доступ до окремих категорій архівних документів.

Матеріальний бар'єр є вагомою перепоною для архівних роз­відок. Відсутність комп'ютерного зв'язку між окремими держав­ними архівами або загальноукраїнської бази даних заважає користувачеві оперативно отримувати інформацію за своєю по­шуковою темою, що призводить до невиправданих поїздок, знач­них втрат часу, або навпаки, неможливості здійснити необхідні наукові відрядження з пошуковою метою.

Мовний бар'єр характерний для архівів західного та півден­ного регіонів України, які зберігають документи, складені латиною, польською, німецькою, угорською, румунською, єврейською мова­ми Для користувача це створює додаткові ускладнення, вимагає володіння цими мовами. Певним бар'єром є також наявність галу­зевих архівних установ, які здійснюють довготривале зберігання специфічних архівних документів. Фактично дослідник ще не має жодних довідників про зміст цих документів і не має відо­мостей про те, яка архівна інформація може там міститися.

Невирішені проблеми архівної евристики суттєво виливають на ефективність використання НАФ.

Питання для самоконтролю

1. Що таке архівна евристика і яка її роль у використанні документної інформації?

2. Назвіть характерні особливості перехресного пошуку інформації.

3. Від яких чинників залежить ефективність використання архівної інформації?

4. Що можуть запозичити українські архівісти із зарубіжного досвіду використання архівної інформації?

Поиск по сайту: